Джерело: блог Ігоря Яковенка
У роки пізнього СРСР наступний день після свята називався днем дожерства. Це коли з холодильника діставали недоїдки олів’є та всього іншого і поглинали все це з тим спокійним задоволенням, яке неможливо було відчути під час святкової метушні застілля.
Російські ЗМІ після закінчення ЧС-2018 третій день займаються дожерством його результатів. Смакують кожне хвалебне слово, сказане іноземними вболівальниками стосовно рівня організації та гри збірної Росії. «Експерти» й «аналітики» на основі мундіалю роблять прогнози щодо подальших перемог Росії в політиці та економіці.
Дмитро Кисельов 13.07. перед завершенням ЧУМИ-2018 опублікував у РІА Новини програмну статтю під назвою: «Кокошник як м’яка сила». Одному з головних генералів подобається цей головний убір. Він із захопленням пише, що дівчата «виглядали в ньому, варто відзначити, цілком хвацько, елегантно і сексуально переможно». Відзначивши цей важливий факт, Дмитро Кисельов робить свою першу програмну заяву: «У костюмі – величезна сила!». Виявляється, в народі є «запит на національний костюм», який влада ніяк не бажає задовольняти.
І одразу ж навів в приклад України, причому як в позитивному, так і в негативному сенсі. Позитивний приклад України, на думку Кисельова в тому, що там багато хто носить вишиванки. А негативний – у тому, що в цьому одязі Кисельову вбачається якийсь націоналістичний зміст. А от стосовно Росії, Кисельов вважає за необхідне для її громадян повернутися до косоворотки, сарафанів і кокошників. Зауважу в дужках, що даремно Кисельов не розвинув цю тему, оскільки громадяни Росії вкрай патріотично виглядали б у постолах, а депутати Держдуми з членами Ради Федерації – у високих боярських шапках і довгополих шубах.
Питання впровадження національного вбрання в народні маси Дмитро Кисельов пропонує вирішити комплексно, шляхом перезавантаження свята Дня Росії. У цей день Красною площею повинні пройти парадом всі народи Росії. Усі – неодмінно в національних вбраннях. Стрункими колонами пройдуть татари і башкири, чукчі і якути. Окремою колоною йдуть євреї. Росіяни, геть усі в косоворотках і в кокошниках, мабуть, повинні завершувати парад. Або йти головний колоною. Або розпорошитися усією ходою, проникаючи у кожну колону, тим самим символізуючи цементуючу роль російського народу.
Мені щиро шкода, що російська збірна не змогла виграти ЧС-2018. Так, це було б погано для футболу і його уболівальників у всьому світі. Зате вся ця путінська зграя роздулася б від усвідомлення власної величі до неймовірних розмірів, і режим луснув би, забризкавши планету брудним канцур’ям. Але у підсумку повітря на Землі стало б набагато чистішим.
ЯК ПУТІН ПОДАРУВАВ ТАМПУ М’ЯЧИКА
Місяць тому, під час саміту G7, Трамп кинув Меркель 2 (дві) цукерки, заявивши: «Ось, і не кажи, що я тобі ніколи нічого не даю». Після чого пішов і відмовився підтримати спільне комюніке саміту. Під час зустрічі з Путіним у Гельсінкі Путін подарував Трампу м’ячик. Підсумкового документа цього саміту не було, тому м’ячик став головним підсумком тієї зустрічі.
Світова і російська преса відреагували на цю подію по-різному, що вкотре підтвердило те, що Росія йде своїм шляхом. Ось кілька цитат зі світової преси і від відомих зарубіжних політиків:
CNN: «Виступ Трампа – один з найгірших виступів президента США. Неможливо повірити. Путін запропонував Мюллеру приїхати до Росії, а він просто стоїть і слухає. Трамп просто здався Путіну».
BBC: «Трамп виступає разом з Путіним проти ФБР».
Washington Times: «У Росії точно є якийсь компромат на Трампа. Саме тому той не дав відсіч Путіну».
The Guardian: «Трамп дав слабину: він вважає потужною позицію Росії із заперечення втручання в американські вибори»
Арнольд Шварцнеггер: «Трамп поводився як маленька розм’якла макаронинка, як маленький фанат. Я переймався питанням, коли ж ви попросите у нього автограф або селфі».
Сенатор Елізабет Воррен: «Вкотре президент Трамп зганьбив Америку на увесь світ, зневажливо висловився щодо наших органів державної влади, послабив наших союзників».
У російських ЗМІ ставлення до Трампа було діаметрально протилежним. Він, звичайно, не став нарівні з Путіним, але вступ до «Єдиної Росії» точно заслужив. У програмі «Воскресный вечер» від 15.07 (тобто напередодні історичної зустрічі з м’ячиком) усі дуже сильно лаяли Європу й НАТО і стримано хвалили Трампа. Член Ради Федерації Олексій Пушков відвідав Іспанію і поділився своїми враженнями: «У Мадриді – всі ненавидять Трампа. Трамп – ворог Європи. Трамп здасть Путіну Європу». Потім Пушков перейшов на французів і розповів, що коли французи залишаються з ним наодинці, вони йому кажуть: «Ви (напевне, все-таки не особисто Пушков, а Росія) нам потрібні. Тому що ми всі один одному говоримо те, що і так відомо. А ви нам потрібні, аби було розмаїття думок». Тобто, європейці поділилися з Пушковим, що Росія їм потрібна як екзотика, чи анекдот, коли набридає пристойне товариство, де усі використовують столові прибори, а тут ось дикун, котрий розриває сире м’ясо руками і лоскоче нерви новими гострими враженнями.
