Джерело: блог Ігоря Яковенка
Патрушев пророкує, що «в Україні може спалахнути». Сатановський передбачає неминучу війну між Росією та Заходом. Росіяни більше бояться QR- кодів, аніж Covid- 19. Три головні російські страхи.
Багатьом довелося боятися через те, що їх можна було боятися. Сенека
Ці слова римського мислителя відбивають найглибинніші підвалини російського страху, який має оборотний характер. Це страх, що повертається до свого джерела. Путінська Росія лякає увесь світ і лякається страху, який до неї повертається.
За минулий тиждень у Росії найцитованішим виданням став Bloomberg, а одним із головних ньюсмейкерів – керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. Російські ЗМІ з неприхованим задоволенням рясно цитували повідомлення американського видання та українського генерала про підготовку вторгнення Росії в Україну. Не забарилися й стрімкі спростування Пєскова, Захарової, Косачова, ну, загалом, усіх тих, кому за штатним розписом належить спростовувати і давати відсіч.
Водночас спростування сприймаються із розумінням та схваленням – їм так належить – але їм не вірять. Росіяни підморгують телевізору, а телевізор підморгує росіянам, мовляв, ми їм, звичайно, вмажемо, але зробимо все акуратно і швидко. Одним словом, знову «малою кров’ю та на чужій території». Ну, а те, що всі, починаючи з Путіна, кажуть, що не нападемо, так ми й не нападемо, ми ж лише у відповідь, як оборона своїх кордонів, які, як сказав Путін, «ніде не закінчуються», ну і щоб «звільнити – захистити».
У телевізорі є ті, чиє амплуа – рубати правду-матку. Грубу, але дуже приємну, що пестить патріотичний слух і ніжно розчухує патріотичні виразки. Один із таких правдорубів – Євген Сатановський.
«Вірогідність війни між Заходом та Росією в принципі — сто відсотків. Питання — коли вона буде і чи буде вона із застосуванням ядерних озброєнь або звичайних, наскільки ми будемо до неї готові. Те, що війна буде, — це зрозуміло. А коли вона буде, не знає зараз ніхто. Війн ніхто не хоче. І Першої світової ніхто не хотів, і В’єтнамської війни ніхто не хотів. Вони самі починаються — надуло вітром», — сказав Сатановський в інтерв’ю виданню «Украина.ру».
На питання, де саме розпочнеться третя світова, Сатановський відповідає гранично точно: «Усі європейські країни, які відкрито декларують свою згоду розмістити на своїй території військові бази США, автоматично стають цілями для ядерних ракет Росії. По місцях її (зброї США – І.Я) дислокування буде завдано удару на випередження». Кінець цитати.
Сатановський, на щастя, не у владі, а лише в телевізорі. А ось Патрушев у владі, на самісінькій верхівці. Тому він не рубає правду-матку з такою прямотою як Сатановський, однак говорить цілком визначено:
«Встановивши свій протекторат в Україні, Захід зруйнував економіку цієї країни, довів суспільство до безправ’я, а окремі верстви населення до злиднів. Будь-якої миті в Україні може спалахнути так, що мільйони українців помчать шукати притулок в інших місцях».
Залишимо без коментарів ту картину світу і уявлення про сусідню країну, в яких живе Патрушев. Можливо, він справді настільки неадекватно оцінює стан економіки та політики України, можливо, це його мрії, щоб у цій країні було все дуже погано. Але якщо людина, яка має ресурси Патрушева, мріє, щоб в Україні «спалахнуло», цілком ймовірно, що вона може використовувати ці ресурси для того, аби щось подібне сталося. Не йдеться про повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну, ймовірність якого вкрай незначна. А от створення провокацій та посилення спроб влаштувати в Україні внутрішній конфлікт – це цілком у звичці російського керівництва.
Одна з основ російської суспільної свідомості, круто замішаної на комплексі імперської неповноцінності – жадання страху. Дуже хочеться, щоби нас боялися. «Рашен – сам себе страшен». За даними Левада-центру, страх перед світовою війною зараз найбільший, починаючи з 1994 року. Але цей страх має характер емоційного тла і не спричиняє по собі певних дій. Він не призводить, наприклад, до спроб змінити політику Росії на більш миролюбну, знизити рівень мілітаризму в країні. Більш того, досить часто подібні страхи можуть приносити задоволення. Людям, наприклад, подобається дивитися фільми жахів, або фільми-катастрофи. Сидячи на дивані чи в затишному кріслі, обиватель з однаковим солодким жахом дивиться кіно про кінець світу або новини про ядерну війну, лякаючись і водночас насолоджуючись з того, що сам поки що живий і в холодильнику на нього чекає холодне пиво.
Але є інші страхи, ті, які не приносять задоволення, натомість призводять до певних дій.
Іде війна куарная, народная війна…
Росіяни більше бояться QR-кодів, аніж Covid-19. Понад третина громадян Росії є противниками вакцинації, і їхня кількість не зменшується, а, схоже, зростає. Попри всі зусилля влади переконати населення вакцинуватися.
Минулого тижня в Татарстані громадянам старшим за 18 років, які не мають омріяних QR-кодів, заборонено проїзд у громадському транспорті. У Казані людей не пускали до метро, виганяли з автобусів. Отримали конфлікт на кшталт «стінка на стінку». Контролеру за спробу перевірити наявність коду зламали носа, пасажирові без коду зламали пальця.
Влада, яка вміє спілкуватися з піднаглядною популяцією лише за допомогою насильства, зіткнулася з тим, що ґвалтувати доведеться замало не половину країни. Антивакцинаторів виявлятимуть за допомогою моніторингу ЗМІ та соцмереж. «Росздравнадзор» доручив своїм територіальним органам направляти до слідчих органів та прокуратури дані про людей, які поширюють неправдиву інформацію про щеплення від коронавірусу та чинять опір кампанії з вакцинації.
Противників вакцинації погрожують судити за статтями 207.1 і 207.2 КК РФ (Свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інші дії, що створюють небезпеку загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків). Абсурд у тому, що прокуратура муситиме доводити, ніби антивакцинатор знав про користь вакцини, але говорив протилежне, бажаючи завдати шкоди людям. Задум, який з правового погляду приречений на провал, але коли це російські суди цікавило право?
Творець російської вакцини Sputnik-V Гінцбург підтримав ідею лідера ЛДПР Ж. забирати дипломи у лікарів-антивакцинаторів.
«Занапащають людей, тобто вбивають. Який же це лікар? Чому його треба називати лікарем? Тому що він має диплом?», — заявив Гінцбург. Спроба вселити довіру до вітчизняної вакцини за допомогою насильства може породити лише протест та зростання ринку фальшивих QR-кодів. Але російській влади не вперше наступати на граблі.
У росіян сьогодні є три головні страхи. Страх перед владою. Страх війни. Страх хвороби.
Страх перед владою – головний. Він сильніший за решту страхів. Росіян віками привчали боятися начальства. Вбивали цей страх через шмагання кріпосних дуп. Сьогодні через те саме місце вдовбують страх шваброю. Століттями вчили, що йти проти начальства – все одно, що мочитися проти вітру. І цей страх – поведінковий, тобто він породжує певний тип поведінки, на відміну страхів війни чи хвороби. Така структура страхів свідчить про глибоке соціальне нездоров’я. Ліки відомі – зміна режиму, демократія, змінність влади, люстрації тощо. Але і в цьому разі одужання буде дуже болісним і тривалим.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
