Джерело: блог Ігоря Яковенка
Міністр закордонних справ Сєргєй Лавров 14.04.18 зробив досить гучну заяву, широко розтиражовану російськими ЗМІ. Він оголосив про те, що міжнародні експерти з Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) не виявили в пробах, знайдених на місці отруєння Сєргєя і Юлії Скріпаль, слідів російської отруйної речовини «Новачок», зате виявили речовину BZ із арсеналу країн НАТО. Словом, британці та янкі отруїли Скріпалів, щоб очорнити Росію. У відповідь генеральний директор ОЗХЗ Ахмед Узюмджю заявив, що ніяких слідів речовини BZ у пробах, узятих на місці отруєння Скріпалів, не виявлено. Тобто, глава міжнародної експертної організації публічно привітав главу МЗС РФ, збрехавши.
МЗС РФ і його інформаційна обслуга брехали завжди. Але після заходу 18.03.18, який відкрив новий політичний сезон, МЗС-івська брехня стала якоюсь зовсім уже оскаженілою. Що Лавров, що Захарова просто висмоктують якісь речі з пальця і оголошують їх на весь світ, зовсім не турбуючись про те, що їх тут же спростовують і їхня брехня стає очевидною. Остаточне перетворення МЗС РФ до відділу внутрішньої політики Адміністрації президента і повна ліквідація зовнішньої політики Росії та російської дипломатії як окремої сфери — ось, мабуть, одна з істотних рис нового політичного сезону.
Стрижнем створеної в путінській Росії інфраструктури брехні є телевізор. За даними «Левади-центру», 85% росіян саме з телевізора дізнаються новини про Росію і світ. А найпопулярнішими передачами у росіян є «Вечір» з Владіміром Соловйовим (34%) і «Вісті тижня» з Дмітрієм Кісєльовим (29%). Тобто, ті, де концентрація брехні й ненависті значно перевищує середній рівень і досягає рекордної позначки. МЗС-ська брехня вплітається в загальний потік телевізійної брехні й усередині цього потоку чудово почувається.
У програмі «Вечір» від 18.04.18 давали науку хімії. Хімічна атака Асада на своїх громадян і отруєння Скріпаля були об’єднані, й часто було незрозуміло, про що йде розмова. Але глядачам у результаті стало зрозуміло одне: ні Асад, ні Росія нікого не труїли, оскільки вони не мають чим, а Скріпаля і громадян Сирії отруїли американці з британцями.
Крім того, у студії Соловйова страшно веселилися з приводу ракетного удару США. Найбільше Соловйова і його «експертів» розсмішило, що американці своїми ракетами нікого не вбили. Це, на їхню думку, доводило, що США взагалі нічого не варті. Голосніше, ніж інші, веселився депутат Желєзняк. «Це велика перемога сирійського народу! — радів Желєзняк. — Та Америка, яка нам загрожувала, виявилася безпомічною і дурною!».
Постать депутата Желєзняка світилася від щастя, коли він міркував про дурість і безпорадність американців, які — ото дурні! — витратили купу грошей і нікого не вбили. «Це був найдорожчий салют на честь народу Сирії!» — вправлявся в дотепності Желєзняк. Після чого він узявся хихикати над американськими санкціями: «Все, що роблять американці — це «тягни-штовхай».
Тут своє слово вставив Соловйов: «Вони (США) кішечці хвіст ріжуть по шматочках, але вони не розуміють, що Росія не кішечка, а ведмідь, і коли цей ведмідь повернеться, мало нікому не здасться!». Загрозливі пози, які постійно приймає Соловйов щодо Заходу, і постійні зоологічні метафори, які він використовує, виглядають усе більш потішно. Будучи зоозахисником, я проти будь-якого насильства над будь-якими живими істотами, але образ ведмедя, якому «хвіст ріжуть по шматочках» викликає мимовільну посмішку, а також запитання, чи бачив Соловйов коли-небудь живого ведмедя.
Коли річ ведеться про Захід, телеглядачам пред’являють якусь карикатурну фігуру, наприклад, Майкла Бома або Миколу Злобіна. Дивлячись на те, як над ними знущаються, російський телеглядач повинен відчути свою перевагу і відчути національну гордість. Як карикатурний представник Європи у студії Соловйова цього разу був польський журналіст Якуб Корейба. Однак, Корейба, якого запрошують виключно для глуму, несподівано для Соловйова поставив кілька серйозних запитань, на які ні Соловйов, ні його «експерти» не змогли дати зрозумілих відповідей. «Якби не Росія, американців у Європі давно б не було», — зауважив польський журналіст, на що Соловйов вибухнув досить незв’язаними зойками про 90-ті, хоча всі 90-ті з Росії постійно звучав невгамовний хор реваншистських голосів.
Коли Соловйов сів на свого улюбленого коника і почав обурюватися, що весь світ бреше, і одна Росія продовжує нести в світ правду, Якуб Корейба зауважив, що якщо Росія продовжуватиме протистояти всьому світу, то «вас не буде». Соловйов цілком очікувано закричав: «Ми були, є і будемо завжди!». На що польський журналіст резонно нагадав, що в 1991 році розміри Росії скоротилися удвічі за населенням і вельми помітно за територією.
І тут Соловйов зробив відкриття в політології. «Росія – імперія, що дихає!» — оголосив він здивованій аудиторії. І продовжив своє одкровення: «Ми обов’язково відновимося!». І далі вже погрозливо на адресу польського журналіста і його країни: «Ви про нас не турбуйтеся, краще стежте за своїми кордонами!».
Відкриття в галузі гуманітарних наук у Росії відбуваються постійно. Щойно звикли до «ліберальної імперії» від Чубайса, як Сурков пояснив, що ми живемо в умовах «суверенної демократії». Тепер ось, виявляється, наша адреса — «імперія, що дихає».
У зв’язку з цими заявами Соловйова, я звертаюся до генерального секретаря НАТО Йєнса Столтеберга з рішучою вимогою нагородити співробітника ВДТРК Владіміра Рудольфовіча Соловйова медаллю НАТО «За особливі заслуги» («За похвальну службу»).
Так, я в курсі, що цією нагородою підохочується військовий і цивільний персонал НАТО, і не впевнений, що Владімір Рудольфовіч належить до однієї з цих категорій. Але для мене очевидно, що жоден ваш співробітник останніми роками не зробив у зміцнення і розширення НАТО внеску, який можна порівняти з тим, який у щоденному режимі вносить Владімір Соловйов. Пане Столтенберг, ви маєте визнати, що якби не було в Росії таких, як Соловйов, ваш Північноатлантичний договір нікому в біса не буде потрібен. Нагородіть його, людина ж старається, себе не шкодує…
Джерело: блог Ігоря Яковенка
