Джерело: блог Ігоря Яковенка
Андрій Романович Чикатило навчав дітей російської мови та літератури, а потім вбивав цих дітей десятками. Він спочатку розповідав дітям про сльозинку малюка з «Братів Карамазових», а потім ґвалтував дітей, розрізав їх на шматки, поїдав їхні скривавлені останки …
Володимир Володимирович Путін – це Чикатило, який став на чолі ядерної держави. Убивши багато тисяч людей, він постійно звертається до людства з моралями. «Пане Президенте, світ чекає на Ваш виступ!» – проголосив засновник Давоського форуму Клаус Шваб, надаючи слово Путіну.
У той день, коли Путін виступав на Давоському форумі, Bellingcat, The Insider і Der Spiegel опублікували нове розслідування, в якому доводиться, що група співробітників ФСБ, котра стежила за політиком Олексієм Навальним і організувала його отруєння, отруїла ще декількох людей: журналіста Тимура Куашева, політика Микиту Ісаєва та активіста Руслана Магомедрагімова.
А ще, в той день, коли Путін звертався до світу зі своїми повчаннями, його карателі виламували двері, проводили виснажливі допити і принизливі обшуки та відправляли за грати прихильників Навального за висмоктаною з пальця кримінальною справою «про порушення санітарно-епідеміологічних правил».
Путін більше півгодини лякав планету, порівнюючи «поточну ситуацію з 30-ми роками минулого століття» і цілком недвозначно натякаючи, що якщо світ не погодиться з його пропозиціями, то почнеться нова світова війна і тоді станеться «кінець цивілізації».
Особливу загрозу для людства, на думку Путіна, становлять «глобальні цифрові гіганти, які конкурують з державами». Ненависть президента РФ до цифрових платформ і соціальних мереж можна зрозуміти, адже саме завдяки цифровій платформі ютуб фільм «Палац для Путіна. Історія найбільшого хабара» подивилося близько 100 мільйонів чоловік.
І коли Путін говорив про соціальну несправедливість, про те, що «світ не може йти шляхом побудови економіки, яка працює на мільйон чоловік або навіть на «золотий мільярд», перед очима як мінімум 100 мільйонів чоловік поставав йоржик для путінського туалету вартістю, що перевищує середню місячну зарплату в Росії.
«У людини повинно бути комфортне середовище для життя. Це житло і доступна інфраструктура: транспортна, енергетична, комунальна», – втовкмачував у нетямущі голови учасників Давоського форуму Путін. А перед очима мільйонів у цей час поставали одночасно дві картинки: палац для Путіна вартістю в 100 мільярдів і хижки тих 22,6% росіян, які живуть без каналізації.
Путін з усією чекістською суворістю вимагає від світу, щоб той негайно зміцнив свою стабільність і безпеку. А «Новая газета» якраз в цей самий час публікує дослідження, за даними якого Кремль за 20 років путінського правління витратив на геополітичні авантюри $ 609 млрд (майже 46 трильйонів рублів). Частина цих грошей витрачена на агресивні війни в Україні та Сирії, частина – на підтримку диктаторських режимів Лукашенка, Асада, Мадуро, а також невизнаних сателітних режимів «ДНР», «ЛНР», Абхазії, Південної Осетії і Придністров’я.
Ще одним фоном до Давоського виступу Путіна стала сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, що проходить у ці ж дні. Вона дуже вдало відтінила ту частину путінської промови, де він говорив про Росію як частину європейської цивілізації і країну європейської культури. У перший же день сесії права російської делегації були оскаржені, оскільки, на думку делегацій п’яти країн, серед яких була й Україна, «російська влада продовжує порушувати політичні і громадянські права росіян, а також здійснює «кампанію переслідування лідера опозиції».
У програмі «60 минут» це стало предметом бурхливого обговорення за дистанційної участі віце-спікера Держдуми і глави російської делегації в ПАРЄ Петра Толстого. Ольга Скабєєва порадила депутату Толстому дати запотиличник одному з членів української делегації, депутату Верховної Ради України від партії «Європейська солідарність» Олексію Гончаренку, який особисто виступив у Страсбурзі за оскарження повноважень делегації Росії.
Петро Толстой з розумінням поставився до ідеї Ольги Скабєєвої, однак пояснив, чому він цього не зробив. «Ми серйозні хлопці, ми представляємо Російську Федерацію, а не фейкову держава під назвою Україна», – випнувши живота, гордо промовив депутат Толстой. І додав: «Але ми не маємо наміру терпіти хамство з боку малоросів».
А коли український політолог Гордій Бєлов почав чомусь обурюватися, що його країну офіційний представник Росії в Європі обзиває «фейковою», Ольга Скабєєва украй звеселилася і заспокоїла українського політолога, радісно повідомивши йому, що «країна ваша – фейкова».
Коли Андрій Романович Чикатило викладав дітям літературу, він не міг не торкатися теми любові. Ромео та Джульєтта. Онєгін і Тетяна. «Тургенєвські панянки». За програмою був змушений, ось він і торкався. Торкався ось цього всього тими самими руками, якими потім …
Володимир Володимирович Путін теж любить поговорити про любов. Напевне, Ангела Меркель досі з жахом згадує його пахучі жарти про першу шлюбну ніч. І у своїй доповіді на онлайн-форумі Путін теж не оминув любовну тему. «Любов неможлива, якщо вона декларується тільки з одного боку. Вона повинна бути взаємною», – авторитетно заявив Путін, перекресливши тим самим більшу частину любовної лірики, в якій описується нерозділене кохання.
Будучи не лише провідним експертом в області любові, але й видатним істориком, Путін не міг обійти тему минулого. «Потрібно позбутися фобій минулого, позбутися того, щоб використовувати у внутрішньополітичних процесах всі проблеми, які нам дісталися ще з минулих століть, а дивитися в майбутнє», – дав планеті установку президент РФ. Зауважимо, що це заявила та сама людина, яка створила справжній культ минулого, виділила з цього минулого найкривавіші сторінки і виліпила з них міф побєдобєсія, оснастивши його язичницькими ритуалами та карнавалами буйного мракобісся, що породжують в суспільстві найдикіші фобії.
Навіщо Путін домігся того, щоб йому надали слово на Давоському форумі, є зрозумілим. Йому конче потрібно довести всім, що він не в ізоляції і його слово у світі чогось вартує. А ось навіщо організаторам Форуму надавати слово серійному вбивці, зрозуміти набагато складніше …
Джерело: блог Ігоря Яковенка