Джерело: блог Ігоря Яковенка
Путін про знищення «п’ятої колони» та націонал-зрадників». Почали з «дієтишів» та «рецептишів». Сенат США одноголосно засудив Путіна як воєнного злочинця. ЗСУ розпочали наступ у напрямку Херсона. Про що можна домовитися з Путіним
Вчора, 16 березня, Володимир Путін виступив на нараді про соціально-економічну підтримку регіонів, у якій взяли участь кабінет міністрів, очільники регіонів, постпреди. Мені цей виступ нагадав промову Сталіна на пленумі ЦК ВКП(б) 9 липня 1928 року «Про індустріалізацію та хлібну проблему». Схожість у тому, що «хлібна проблема» та «індустріалізація» для Сталіна була лише тлом, ширмою, приводом для того, аби викласти свої заповітні думки про нагальну необхідність вбити якнайбільше людей. І головне, чим увійшов в історію той пленум ЦК від 9 липня 1928 року – це зовсім не «хлібна проблема», а сталінська ідея про «загострення класової боротьби з просуванням до соціалізму». Так само і для Путіна всі ці міністри, очільники регіонів та підтримка цих регіонів були абсолютно неважливими. Більшу частину свого виступу він присвятив головній своїй ідеї: знищенню всього живого. Почав із України, а потім помітно пожвавився, коли перейшов до ідеї ліквідації всього, що ворушиться, в самій Росії. Ось цей фрагмент:
«Вони (вороги Росії – І.Я.) намагатимуться робити ставку на так звану п’яту колону, на націонал-зрадників, на тих, хто заробляє гроші тут, у нас, а живе там, і «живе» навіть не в географічному сенсі цього слова, а за своїми думками, за своєю рабською свідомістю. Я геть не засуджую тих, у кого вілла в Майамі або на французькій Рів’єрі, хто не може обійтися без фуа-гра, устриць або так званих ґендерних свобод. Проблема абсолютно не в цьому, а, повторюю, у тому, що багато хто з таких людей за своєю суттю ментально перебуває саме там, а не тут, не з нашим народом, не з Росією.
Але будь-який народ, а тим більше російський народ, завжди зможе відрізнити справжніх патріотів від покидьків та зрадників і просто виплюне їх, як комаху, що випадково залетіла в рот, виплюне на панель. Переконаний, таке природне і необхідне самоочищення суспільства лише зміцнить нашу країну, нашу солідарність, згуртованість і готовність відповісти на будь-які виклики». Кінець цитати.
Сигнал був миттєво взятий до виконання. Вже увечері в середу, 16 березня, Слідчий комітет Росії повідомив про порушення кримінальної справи щодо відомої блогерки, видавчині Вероніки Білоцерковської. Ось фрагмент заяви СКР:
«У березні 2022 року Вероніка Білоцерковська на своїй публічній сторінці у соціальній мережі «Інстаграм» опублікувала низку дописів. Під виглядом достовірних повідомлень у них містилися явно неправдиві відомості про використання ЗС РФ для знищення міст та цивільного населення України, зокрема й дітей, під час проведення «спеціальної військової операції» на території зазначеної держави». Кінець цитати.
Вероніка Білоцерковська, відома як Ніка Білоцерковська, – авторка чотирьох популярних кулінарних книг, серед яких «Рецептиші» та «Дієтиші». Видає журнал «Собака.ру» та випускає відеоверсії своїх кулінарних рецептів на телеканалі «Домашний». Не варто шукати причин того, чому знищення «п’ятої колони» вирішили розпочати з кулінарної блогерки, яка перебуває за кордоном. В Україні відбуваються килимові бомбардування міст. В Росії намічається тотальне знищення інакомислення. Із чого почати – питання другорядне. Не залишилася осторонь боротьби з «п’ятою колоною» і «Єдина Росія». Пан Турчак заявив, що «Єдина Росія» виступає за «негайне звільнення з ганьбою» пана Дворковича з посади директора фонду «Сколково». За його словами, дії Аркадія Дворковича — «це не що інше, як та сама націонал-зрада, та сама поведінка п’ятої колони», про які сьогодні згадував Володимир Путін під час наради щодо заходів соціально-економічної підтримки регіонів Росії.
Зрозуміло, що режим у своєму конанні щосили намагатиметься затягнути за собою в могилу всіх, до кого дотягнеться. Тут, до речі, багато коментаторів іронізували щодо 15-річного тюремного терміну за статтею 207.3 КК РФ. Мовляв, режим не протягне стільки. На мою думку, будь-який прогноз дати демонтажу путінського режиму сьогодні має ризик потрапити пальцем у небо. Хмільна атмосфера у різних інформаційних бульбашках грає погані жарти з усіма мешканцями цих бульбашок. Путіністи переконані, що не лише Україна, а й увесь Захід ось-ось впаде до ніг Путіна. Їхні опоненти впевнені, що путінський режим впаде наступного тижня. Моє переконання в тому, що історична приреченість путінського фашизму не дозволяє називати конкретні дати його смерті.
