Джерело: блог Ігоря Яковенка
Народ України та російська популяція. Путін здобув перемогу над пологовим будинком і дитячою лікарнею. Конашенков визнав строковиків в армії вторгнення і набрехав про плани української агресії та біологічну зброю. Чому в окупованих містах немає гауляйтерів?
До кінця другого тижня війни Путін зміг здобути найбільш значну на сьогодні перемогу: внаслідок російського обстрілу знищено пологовий будинок та дитячу лікарню в Маріуполі. Постраждали 17 людей. Загалом у Маріуполі загинули за даними України 1300 мирних жителів.
Нині Маріуполь – це символ путінської війни за «визволення Донбасу», за «денацифікацію» та «демілітаризацію» України. Але це далеко не межа тих випробувань, які чекають на народ України. Путін не має опції зупинитися, здати назад. Сьогодні у Туреччині відбудуться переговори міністрів іноземних справ РФ і України – Сергія Лаврова та Дмитра Кулеби. Шансів на те, що ці переговори можуть зупинити війну, практично немає. Путін зараз готовий перетворити Росію на корабельну гармату, що втратила опори і хаотично котиться палубою, трощачи перегородки, корабельне начиння і стріляючи на всі боки. З того, що ми знаємо про Путіна – а за два з лишком десятиліття ми, на жаль, мали можливість дещо дізнатися про цю людину, випливає, що повний провал планів швидкої перемоги над Україною призведе лише до одного результату – переходу на режим тотального знищення України, стирання з лиця землі міст та масової загибелі громадян під час віддалених невибіркових обстрілів та бомбардувань з повітря. Єдине, що може зараз зупинити реальний геноцид українського народу – це закрите небо, на що Захід наразі не готовий.
Концепція змінилася
За два тижні Росія в цій війні встигла змінити все: концепцію, міфологію, цілі, задекларований склад армії вторгнення.
Путін постійно стверджував, що воюють лише професійні військові, немає жодних солдатів строкової служби. Після того, як у полон почали масово потрапляти саме строковики, Російське міністерство оборони визнало участь солдатів строкової служби у війні в Україні. Тепер стверджується, що майже всіх строковиків виведено з території країни. Оскільки строковиків ніхто, природно, не виводитиме, вони справно потраплятимуть у полон, а генерал Конашенков продовжуватиме брехати.
За два тижні радикально змінилися цілі війни.
У 1-й день війни: «Ми вторглися, щоб повалити нацистку хунту»
На 14 день: «Немає завдання повалення влади в Україні»
Змінилася міфологія війни. Оскільки міф про нацистів і бендерівців, які утискають росіян в Україні та забороняють російську мову, розбився об добірний російський мат, коли чистісінькою російською лайкою українці посилають російський військовий корабель, Путіна, його армію і всю Росію, слід було терміново придумати щось іще. Вигадали. По-перше, намалювали папірець, на якому написано, що це секретний план нападу армії України на Росію у березні цього року. Те, що нападати на Росію, яка має величезну військову перевагу, для України є повним божевіллям, у цьому випадку не має значення. По-друге, по всім каналам розповідають про лабораторії з біологічною зброєю, якою Україна збиралася отруїти росіян. Немає жодних сумнівів, що найближчим часом по телевізору покажуть кіно з великою кількістю пробірок, на яких написано «чума», «холера», «ковід», і який-небудь Аркадій Мамонтов розповідатиме, як «бандерівці» вже були готові з цими пробірками напереваж нападати на Ростовську область і заразити безневинних мешканців Ростова холерою, а Бєлгорода – чумою, але Путін випередив їх і всіх врятував.
Чому в окупованих містах немає гауляйтерів.
Є кілька індикаторів, які дозволяють з упевненістю стверджувати, що Путін програє цю війну. Один із них – той факт, що в жодному з небагатьох окупованих російсько-фашистськими військами міст окупанти не поставили своїх гауляйтерів. Є ж зрадники – той самий Шарій, Медведчук, Янукович зрештою. Є в українських містах члени їхніх партій. Відповідь на просте запитання, чому з членів проросійських партій не формуються окупаційні адміністрації, дуже проста: проросійські настрої в Україні від початку вторгнення практично зникли. Усі потенційні кандидати в гауляйтери чудово розуміють, що від ненависті, зневаги народу, від народної відплати їх у разі співпраці з окупантами не зможе захистити жодна російська армія.
Народ України та російська популяція
19 років тому Леонід Кучма презентував світові свою книгу «Україна не Росія». З того часу ця теза отримує все нові й нові докази. За два тижні війни Україна з не-Росії перетворилася на антипод Росії. Не на «анти-Росію», як люблять брехати у російському телевізорі, а саме на антипод, тобто на протилежність Росії.
Громадяни України та громадяни Росії нині становлять собою дві принципово різні спільноти.
Чим зараз займаються українці? Вони захищають свою землю. Допомагають загонам тероборони. Допомагають один одному врятуватися з-під обстрілу.
Чим зараз займаються росіяни? Намагаються врятувати свої гроші, стоячи в чергах до банкоматів та в ІКЕА, в надії встигнути наостанок купити задешево зручні меблі.
Чим займається президент України? Організує оборону своєї країни, звертається до своїх громадян та до світових лідерів із закликами не допустити знищення України та геноциду українського народу. Чи можна стверджувати, що діяльність президента відповідає реальним практичним інтересам кожного громадянина країни? Безперечно.
Чим займається президент Росії? Спробами знищити сусідню країну. А ще разом із урядом блокує рахунки громадян, намагається пограбувати іноземні компанії, націоналізувати їх. У список на націоналізацію увійшло близько 60 компаній, які оголосили про припинення роботи в Росії. Серед них – Volkswagen, Apple, IKEA, Microsoft, IBM, Shell, McDonald’s, Porsche, Toyota. Очевидно, що з Росією дуже довго ніхто не матиме справу. Чи відповідає діяльність президента Росії реальним практичним інтересам кожного громадянина Росії? Очевидно, що ні.
Повертаючись до різних типів спільнот.
Українці – це народ, політична та громадянська нація, тобто історично усталена політично самостійна спільнота рівноправних та повноправних індивідів (громадян), які мають унікальну національну ідентичність. Їх характеризують міцні зв’язки, що визначаються спільністю реальних практичних інтересів та наявність політичного лідера, який діє у цих інтересах, але при цьому не має жодного шансу стати диктатором.
Росіяни – це не народ, не політична, громадянська нація, а популяція, – сукупність особин одного виду, що має загальний генофонд, здатна до більш-менш сталого самовідтворення, відносно відособлена географічно від інших груп. Перетворення на популяцію відбулося завдяки повному відчуженню від влади, завдяки передачі всієї повноти влади божевільному диктатору та встановленню тотального контролю за суспільною свідомістю з боку телевізора.
Ця різниця формувалася роками, але за два тижні війни перетворилася на прірву, яка розділила українців і росіян надовго, а можливо назавжди.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
