Під час пандемії коронавірусу, що триває від березня, нас щодня обстрілюють, атакують, засипають неймовірною кількістю фактів, думок, даних, а також дезінформацією. Всього так багато, що неможливо не тільки перевірити, але навіть засвоїти. Не дивно, що деякі вчені повертаються до концепції «інфодемії», яка відома вже більше десятка років.
Щоб дізнатись більше про те, що таке «інфодемія», зверніться до статті, розміщеної на вебсайті Merriam-Webster. Це американське видавництво підручників, яке відоме завдяки своїм словникам, які особливо славляться своєю якістю.
Як зазначають автори: «інфодемія» – це інтуїтивне поєднання понять «інформація» та «епідемія». Йдеться про швидке і далекосяжне поширення як докладної, так і неточної інформації про щось – наприклад, хворобу.
Зі статті дізнаємося: «Оскільки факти, чутки та занепокоєння змішуються та розсіюються, стає важко отримати довідкову інформацію про проблему. Термін “інфодемія” був створений у 2003 році й знову використовувався під час епохи COVID-19». Вперше він був використаний 11 травня 2003 року Девідом Роткопфом, оглядачем і політологом Washington Post. Це сталося під час набагато менш вбивчої та менш поширеної пандемії SARS (Тяжкий гострий респіраторний синдром – ТГРС):
«ТГРС – це історія не однієї, а двох епідемій. Друга епідемія, яка значною мірою виникла з газетних передовиць, має набагато більший ефект, ніж сама хвороба. Це пов’язано з тим, що це не вірусна епідемія, а швидше „інформаційна епідемія”. Саме вона перетворила ТГРС, або гострий респіраторний синдром, із регіональної кризи охорони здоров’я в Китаї на глобальну економічну та соціальну катастрофу. Саме інформаційна епідемія, інфодемія ускладнює контроль та стримування кризи в галузі охорони здоров’я», – написав Роткопф і додав:
«Що саме я маю на увазі під „інфодемією”? Кілька фактів, змішаних зі страхом, спекуляціями та плітками, які підкріплюються і швидко переказуються всьому світу завдяки сучасним інформаційним технологіям. Все це вплинуло на національну та міжнародну економіку, політику, а навіть безпеку таким чином, який повністю є непропорційним щодо первинної, вихідної реальності. Зрештою, це явище, яке ми спостерігаємо все частіше в останні роки. Наприклад, не лише у нашій реакції на SARS, але й у нашій відповіді на тероризм, а навіть відносно менш значні події».
Звучить знайомо, чи не так? І все ж 2003 рік – це інформаційна передісторія – час ледве засвоєної мобільної телефонії, період до появи смартфонів, соціальних мереж чи загальнодоступного Інтернету. Тож не дивно, що під час COVID-19 «інфодемія» повернулася із силою, невідомою дотепер, хоча більшість з нас навіть цього не усвідомлює.
«Ми не просто боремося з епідемією; ми боремося з інфодемією», – сказав Тедрос Аданом Гебреісус, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на зустрічі експертів із питань зовнішньої політики та безпеки в Мюнхені, Німеччина, в середині лютого. Тоді Гебреісус зізнався, що фейкові новини «поширюються швидше і легше, ніж цей вірус» (COVID-19 – ред.).
Znamy to doskonale – każdego dnia nasze kanały informacyjne są w kilkunastu – kilkudziesięciu procentach wypełnione wszelakimi informacjami na temat COVID-19. Ale by to lepiej sobie zobrazować przytoczmy dane PAHO. (). Jest to międzynarodowa publiczna agencja zdrowia pracująca nad poprawą zdrowia i standardu życia mieszkańców obu Ameryk. W maju br. pisano tak // Ми це чудово знаємо – щодня наші інформаційні канали на понад кільканадцять або кілька десятків відсотків заповнюються різноманітними інформаціями про COVID-19. Але для кращої візуалізації, процитуймо дані PAHO (Pan American Health Organization – Панамериканська організація охорони здоров’я). Це міжнародне агентство, яке працює над покращенням здоров’я та рівня життя в обидвох Америках. У травні цього року організація інформувала:
«За останні 30 днів під гаслом «COVID-19» з’явилося 361 мільйон відео на YouTube. Водночас з моменту спалаху пандемії в Google Scholar було опубліковано понад 19 тисяч статей. Лише в березні в Twitter було розміщено 550 мільйонів твітів, що містять гасла: коронавірус, coronavirus, corona virus, вірус корони, covid19, covid-19, covid_19 або пандемія». А скільки є сьогодні? Це легко уявити, хоча це все й так не має сенсу – справа є вже далеко поза звичайним розумінням.
Чи інфодемія, як коронавірус, залишиться з нами і надалі, довше? Багато що про це свідчить. Щоразу ширший доступ до ЗМІ, явище інфотейнменту (поєднання інформації з розвагами, інформаційно-розважальні програми), але також добре відома нам політична, ділова та будь-яка інша дезінформація, – все це означає, що ми, мабуть, приречені на постійне перевантаження свого мозку. Схоже, що однак, немає вакцини для цієї пандемії. Можемо лише дозувати собі інформацію та використовувати перевірені джерела.
ВМ
Джерела: Merriam-Webster.com
Фото: pixabay.com
