Джерело: блог Ігоря Яковенка
Путін програє війну Україні, але має шанси зберегти режим і продовжувати агресію завдяки телевізору та атомній заточці.
Цього дня – а точніше цієї ночі – 21 рік тому, у ніч з 13 на 14 квітня 2001 року відбулося силове захоплення і націоналізація головного недержавного телеканалу НТВ владою. Представники «Газпрому» замінили охорону на восьмому поверсі, який займає НТВ, і анулювали старі перепустки, допустивши до приміщення лише тих співробітників, які визнали нове керівництво. Почалася тотальна інформаційна війна, розв’язана Путіним проти мозку свого народу. У цій війні Путін здобув нищівну перемогу. У значної частини росіян мізки перетворилися на вату, просочену отруєним розчином з телевізора. Ті ж громадяни, які мали імунітет проти телевізійної отрути, або поїхали і забрали з собою свої здорові мізки, або намагалися чинити опір, в результаті чого опинилися у в’язниці, або пішли у внутрішню еміграцію.
Пріоритет інформаційних військ
Є прямі докази того, що Кремль вважає інформаційні війська найголовнішими з усіх родів військ. Аби у цьому переконатися, досить подивитися на динаміку фінансування від початку війни.
Після початку вторгнення в Україну видатки бюджету на держЗМІ було збільшено втричі.
Точніше, у 3,2 рази порівняно з тим самим періодом минулого року зросли витрати на державні телеканали, агенції та видання. У березні, коли точилися бойові дії, бюджет витратив на ці цілі 11900000000 рублів – вдвічі більше, ніж за січень-лютий разом узяті (5,5 млрд).
Конкуренти в особі великих незалежних ЗМІ були масово зачищені, соцмережі заблоковані, а за публікацію «фейків» про діяльність збройних сил впроваджено 10-15-річні тюремні терміни, але влада збільшила фінансування машини пропаганди передовими темпами порівняно з усіма бюджетними статтями.
Наприклад, фінансування армії, що веде наймасштабнішу та найкровопролитнішу війну з часів Другої світової, зросло лише на 11%; витрати на національну безпеку та правоохоронні органи збільшилися тільки на 5,6%.
Путін і його обслуга переконані в тому, що пропагандистська машина важливіша за армію: можна зазнати втрат і навіть зазнати поразки на полі бою, але якщо в тебе в руках потужний інструмент брехні, втрати можна приховати, а поразку видати за перемогу.
Форсоване добивання конкурентів держЗМІ
Від початку «спецоперації Z» в Росії були заблоковані практично всі незалежні медіа: Радио Свобода, «Настоящее Время», Крым.Реалии, «Голос Америки», New Times, «Тайга.инфо», DOXA, «Эхо Москвы», «Дождь», «Медуза», Русская служба BBC, Deutsche Welle та інші. Телеканал «Дождь», радіо «Эхо Москвы» та томське агентство ТВ2 вирішили припинити роботу. Крім цього, Роскомнагляд заблокував соціальні мережі Facebook, Twitter та Instagram.
Загалом з початку російського вторгнення в Україну Роскомнагляд заблокував понад 1500 сайтів, підрахував проєкт «Роскомсвобода».
Але я не став би перебільшувати ефективність цих заходів. Вона, ця ефективність, потребує додаткового вивчення. Оскільки після закриття «Эха» та «Дождя», наприклад, увесь їхній найкрутіший контент перемістився в ютуб та телеграм-канали. Ютуб канали Плющева, Невзорова, Фішмана та інших стрімко набирають аудиторію, і, цілком можливо, в сукупності не поступатимуться колишнім аудиторіям «Эха» та «Дождя». З погляду користувача вони не замінюють повноцінні ЗМІ, в яких є і новини, і аналітика, це просто зовсім інший тип медіа, котрий, попри те, протистоїть путінській пропаганді, тобто робить саме те, заради чого було знищено півтори тисячі сайтів.
Куди пішов російський військовий корабель, якому вказав напрямок український прикордонник
Історія з ракетним крейсером «Москва», який послали на три веселі літери українські прикордонники з острова «Зміїний», отримала несподіване продовження.
