Джерело: блог Ігоря Яковенка
Герой повісті Кафки «Перевтілення» Грегор Замза перетворився на мерзенну комаху миттєво. Просто одного разу прокинувся і не зміг встати з ліжка. Процес перетворення Лукашенка з Батьки на Таргана тривав певний час. Причину метаморфози, що сталася з Грегором Замзою, Кафка не вказує. Причини трансформації Лукашенка лежать на поверхні: 26 років диктатури – важке випробування для будь-кого, а для людини з початковим набором цінностей радянського політрука, обтяженого діагнозом «мозаїчна психопатія», таке випробування є абсолютно нестерпним.
Тарган кидається з кутка в куток, він у паніці, образ караючого тапка стоїть перед очима, з-під хітинового панцира чується благання: «Путін – введи! Введи ж, нарешті, хоч що-небудь!». А Путін тримає паузу. Вводити, швидше за все, нічого нікуди не збирається. А без ясної установки із самого верху інформаційна обслуга, полишена сама на себе, видає звуки суто какофонічні, солісти не потрапляють у ноти, а хор починає картати солістів за відхилення від правильної лінії.
Є ті, для кого Лукашенко був завжди кращим від Путіна, а побудований ним концтабір був тією самою «Росією, яку ми втратили». Віталій Авер’янов на сайті «Изборский клуб» пише текст під назвою: «Про політичного генія Лукашенка і розкол серед російських патріотів», в якому закликає припинити критику Лукашенка, запевняє, що він є законно обраним президентом і все робить правильно.
У той же час головне державне інформагентство РИА Новости 16.08.2020 публікує ось таке повідомлення: «Офіційний канал Telegram у Білорусії створив анонімне опитування, в якому попросив жителів країни повідомити, за кого вони віддали голос на президентських виборах. Згідно з результатами опитування на 3:46 16 серпня за московським часом, за Світлану Тихановську проголосували 53 відсотки користувачів, за чинного президента Олександра Лукашенка – два відсотки». У твердокам’яних путіністів істерика. Олег Газманов обурюється в Твіттері: «РИА – ви що? …».
У деяких, особливо вразливих патріотів каша в голові вибухає і лізе назовні у вигляді абсолютно божевільних текстів. Максим Шевченко публікує на «Эхо Москвы» свої думки з приводу причин того, що відбувається в Білорусі:
«Але тоді хто ж організовує все це в Мінську? По обидва боки – протестувальників і силовиків? Хто розгортає керований хаос. У кого море грошей і оперативних можливостей? Відповідь проста і ви її знаєте самі – Росія. Уся ця метушня потрібна як підстава для введення військ (під приводом захисту стратегічних об’єктів). Ослаблення «батьки» поки домінуючий сценарій. Його повалення невигідне для Заходу, оскільки організоване Москвою».
І далі дивовижна кінцівка від Максима Шевченка:
«Я вітаю російських лібералів із гарною роботою на благо справи стратегічного розвитку російського імперіалізму!».
Доступ до інформації у Максима Шевченка – як у будь-якого з нас. І ось, маючи можливість постійно спостерігати все те, що відбувається в Білорусі, ця людина робить висновок, що революцію у цій країні влаштували «російські ліберали» в інтересах російського імперіалізму. Браво!
Відсутність чіткої керівної установки внесла певний сумбур у програму «Воскресный вечер» Соловйова від 16.08.2020. Як же добре їм було лементувати про Україну! Жодних сумнівів і півтонів. Бандерівці, хунта, нацисти – одним словом, все зрозуміло, головне завдання – набрати повні груди повітря і кричати. У випадку білоруської революції кричати на повну силу виходило на Польщу, Литву, телеканал «Дождь» і Ходорковського. Із Лукашенком складніше, тут виникає незвичне «з одного боку, з іншого боку», в загальному та сама багатовекторність, яка була оголошена головною вадою політики Лукашенка.
«Курс на багатовекторність зазнав краху!» – вигукнув Соловйов, і додав з обуренням: «Із нашого ж бюджету було побудовано білоруське диво!».
«Що для нас Білорусія?» – поставив риторичне запитання «сходознавець» Багдасаров. І тут же пояснив: «На території Білорусії знаходяться 2 об’єкти, в разі втрати яких наша стратегічна оборона серйозно постраждає! Це – вузол зв’язку головного штабу військово-морських сил і РЛС, яка здійснює контроль за силами НАТО. Це стане дірою! Це – діра!!». У голосі «сходознавця» Багдасарова відчувався такий розпач, нібито він тільки що втратив усіх близьких йому людей. «У нас під Смоленськом буде кордон з ворожою державою! Такої поганої геополітичної ситуації не було з часів Івана Грозного!» – обурювався «сходознавець» Багдасаров і тут таки переніс своє обурення на головного винуватця. «Ви подивіться на цього діяча, на Батьку! Він хіба не знав, що у нього в країні орудує фонд Аденауера? Він що, не бачив, для чого формується канал NEXTA ?!».
Відповівши на запитання «хто винен?», «сходознавець» Багдасаров перейшов до відповіді на запитання «що робити?». «Ми, якщо справа дійде до виборів, повинні знайти свого кандидата і працювати. Інакше вони зроблять усіх поляками, і білорусам будуть говорити, що вони завжди поляками були. Ми повинні ці вибори виграти щоб утримати Білорусію в своїй орбіті!».
Якщо «сходознавець» Багдасаров збирається утримувати Білорусь у складі Російської імперії шляхом участі Росії в білоруських виборах, то «ліберал» за викликом Сергій Станкевич визнав вибори недостатньо надійним інструментом для досягнення імперських цілей і взявся агітувати за те, щоб завдання із приборкання білоруської революції було вирішене кулуарним способом. «Саме зараз слід задіяти інститути союзної держави!» – вимагав Станкевич. – «Вищу державну раду – чому її зараз не зібрати?» – обурено вигукнув Станкевич. Повна абсурдність цієї ідеї, її дивовижна відірваність від реальності була настільки очевидна навіть у студії Соловйова, що її мешканці негайно оголосили Станкевича провокатором, який прагне підставити Росію …
Путін мовчить, оскільки про білоруську мирну революцію йому сказати нічого, у нього немає сьогодні в Білорусі хороших ходів. Путінський телевізор мовчати не може, оскільки його мешканці повинні відпрацьовувати пайку. Зрозуміти, що в Білорусі люди вийшли відстоювати свою гідність, телевізійні «експерти» і їх ляльководи не в змозі, тому й мелють усілякі нісенітниці. А ще зі студій російського телевізора вчувається задушливий запах страху. Кожен з телевізійного народця у ці дні приміряє білоруську ситуацію на себе і намагається зрозуміти, чи встигне саме він вчасно перевзутися в повітрі, або втекти і сховатися, якщо в Росії трапитися щось подібне.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