Але є й вони –
Підстави для стриманого оптимізму
Таких підстав декілька.
По-перше, Сенат США одноголосно засудив Путіна як військового злочинця. Резолюцію представив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Її підтримали сенатори обох партій. Сенат закликає Міжнародний кримінальний суд провести розслідування щодо Путіна, Ради безпеки РФ та воєначальників стосовно можливих військових злочинів.
Сенат рішуче засуджує «насильство, військові злочини, злочини проти людяності», вчинені російськими збройними силами під керівництвом Путіна, йдеться у резолюції. Президент США назвав Путіна військовим злочинцем. Залишається лише сподіватися, що він відразу після цього не візьметься телефонувати йому, як минулого разу, коли він назвав Путіна вбивцею.
По-друге, звільнено мера Мелітополя Запорізької області Івана Федорова. Федоров уже провів телефонні перемовини із президентом України Володимиром Зеленським. Основний посил новини – Україна своїх не кидає.
По-третє, радник голови офісу українського президента Михайло Подоляк повідомив у Twitter, що збройні сили України перейшли в контрнаступ «у декількох зонах бойових дій». 16 березня ЗСУ розпочали наступ у містах Ірпінь, Буча та Гостомель. Українські війська рухаються у напрямку Херсона, ведуть наступ на південь і схід від південного порту Миколаєва.
А зараз – про найзагадковіше явище, що виросло серед усього цього пекла – про перемовини.
Переговори – про що?
Російсько-українські переговори мають кілька фундаментальних проблем.
Проблема №1. Ця війна з російського боку не має чітко сформульованої військової мети, отже, Росія неспроможна сформулювати свою переговорну позицію. Ніяк не може збагнути, що їй написати у своїй версії угоди про те, чого зажадати від України. Розширити кордони «ЛДНР» до меж Луганської та Донецької областей? Змусити Зеленського капітулювати та замінити його на Януковича? Оголосити неіснуючою всю Україну, а декілька незалежних «народних республік» приєднати до Союзу Росії та Білорусі, СНД і ОДКБ? Маючи на увазі, що наступні – Молдова, Польща, Литва і далі за списком? Ініціатори війни, включно з Путіним і Лавровим, увесь час плутаються у свідченнях.
Балакучі голови на державному ТБ дають свої трактування цілей війни. Ось один із головних спікерів Ігор Коротченко:
«В України не має бути своєї армії та флоту. ЗСУ і Генштаб мають бути ліквідовані назавжди! Україна ніколи не повинна мати своєї зовнішньої та військової розвідки. Військова промисловість України має бути ліквідована. Має бути встановлений 10-річний перехідний період, коли на чолі України повинна бути військова адміністрація на чолі з представником Росії». Кінець цитати.
А ось думка депутата Держдуми Журавльова:
«України не має бути! Харківська республіка. Донецька республіка. Не має бути такої країни. Ми вестимемо перемовини, доки не вийдемо на кордони Польщі». Кінець цитати.
Фактично ці два персонажі своїми словами, трохи виразніше виклали те, що Путін говорить постійно з моменту вторгнення. Написати таке в тексті договору, звісно, можна. Але як це запропонувати тій стороні, яка вже четвертий тиждень цілком успішно перемелює війська агресора?
Проблема № 2. Неможливо вести переговори, якщо картини світу сторін переговорів взагалі ніяк не перетинаються. У жодній точці. Ось картина світу офіційної Росії, з фотографічною точністю викладена в одному з коментарів до мого телеграм-каналу. Цитую:
«1. Росія не нападала на Україну, але Україна обов’язково має перестати захищатися.
2. Спеціальна операція – це не війна, а ось економічні санкції – це війна.
3. Війна почалася для того, щоб не почалася війна.
4. Призовників не відряджали в Україну, але дехто з них там помер.
5. Пологовий будинок розбомбили, бо там сиділи нацисти, переодягнені вагітними жінками, але його все одно не бомбили.
6. Спеціальна операція проходить за планом, війська не зустрічають опору, але за 20 днів вдалося лише захопити Херсон і оточити Маріуполь.
7. Усі українські літаки було знищено ракетами на аеродромах. Але за 2 тижні Україна підло бомбила Білорусь.
8. Бажати смерті українцям можна на російському ТБ, але бажати смерті російським окупантам у Фейсбук — це екстремізм.
9. Російські війська воюють не з мирними жителями, а з нацистами. Усіма 40 мільйонами нацистів». Кінець цитати.
Путін знаходиться усередині цієї картини світу. Зеленський – поза нею. Тому реальні перемовини зараз можуть іти лише на полі бою. Слава Україні!
Джерело: блог Ігоря Яковенка
