Джерело: блог Ігоря Яковенка
Тимчасового повіреного у справах РФ Олександра Комарова 12.12.2020 запросили до МЗС Казахстану, де заступник міністра закордонних справ Марат Сиздиков вручив йому ноту і висловив подив у зв’язку з висловлюваннями депутата Держдуми В’ячеслава Ніконова на Первом канале (Першому каналі – укр.).
Справа в тому, що голова комітету Держдуми з освіти та науки В’ячеслав Ніконов ось уже два роки за сумісництвом веде на «Первом канале» ток-шоу «Большая игра» («Велика гра» – укр.), де він разом із «політологом» Дмитром Саймсом вправляється в патріотизмі, який В’ячеслав Олексійович розуміє виключно як приниження інших країн і народів.
Ось і цього разу депутат В’ячеслав Ніконов повідомив росіянам, а заодно казахам і всьому світові своє цілком екзотичне бачення історії та географії казахського народу.
«Казахстану просто не існувало», – з поблажливою посмішкою оголосив пан Ніконов, – «Північний Казахстан взагалі не був заселений». – «Але казахи існували!», – вирішив втрутитися ведучий іншої програми «Первого канала», який опинився в студії – Володимир Познер. – «Казахи існували», – після хвилинних роздумів неохоче визнав Ніконов. І тут таки додав: «Але вони існували набагато південніше, і власне, територія Казахстану – це великий подарунок з боку Росії!».
Потім Ніконов вирішив взяти більший план: «Взагалі, середньоазіатські, ну, там все було складно! Держави там національні – їх не було!». Тут до розмови вступив колега Ніконова, Олексій Пушков, який очолює аналогічний комітет в Раді Федерації: «Ось на злобу дня – половина України подарована їй Росією!». – «Ну, як мінімум!» – радісно погодився Ніконов.
Ймовірно, доктор історичних наук В’ячеслав Ніконов не в курсі, що держава під назвою Казахське ханство існувала на території сучасного Казахстану з 1465 року, а Середню Азію він взагалі даремно згадав, оскільки древні осередки науки, культури і державності там виникли задовго до того, як на території Росії з’явилися перші міста. Що стосується національних держав, то д.і.н. Ніконов мабуть не в курсі, що їх система в Європі почала складатися тільки після Вестфальського миру 1648 року. Втім, після його знаменитого висловлювання про «гілку арійського племені», яка «спустилася з Карпатських гір» і «мирно заселила Велику Російську Рівнину, дійшла до Тихого океану і заснувала Форт Росс», розмовляти з депутатом Ніконовим на теми історії та географії було б цікаво переважно письменникам-фантастам, котрі підшукують сюжети для романів у жанрі альтернативної історії.
Напередодні того дня, коли депутат Ніконов позбавив Казахстан історії і частково географії, його колега віце-спікер Держдуми Петро Толстой повністю знищив Україну, позбавивши її не тільки державності, але й мови та взагалі будь-якого окремого існування. На щастя, тільки вербально. Це сталося у програмі Тіни Канделакі «Специальный гость» («Спеціальний гість» – укр.) на каналі RTVi. Канделакі поставила Толстому запитання, чому на російських ток-шоу увесь час обговорюють США і Україну, хоча в країні існує маса своїх проблем. Відповідь віце-спікера Держдуми Петра Толстого заслуговує на те, щоб її вибили золотом на мармурі у стінах Держдуми, МЗС РФ в якості надгробного напису на цих могилах російського парламентаризму, дипломатії і в цілому російської державності.
«Проблеми України ми обговорюємо тому, що Україна – це частина Росії. Проблеми України ми обговорюємо тому, що це такі ж російські люди, на яких поставили і довели до кінця певний експеримент, який не пройшов у нас. Тому це цікаво, на мій погляд», – пояснив Толстой.
Після чого думка Толстого перемістилася в царину медицини.
«Це грубо кажучи … ось уявіть собі, що у тебе дуже-дуже болить нога, і ти приходиш до своїх друзів і починаєш говорити, що у тебе болить нога. І в принципі ніхто тобі не дорікне, що ти така супер-егоїстична … ну не можна про це постійно говорити. Ти постаралася полікувати … Ми говоримо, але поки не лікуємо. Сподіваємося, що минеться. Гангрена не минає сама по собі. Її потрібно лікувати. Тому будемо лікувати».
«Україна – це нога?» – про всяк випадок уточнила Канделакі, явно не досвідчена в політичній анатомії. – «Так, нога!» – рішуче відрізав Толстой. Віце-спікеру пощастило, що Канделакі не стала уточнювати, якою саме частиною тіла на цьому анатомічному атласі є Росія, оскільки відомо, звідки ростуть ноги. Замість цього ведуча запитала, що робити, якщо українці не відчувають себе «ногою», наївно вважаючи свій народ «іншою людиною». Толстой тут таки продемонстрував знання літератури, згадавши гоголівський «Ніс» і пояснив, що «коли частина тіла вважає себе самостійною, це погано закінчується. «В України шансу немає побудувати свою окрему від Росії самостійну державу», – постановив Толстой …
Депутати Петро Олегович Толстой і В’ячеслав Олексійович Ніконов є живими втіленнями двох пов’язаних між собою явищ: деградації і русофобії. Кожен із них – нащадок дуже різних, але помітних історичних постатей. Ні, я не порівнюю великого письменника зі сталінським наркомом, чий підпис стоїть не тільки під пактом, який став прологом до Другої світової війни, а й під рекордним числом розстрільних вироків. Але тим не менш, важко заперечувати, що Молотов був значною політичною фігурою. На відміну від онука. Не кажучи вже про незначущого нащадка Льва Миколайовича, який зганьбив свій рід не тільки українофобією, але й печерним антисемітизмом.
У цьому випадку мова йде про здрібніння навіть не до мишей, а, швидше, до вірусів. Причому, до вірусів «русофобії». Оскільки саме такі як депутат Ніконов і віце-спікер Толстой є причинами того, що Росію у більшій частині цивілізованого світу сприймають як джерело постійної загрози не тільки найближчому оточенню, але й усьому людству. І для того, щоб «русофобія» зникла, необхідно вилікувати від таких вірусів російський телевізор, Державну думу, Раду Федерації, МЗС та всю російську державність.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