Депутат Держдуми Ніконов пророчо передрік, що «Путін привезе до Гельсінкі багаж, пов’язаний із проведенням ЧС-2018». І точно: Путін приїхав у Гельсінкі з м’ячиком!
«Експерта» з Ізраїлю Якова Кедмі теж ніяк не відпускає футбольна тема. «Росія довела, що якщо хоче, вона може зробити все що завгодно!» – під бурхливі оплески студії проголосив «експерт» з Ізраїлю. Після чого взявся за НАТО. «У Брюсселі усі боялися, що Трамп скаже, що США виходить із НАТО», – повідомив Кедмі і відразу, без переходу, зробив ще одну важливу заяву: «У Криму було завдано удару по стратегії НАТО». У чому полягав цей удар, Яків Кедмі не пояснив, проте фраза всім припала до душі і студія дружно заплескала. Аби остаточно закрити натівську тему Кедмі повідомив, що «у Росії розмова з НАТО може бути лише однією – розпуск НАТО».
Роботу головного Нострадамуса взяв на себе, як зазвичай, Ж., котрий аж до дрібних деталей розповів, про що говоритимуть Путін із Трампом, коли залишаться наодинці. Стенограма бесіди Путіна з Трампом у викладі Ж. виглядає так: «Україна повертається до Росії за Кримським сценарієм. Сирія перетворюється на санаторій для росіян, ми там будемо відпочивати. У Кореї ми можемо допомогти створити без’ядерну зону». Потім Ж. підвів підсумок зустрічі, що мала відбутися наступного дня: «Це найбільша зустріч! Результати будуть дивовижні! У майбутньому залишаться дві держави, що керують світом – Вашингтон і Москва». Спробу Якова Кедмі натякнути, що «є ще таке невеличке місто – Пекін», Ж. рішуче відкинув, закричавши, що «ніякого Китаю не буде», а буде «тільки Росія і США».
ДОЛЯ ПЕРЕБІЖЧИКІВ
Тривале перебування в російському телевізорі призводить до прогресуючої деградації. Винятків з цього правила так мало, що ними можна знехтувати. Сергій Станкевич вперше з’явився ще в радянському телевізорі як народний депутат СРСР. Це був яскравий трибун, один з тих, хто кинув виклик комуністичній гідрі. У дев’яності Сергій Станкевич у телевізорі бував рідко, а ось в самий розпал путінського мракобісся його раптом почали постійно запрошувати на роль «ліберала для биття». У телевізорі Станкевичу подобалося, а ось те, що весь час б’ють, подобалося набагато менше. Тому Станкевич почав стрімко мутувати. Все частіше визнавав правоту Путіна. Все більше і суворіше критикував Захід і відстоював геополітичні інтереси Росії. Коли в студії знаходився Ж., Станкевич майже всі свої виступи починав зі слів: «Сьогодні я погоджуся з Володимиром Вольфовичем у тому, що…»
Соловйову і його зграї все важче було вишукувати в словах Станкевича підстави для биття, оскільки його позиція все менше відрізнялася від позиції Соловйова та його зграї. Та й сам Станкевич вже став частиною цієї зграї. Але для драматургії ляльковому театру Соловйова потрібен був ворог для биття і приниження. Тому Станкевича продовжували бити. Щодо зустрічі Трампа з Путіним Станкевич не випадав із загального оптимістичного русла: «Ми завтра побачимо успішну зустріч! Це буде угода «мир на мир». Росія могла б сприяти виходу Ірану з Сирії, а США у відповідь гарантують мир на сході України шляхом введення туди миротворців».
Поки Станкевич говорив, оператори показали, як скривилося обличчя депутата Ніконова, який на слово «мир» відреагував як вампір на часник. «Ви пропонуєте подвійну поразку Росії!» – закричав Соловйов, і після цього бойового кличу Сергія Станкевича довго топтали усієї студією.
Йому пригадали все: і реформи дев’яностих, і виведення радянських військ з Європи. «Хто пам’ятник Дзержинському зніс? Пушкін?»- гнівно кричав Соловйов. «Не зніс, а демонтував», – белькотів жалюгідні виправдання Станкевич. Окремим питанням з’ясовували міру провини Станкевича у виведенні радянських військ з Європи. Для цього Соловйову знадобилося довести, що Станкевич був членом КПРС, що після довгих заперечень визнав і сам Станкевич. «Ви були членом КПРС, а я всього лише кандидатом!» – переможно загорлав Соловйов, і тим самим поклав особисто на Станкевича провину за всі злочини радянської влади.
Трансформація Сергія Станкевича і його мазохістські будні в телевізорі є типовими для більшості з тих, хто погоджується грати роль «ліберала за викликом», «поляка за викликом», або «українця за викликом». Російський телевізор увібрав у себе стільки зла і брехні, що їх кількості з надлишком вистачає на зомбування росіян та ще й залишається на громадян інших країн. Що вже говорити про тих, хто всередині цього пекельного пристрою.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
