Джерело: блог Ігоря Яковенка
Правозахисний «Меморіал» знищили за те, що він викликав депресію у громадян. Новий закон про громадянство РФ як інструмент окупації країн колишнього СРСР і Східної Європи.
Не справдилися сподівання тих, хто думав, що Путін зробить складну комбінацію: ліквідує один із двох «Меморіалів», а другий пожує і виплюне, подарує йому недолуге життя у статусі іноагента. Але Путін вчинив просто: ліквідував правозахисний «Меморіал» так само однозначно, як і за день до цього позбувся «Меморіалу» міжнародного. Залишивши багатьох вельми гідних людей, які покірно просили диктатора пощадити хоч один із двох «Меморіалів», із дуже неприємним відчуттям, ніби їх використали.
Представник Мін’юсту розважливо відмовився від участі у дебатах. А представник прокуратури під час дебатів заявив, що правозахисний центр «брав участь у всіх протестних рухах, підтримував акції, спрямовані на дестабілізацію країни». Виявляється, списки політв’язнів, які веде «Меморіал», «спрямовані на формування негативного сприйняття судової системи Росії та дезінформацію громадян». Те, що судова система Росії для власної дискредитації все робить сама і не потребує сторонньої допомоги, представник прокуратури, звісно, не сказав.
До цього прокуратура звинуватила правозахисний центр у виправданні екстремізму та тероризму і стверджувала, що відсутність маркування «іноземний агент» у матеріалах «Меморіалу» може спричинити депресію у громадян. Тепер зрозуміло, чому росіяни такі похмурі й понурі: виявляється, вони весь час читають матеріали «Меморіалу» і щойно переконуються, що на них немає маркування «іноземний агент» – відразу впадають у депресію.
Знищення обох «Меморіалів», міжнародного історичного та правозахисного, стало «гідним» і цілком логічним завершенням 2021 року, який розпочався з арешту Олексія Навального. Ліквідація «Меморіалів» ставить крапку в дискусії навколо злочинів сталінізму, яка з різним ступенем гостроти триває в російському суспільстві з часів ХХ з’їзду КПРС і повертає країну в духовну атмосферу сталінського «Короткого курсу ВКП(б)», в історичний глухий кут…
Але на цьому рік не закінчився. Володимир Путін поклав під ялинку ще один подарунок – новий закон про громадянство РФ, який перетворює сам інститут російського громадянства на знаряддя окупації країн колишнього СРСР і Східної Європи.
Те, як працює ця зброя, можна бачити в «ДНР» і «ЛНР», а також в Абхазії та Південній Осетії. Спочатку відбувається вертолітна роздача російських паспортів, а потім лунає гнівний крик: «Агов, у вас на території повно російських громадян, щось ви з ними погано поводитесь, ми вам не дозволимо їх кривдити і для їх захисту змушені ввести війська та бронетехніку».
Вертолітна роздача російських паспортів у новому путінському законі називається «процедурою спрощеного прийому в громадянство». Вона поширюється на більше ніж 20 категорій громадян. Тепер за спрощеною процедурою громадянство зможуть отримати:
– громадяни колишнього СРСР та їхні діти, учасники програми з добровільного переселення;
– люди, у яких в Росії живуть близькі родичі-росіяни;
– нащадки тих, хто постійно жив на території Російської імперії або в Радянському Союзі (у межах кордонів Російської Федерації);
– громадяни колишнього СРСР, які проживали на території Росії станом на 6 лютого 1992;
– ті, хто народився на території Росії (РРФСР) до 6 лютого 1992;
– ті, у кого хоча б один із батьків на день їх народження був громадянином колишнього Радянського Союзу і постійно проживав на території Росії (РРФСР).
За оцінками експертів, під законопроєкт президента підпадають десятки мільйонів тих, кого в російському телевізорі називають «російськомовними співвітчизниками».
Окремо варто звернути увагу на дві нові юридичні конструкції: «громадянин колишнього СРСР» і «нащадок тих, хто жив на території СРСР чи Російської імперії». Тобто не тільки Україна, Білорусь, країни Балтії, а й Польща з Фінляндією, а також Аляска мусять жити у страху, що в якийсь момент на їхній території може з’явитися певна кількість людей із російськими паспортами, права яких путінська Росія раптом вирішить вважати порушеними. Сьогодні такий розвиток подій видається фантастичним, але й окупація частини території України ще порівняно недавно здавалася ненауковою фантастикою.
Путінська «уявна імперія», тобто імперія, що існує значною мірою в уяві Путіна, має риси газоподібної речовини. У тому сенсі, що займає весь вільний простір. Варто в якійсь країні утворитися найменшій щілинці, як туди негайно проникне газоподібний Путін. Або у вигляді ввічливих зелених чоловічків, або у своєму власному образі, тобто у вигляді газу, який є головною економічною зброєю Путіна.
Крім зброї розширення імперії, новий закон про громадянство має і внутрішньоросійські функції. Бо у ньому сам інститут громадянства дрейфує у бік підданства. Відмінність громадянства від підданства полягає у тому, що громадяни всі рівні й перебувають у рівноправних відносинах зі своєю країною, а піддані – у залежних відносинах із правителем країни. Рух у бік підданства в новому законі поки що не радикальний, але вже помітний у плані розширення повноважень президента.
За новим законом розширюються повноваження глави держави щодо рішень про осіб, які можуть отримати громадянство у спрощеному порядку. Президент зможе визначати категорії таких осіб на власний розсуд у будь-яких цілях.
Крім того, риси підданства має інститут позбавлення набутого громадянства: позбавити набутого громадянства зможуть за тяжкі злочини, серед яких: терористичні злочини, злочини проти держави, наркозлочини. Тобто будь-який пакетик з порошком білого кольору, знайдений у «нового громадянина РФ», може призвести до позбавлення його громадянства. А те, що повноваження щодо припинення російського громадянства пропонується передати МВС, посилює можливості свавілля по відношенню до «нових громадян».
Тобто «нові» громадяни Росії – це люди другого сорту, по суті, піддані, яких будь-якої миті можна позбавити громадянства…
Закон про громадянство – насамперед частина великого імперського плану Путіна.
У січні Путін зустрічається з Байденом, і наявність у нього такого аргументу, як мільйони потенційних громадян Росії, що живуть на територіях можливого розширення НАТО, стає ще одним козирем у переговорах.
Деякі вразливі коментатори вирішили, що цей закон написано для того, щоб позбавити громадянства Навального та інших опозиціонерів. Це не так. Поки що не так. Поки що інститут позбавлення громадянства у цьому законі поширюється лише на «нових громадян». Але цілком імовірно, що Кремль розохотиться і розширить дію цього інституту на всіх громадян Росії. Що-що? Конституція? Стаття 15 Загальної декларації прав людини? Ви це серйозно? Тільки благаю, не вимовляйте такі слова при Терешковій, бо ця добра жінка помре зі сміху…
Джерело: блог Ігоря Яковенка
