Джерело: блог Ігоря Яковенка
У російському телевізорі створений новий ксенофобський мутант: гібрид антисемітизму, українофобії та антизахідництва.
Московський телевізійний центр був створений у 1939 році. Спочатку мовлення велось із Шаболовки, потім радянське телебачення переїхало на вулицю Корольова, і контора стала називатися Телевізійний технічний центр «Останкіно». Через вісім десятиліть багато що змінилося. Пішли у небуття керівники тієї країни і керівники того телебачення. Та й тієї країни більше немає. Сьогоднішнє російське телебачення начебто мало схоже на ту, єдину на той момент програму, з якої починалося радянське телебачення.
Але якимось загадковим способом багато штампів того радянського телебачення вижили, трохи пристосувалися до нових умов і знову заполонили тепер уже численні програми російського телебачення. Пам’ятаєте сумно відомий слоган: «Сіонізм – це фашизм!»? Його ще дуже любили використовувати товариші з Антисіоністського комітету радянської громадськості. Так ось, нікуди він не подівся. Зачаївся до пори до часу, а зараз виліз. Причому вірус антисемітизму сьогодні мутував і поєднався з вірусами ненависті до України і Заходу. І ось ця гримуча суміш зараз виливається з телевізора в голови росіян.
У програмі на Первом канале «Время покажет» від 17.05.2021 обговорювали події в Україні, але постійно відволікалися на палестино-ізраїльський конфлікт в пошуках паралелей. Економіст Михайло Делягін безпосередньо в прямому ефірі зробив кілька політологічних та історичних відкриттів. Ключем для них послужило слово «жидобандерівці». Слово це економіст Михайло Делягін вимовляв кілька разів. З великим задоволенням, пестячи і голублячи його в роті. Так ось, цей термін, виявляється, виник не випадково. Виявляється, українські націоналісти, як стало відомо економісту Делягіну:
«Страшенно переживали, що термін «націонал-соціалізм» був скомпрометований Гітлером. Але якщо ми подивимося на Ізраїль, і візьмемо теорію націонал-соціалізму в чистому вигляді, без історичних конотацій, то це держава, яка реально цю теорію втілила: соціалізм для своїх, і ракети для всіх інших».
Істотний внесок у конструювання гібридного вірусу, що об’єднує ненависть до євреїв і до українців, вніс «політолог» Араїк Степанян. Виявляється, саме євреї й керували українськими націоналістами:
«Коли була антиросійська риторика, коли ось ці нацисти вийшли на вулиці, багато лідерів цих українських нацистів – вони були євреями. І ці євреї-націоналісти, які повинні були принести антиросійську риторику, вони як євреї підтримали Ізраїль, але їхній статус – українські націоналісти». Кінець цитати.
Розбиратися в присмерковій свідомості Араїка Степаняна, якого в телевізорі представляють як «доктора філософських наук» і «члена президії Академії геополітичних наук», завдання невдячне. Тим більше, що антисемітизм цього персонажа далеко не новина. Саме йому належить відкриття, що «геноцид вірмен був замовлений єврейською англосаксонською мафією». Але ось саме цим своїм «відкриттям», що євреї керували українськими націоналістами, «геополітик» Степанян зняв нерозв’язне протиріччя в головах багатьох російських патріотів, які страждають юдофобією різного ступеня тяжкості.
Адже, погляньте, яка вимальовується проблема. За що російському патріоту – антисеміту велено не любити «бандерівців»? Правильно – за те, що «бандерівці» проти євреїв. Але ж і російський патріот-антисеміт, він же також проти євреїв. Виходить, що він своє відображення у дзеркалі повинен ненавидіти, так чи що? І ось нарешті, «геополітик» Араїк Степанян пов’язав усі кінці з кінцями і створив цілком собі внутрішньо несуперечливу конструкцію, в якій цілком комфортно можна ненавидіти і євреїв, і українців – «бандерівців».
Якщо «економіст» Делягін і «геополітик» Степанян особи, можна сказати, неофіційні, а отже й до їхніх заяв, нехай вони і прозвучали на Первом каналі, можна ставитися як до прояву «плюралізму», то слова Костянтина Затуліна, депутата Держдуми чотирьох скликань, що представляє фракцію «Єдиная Россия», та до того ж члена Наукової Ради при Раді безпеки РФ та члена Ради із зовнішньої і оборонної політики, цілком можна сприймати як вираження державної позиції. І ось в чому вона полягає:
«Ізраїль відмовляється визнавати ХАМАС стороною конфлікту, вважаючи його терористичною організацією. Насправді за мірками тероризму вони (Ізраїль і ХАМАС) стоять на одній дошці. В Ізраїлі культ вседозволеності: коли справа стосується боротьби з тероризмом, вони готові бомбити кого завгодно. Вони (ізраїльтяни) готові оголосити в будь-який момент будь-де зону своїх інтересів, в Сирії, в Ірані і так далі, і з цієї точки зору Ізраїль, звичайно, є проблемною державою на Близькому Сході».
Отже. Ізраїль і ХАМАС «за мірками тероризму» стоять на одній дошці. А ще «євреї керували бандерівцями» і Ізраїль «втілив ідею націонал-соціалізму». І це далеко неповний перелік ксенофобських гасел тільки з однієї програми одного каналу. Для аналізу всього потоку ксенофобії, що ллється на Ізраїль у ці дні в російських ЗМІ, статті не вистачить, потрібні томи. Що буде наступним кроком? Включення Ізраїлю до списку «недружніх країн» і заклик до остаточного вирішення єврейського питання?
Поки іржавий бронепоїзд державного антисемітизму стоїть на запасній колії і лише періодично пострілює в різні боки. Для профілактики і підтримки бойової форми. Наразі вістря імперської агресії путінської Росії спрямоване проти України. Але це не означає, що Ізраїль може ігнорувати путінську Росію як потенційну загрозу. Адже, як недавно заявив президент Росії, палестино-ізраїльський конфлікт
«відбувається у безпосередній близькості від наших кордонів і напряму зачіпає інтереси нашої безпеки».
Ну, а кордони Росії, за переконаннями того ж видатного географа, «ніде не закінчуються». Так що поки цей «географ» залишається при владі і в його розпорядженні знаходиться один із найбільших ядерних арсеналів на планеті, ніхто не може почувати себе в безпеці. Жодна держава. Жоден народ.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
