Джерело: блог Ігоря Яковенка
Володимир Володимирович Путін працює президентом Російської Федерації. Його головну щорічну прес-конференцію показували всі федеральні телеканали. Загальна кількість переглядів – 7,3 мільйона.
Олексій Анатолійович Навальний – голова незареєстрованої партії «Россия будущего» («Росія майбутнього» – укр.). Його розмову зі співробітником ФСБ Костянтином Борисовичем Кудрявцевим, у якій той пояснив, як саме він і його колеги намагалися отруїти Навального, та чому у них це не вийшло, менш ніж за добу на одному ютубі подивилися 12 мільйонів. До цього його ж відео, в якому Навальний розповів про розслідування свого отруєння, переглянули 17 мільйонів чоловік.
Людина, що володіє абсолютною владою в Росії, менш цікава громадянам цієї країни, ніж політик, який не має жодних владних повноважень і позбавлений права навіть брати участь у виборах. Причина в тому, що Навальний поширює важливу інформацію, а Путін її приховує. До речі, можна припустити, що значна частина тих, хто дивився прес-конференцію Путіна, витратили на це час тільки заради того, щоб почути реакцію першої особи на міжнародне розслідування замаху на вбивство опозиційного політика.
Почули. Перша особа підтвердила, що так, стежили, оскільки саме до «пацієнта» виявляють інтерес закордонні спецслужби, то й нашим слід за ним приглядати. Чому «наглядати» послали військових медиків і бойових хіміків, перша особа не уточнила. Зате, регочучи, пояснила, що «так кому він – ха-ха – потрібен-то!» і «хотіли б отруїти, довели б справу до кінця».
Ще один шедевр самопародії видала Федеральна служба безпеки, чию відповідь Навальному опублікували всі державні ЗМІ. У цьому посланні чекістів є п’ять тез. Ось вони:
Теза перша. «Розслідування» Олексія Навального щодо його «отруєння» являє собою сплановану провокацію, спрямовану на дискредитацію ФСБ.
Теза друга. «Розслідування» засновника ФБК «не було б можливим без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб».
Теза третя. Опублікований Навальним відеоролик «телефонної розмови» з нібито співробітником служби безпеки – підробка.
Теза четверта. «Використання способу підміни номера абонента – відомий прийом іноземних спецслужб, раніше не раз апробований в антиросійських акціях, що дозволяє виключити можливість установки реальних учасників розмови».
Теза п’ята. ФСБ здійснить в зв’язку з цим перевірку.
У цьому посланні кожна тезу спростовує всі інші, а все разом суперечить реальності. Якщо ФСБ лише тільки збирається проводити перевірку (теза 5), отже, всі інші тези висмоктані з пальця. Якщо підставний номер – звичайна практика західних спецслужб, то чому розмова Навального з Кудрявцевим – підробка? І ще лапки. Цей розділовий знак – окрема біда чекістів. У них в лапках кожне слово, починаючи від отруєння і закінчуючи телефонною розмовою.
Вельми характерну реакцію Кремля озвучив Дмитро Пєсков, «У нас немає часу дивитися такі матеріали. Роботи вистачає. Дозволю особисту точку зору висловити. У хворого спостерігається яскраво виражена манія переслідування. Можна чітко встановити прояви манії величі. Він себе навіть порівнює з Ісусом. В іншому прояви за Фрейдом, зацикленість на зоні ширіньки. Напевне, саме так слід ставитися до цього».
Раптова перекваліфікація путінського прес-секретаря на сімейного лікаря та психоаналітика Навального – один із елементів того культу опозиційного політика, який Кремль і його обслуга створюють власними руками. За останню добу зусиллями ФСБ предметом культового поклоніння стали труси Навального, які співробітники могутньої спецслужби викрали, сховали, передавали один одному і по черзі відпирали.
Так сталося, що всі ці події співпали з Днем чекіста, який Путін і його товариші по службі відзначають 20 грудня. Цього разу президент Росії вирішив зустріти своє професійне свято в офісі Служби зовнішньої розвідки, співробітники якої – Олександр Мишкін і Анатолій Чепіга – порівняно недавно набули всесвітньої слави як великі поціновувачі «Солсберійського шпилю» і безталанні отруйники родини Скрипалів у Лондоні.
Цього року російські розвідники відзначають столітній ювілей. 20 грудня 1920 року наказом Фелікса Дзержинського у ВНК був створений Іноземний відділ (Иностранный отдел – «ИНО», -рос.). Цю дату усталено вважати днем народження зовнішньої розвідки.
«Розвідка – важка, небезпечна і вкрай цікава професія, яка стає справою всього життя», – пояснив своїм співробітникам в ході ювілейного поздоровлення очільник СЗР Наришкін. З огляду на останні події ці слова Сергія Євгеновича набувають дещо глузливого відтінку.
Основою путінського режиму є насильство і брехня. Інструмент насильства – спецслужби. Інструмент брехні – телевізор. Останнім часом обидва інструменти втрачають придатність. Вся міць спецслужб виявляється безсилою у зіткненні з невеличкою групою добровольців-розслідувачів, які переграють їх на їхньому ж полі.
Телевізор усе впевненіше програє інтернету, перш за все ютубу.
Ресурси путінського режиму в боротьбі з ютубом є вкрай обмеженими.
«YouTube – зло», – ця теза послідовно вбивається у свідомість росіян усіма державними ЗМІ.
«Серед іноземних платформ значна частина фейкових новин поширювалася відеосервісом YouTube», – пояснює Роскомнагляд (Роскомнадзор – рос.). Блакитна мрія оборонців – повністю заблокувати YouTube. Але цій мрії не судилося збутися, принаймні, в осяжний період. І для того є, як мінімум, дві причини.
По-перше, на YouTube припадає близько 35% всього інтернет-трафіку в Рунеті, і уявити без нього російський інтернет зараз просто неможливо. Крім політичної інформації цей відеохостинг дає можливість дивитися фільми, усілякі кумедні, розважальні та освітні ролики. Тобто, виконує найважливіші функції, які в умовах пандемії держава просто не здатна нічим замінити. У цій ситуації закриття YouTube цілком може викликати непередбачувані наслідки.
По-друге, блокування є складним чисто технологічно, що показала історія зі спробою заблокувати Telegram, коли Роскомнагляд ганявся за ним по всьому інтернету, заблокував декілька мільйонів сайтів, зокрема і свій власний, і в результаті все закінчилося тим, що головне цензурне відомство Росії відкрило свій Telegram-канал.
Путін у боротьбі з Навальним і YouTube приречений просто тому, що він живе в середині 20 століття, а його опоненти – в 21-му. Путін і його банда ще здатні заподіяти багато дрібних і великих неприємностей. Можуть вкрасти ще у кого-небудь білизну. Можуть посадити і навіть убити когось. Але повернути час назад ще нікому не вдавалося …
Джерело: блог Ігоря Яковенка