«Корабель отримав серйозні ушкодження, екіпаж повністю евакуйовано. Причини пожежі встановлюються» – пише в ніч на четвер РІА «Новости» з посиланням на Міноборони РФ.
До цього в середу голова Одеської обласної адміністрації полковник Максим Марченко заявив, що українські військові завдали по російському ракетному крейсеру «Москва» удару протикорабельними крилатими ракетами «Нептун», в результаті чого той отримав серйозні ушкодження:
«Він пішов саме туди, куди його послали наші прикордонники на острові Зміїний! Ракети «Нептун», які стоять на варті Чорного моря, завдали російському кораблю дуже серйозних пошкоджень». Кінець цитати.
Це – один із тисяч епізодів інформаційної війни. Росія не може визнати, що флагман Чорноморського флоту виведений з ладу українцями. Краще нехай вже буде недбалість.
Як Путін, зазнавши поразки, відсвяткує день Перемоги
Коротка відповідь на це питання – легко. Доки в нього в одній руці пульт від останкінської голки, а в другій – ядерна заточка, Путін – цар гори. Незалежно від того, що йому вдасться захопити або доведеться втратити до 9 травня, неминуче буде оголошено про нищівну перемогу російської зброї над нацизмом.
Коли Путін програє і йому не допоможуть ані телевізор, ані ядерна заточка
Українська армія може розгромити російську, але не зможе повалити путінський режим. Вона може стати запалом у цьому процесі. Для повалення режиму необхідний кумулятивний вплив кількох факторів, зокрема й обвалення економіки внаслідок санкцій і не тільки. Не менш, а можливо навіть більш руйнівний вплив на економіку Росії, ніж державні санкції країн Заходу, чинить відхід провідний світових компаній.
Путін, розпочавши війну проти України, припустився помилки не лише щодо потенціалу ЗСУ та природи українського суспільства, вважаючи, що вони стануть легкою здобиччю. І не лише щодо західних країн та їхніх політиків, звикнувши до того, що вони мліють і ніяковіють перед його гопницькою «брутальністю». Втовкмачений в голову у школі КДБ вульгарний «марксизм» вчив, що капіталіст «при 100 відсотках зневажає всі людські закони, а за 300 відсотків немає такого злочину, на який він не зважився б, хоча б і під страхом шибениці». Можливо, із усього Маркса Путін запам’ятав лише цю цитату. Надто вже вона допомагала жити і вчиняти злочини, спираючись на картину світу, в якій потенційними злочинцями є всі, хто заробляє гроші. Проблема в тому, що Маркс дуже проникливо описував суспільство 18-го та першої половини 19-го століття. Вже наприкінці 19-го століття, а тим більше у 20 столітті, світ погано вкладався в марксистську схему, не кажучи вже про ту версію «марксизму», яку втовкмачували в голови майбутнім чекістам. Ну, а спиратися на вищенаведену цитату з Маркса для прогнозу поведінки світових кампаній 21 століття – це все одно, що використовувати «Фізику» Аристотеля для конструювання сучасних літаків. За всієї поваги до геніального мислителя античності.
Путін так і не зрозумів, що сучасний західний бізнес багато в чому орієнтований на громадську думку. А громадська думка після Бучі та Маріуполя сприймає путінську Росію як абсолютне зло, з яким не можна мати справу. І цей принцип недоторканності поширюється на всіх, хто має справу із цим злом.
В результаті з Росії пішли усі провідні виробники. Майже все російське виробництво залишилося без комплектуючих і або зупинилося, як, наприклад, АвтоВАЗ, або знаходиться в процесі зупинки, як КамАЗ.
Тут спікер Ради Федерації Матвієнко несподівано зробила відкриття: виявляється, Росія сама не виробляє навіть цвяхи. Валентина Іванівна дуже сердилися й тупотіли ніжкою. І навіть наказали малому та середньому бізнесу негайно нарубати багато цвяхів. А мені через це згадалися заключні рядки з вірша Маршака:
«Подались навтікача без коней солдати, в коваля нема цвяха – мусим погибати».
Через певний час у Росії не буде ні цвяхів, ні можливості поповнювати знищену ЗСУ військову техніку, ні товарів першої необхідності, ні грошей, ні роботи. І ось тоді Путіну не допоможуть ані телевізор, ані ядерна заточка.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
