Ігор Яковенко: В гостях у казки

Джерело: блог Ігоря Яковенка

Чергове послання Путіна відрізнялося тим, що не мало нічого спільного з реальністю. Спочатку Путін цілу годину розповідав про те, як в Росії все стрімко розквітає і обіцяв роздати жалюгідні подачки, нібито ці крихти можуть вирішити проблему бідності більшості населення Росії. Перейшовши до зовнішньої політики, Путін ані словом не обмовився про ті броньовані орди, які він стягнув до кордонів України, і взагалі слово «Україна» сказав один раз, попрікнувши Захід, який, на думку Путіна, не думав про долю України, коли влаштовував там «державний переворот». Ну, і ще згадав колишнього українського президента Януковича, якого за його словами «мало не вбили».

Замість аналізу реальності і оприлюднення своїх планів на майбутнє – а саме це передбачає жанр президентського послання, – Путін розповів кілька казок.

Одна з них – казка-страшилка про кошмарну змову, яку влаштували професор-пушкінознавець і юрист. Ось ця казка в авторському викладі:

«Сьогодні подібна практика перероджується на щось набагато більш небезпечне, маю на увазі факти прямої спроби організації в Білорусії державного перевороту і вбивства президента цієї країни, які нещодавно стали відомими. При цьому характерно, що навіть такі кричущі дії не знаходять осуду в так званого «колективного Заходу». Ніхто цього просто ніби і не помічає, усі роблять вигляд, що взагалі нічого не відбувається … Практика організації держпереворотів, планів політичних вбивств, зокрема і вищих посадових осіб – це вже занадто. Усі межі вже перейшли. Чого тільки варте зізнання затриманих учасників змови в тому, що готувалася блокада Мінська, включаючи міську інфраструктуру і засоби комунікації, повне відключення всієї енергосистеми столиці Білорусії. Це означає, між іншим, що, по суті, велася підготовка до масованої кібератаки. А як же інакше? Це так просто одним рубильником не зробиш». 

До цього зазначена казка була розказана білоруським диктатором Лукашенком і там була маса цікавих деталей. Про те, як його дітей «змовники» збиралися викрасти і тримати в погребі. Про те, як лиходії мали намір вкрасти майно президента Лукашенка. Для таких собі білоруських генералів-зрадників, які перебували під час змови в Москві, але потім ці генерали кудись випарувалися і про них ніхто чомусь не згадує, а в центрі уваги опинилися професор-пушкінознавець Федута і юрист Зенкович. І, нарешті, про те, що ниточки від цієї кривавої змови ведуть безпосередньо до Байдена. Лукашенко в амплуа казкаря виступає давно – чого варте його торішнє розкриття «змови» спецслужб Польщі та Німеччини з касетою розшифровки переговорів, над безглуздістю якої сміялися навіть в російському телевізорі.

І ось тепер в ролі казкаря виступає Путін. Більш того, судячи з того, що арешт «змовників» Федути і Зенковича був здійснений в Москві можна припустити, що автором цієї казки був не Лукашенко, а саме Путін. І це і є та сама «асиметрична відповідь», якою Путін погрожує Заходу. Байден назвав Путіна вбивцею, ґрунтуючись на опублікованих даних розслідувань і експертиз, проведених за фактом отруєння Навального. Путін у відповідь розповів казку про те, що Захід готував замах на Лукашенка. Асиметрія в наявності.

Окрім того, що весь цей «військовий переворот» і «замах» на Лукашенка є таким самим фейком, як і розп’ятий хлопчик в трусиках зі Слов’янська, є ще одна обставина, яка демонструє гротескне лицемірство Путіна. Заявляючи, що «практика держпереворотів – це вже занадто», Путін ніяк не засудив справжнісінький військовий переворот у М’янмі та навіть відрядив делегацію Росії на військовий парад у столиці країни Найп’їдо.

Якщо сюжет для першої казки Путін придумав сам, то другу казку склав Кіплінг, а Путін спробував втиснути своїх політичних недругів у шкури героїв цієї казки:

«Зачіпають Росію то тут, то там без усіляких причин. І, звичайно, навколо них відразу ж, як навколо Шерхана, крутяться усякі дрібні табакі. Усе як у Кіплінга. Підвивають для того, щоб задобрити свого суверена. Кіплінг був геніальний письменник».

Ця вигадка Путіна привела у захват мешканців телевізора і всіх учасників численних ток-шоу, які взялися смакувати цей геополітичний римейк «Книги джунглів», придуманий Путіним. «Шерхан – це США!» – здогадався «експерт» Ігор Коротченко, обсмоктуючи послання Путіна в програмі «60 минут» від 21.04.2021. «Але ж шакал Табакі – це не тільки Україна, але і та ж Чехія!» – продовжила розгадувати путінську аналогію Скабєєва. Але глибше за всіх проник у сценарій Путіна «політолог» Олег Матвейчев, який на основі «Книги джунглів» дав прогноз найближчого геополітичного розкладу:

«Кінець Шерхана відомий. Його загнали в пастку і затоптали копитами буйволів. А потім зняли шкуру і прибили її до скелі. Зараз на Шерхана – США є управа в особі Китаю і Росії».

«Політолог» Олег Матвейчев був надзвичайно задоволений своїм творчим розвитком путінської казки за мотивами Кіплінга, і в принципі міг би вважати свою місію в обговоренні президентського послання виконаною. Але тут йому подав вдалий пас «ліберал за викликом» Борис Надєждін, який, коментуючи попередню казку про «замах» на Лукашенка скептично зауважив, що «ще й Білорусь Росія переварити не зможе». Сама думка про те, що Росія чогось «не зможе», викликала у «політолога» Матвейчева напад люті, і він негайно заверещав: «Ми ще Америку перетравимо! Ось побачите!».

Тим часом, поки Путін в Манежі розповідав своїй челяді казки, в реальному житті відбувалися зовсім інші події. У Санкт-Петербурзі Росгвардія по-звірячому била громадян, присутніх на акції на захист Навального, а відомство Шойгу повідомило про подальше перекидання сил до кордонів України, зокрема й про передислокацію частин з материкової Росії до Криму:

«Двадцять другого квітня 2021 року на полігоні Опук (Республіка Крим) пройде основний етап навчання військ Південного військового округу і Повітряно-десантних військ, які проводилися в рамках раптової перевірки боєготовності», – повідомили в Міноборони РФ.

А ще, напередодні угруповання кораблів ЧФ, частина сил Каспійської флотилії Південного військового округу вийшли в район проведення навчання, а з’єднання ВДВ з технікою вирушило до призначеного району на літаках військово-транспортної авіації. І ось це вже зовсім не казки …

Джерело: блог Ігоря Яковенка