Джерело: блог Ігоря Яковенка
Як загибель доньки Дугіна стала рентгеном для публічних росіян і які наслідки ця подія може мати.
Історична рима. Цього дня 566 років тому, 22 серпня 1456 року, принцом Валахії став Влад Дракула, відомий згодом за легендами про вампірів. Це був його другий прихід до влади, під час якого він і здійснив ті вчинки, які, зважаючи на все, стали причиною легенди й породили культ Дракули в мистецтві та цілий напрямок у світовому кінематографі, «дракулізм». Серед європейських володарів 15 століття не було гуманістів. Можливо, Влад Дракула дещо частіше за інших саджав людей на кіл, причому цієї мученицької страти зазнавали не лише чоловіки, а й жінки. Напевне, не всі феодали 15 століття розпорювали животи своїм коханкам, як це робив Дракула. Але кров реальний володар Валахії точно не пив, світла й часнику не боявся. Вампіром його зробили література і народний поголос.
І тут можна перекинути місток до сучасності, до нещодавньої загибелі внаслідок теракту Дар’ї Платонової, дочки Олександра Дугіна. Перш ніж говорити про теракт, декілька слів про самого Дугіна. Так само як і Влада Дракулу, цілком собі пересічного душогуба, якого літератори й поголос перетворили на найбільшого лиходія всіх часів і народів, російська та світова преса перетворили цілком пересічного фашиста Олександра Дугіна на ідейного наставника Путіна і повелителя умів кремлівських мешканців, заледве не ляльковода, що стоїть за спиною маріонетки Путіна і смикає його за ниточки.
Сам міф про Дугіна як родоначальника російського фашизму не витримує зіставлення з реальністю і є дуже образливим для російських націоналістів 30-х – 40-х років, багато з яких були шанувальниками Муссоліні та Гітлера. Особливо прикро покійному Івану Олександровичу Ільїну, який ще 1928 року написав хвалебну статтю «Про російський фашизм», а прихід Гітлера до влади зустрів із захопленням. Тож ніякий Дугін не «родоначальник», а так, дрібний епігон…
Так сталося, що я ніколи не зустрічався з Дугіним, хоча років зо двадцять ходив з ним одними університетськими коридорами, заходив після нього в студентські аудиторії, в яких ще виразно відчувався сморід сірки та лайна, який після себе завжди залишав цей чоловік. Про те, що вплив Дугіна аж надто перебільшений, можна судити з того, що я знаю лише один випадок, коли студентка захопилася його ідеями. Одна із тисяч, які були змушені слухати його марення…
Втім, загибель дочки Дугіна російська пропаганда видала за удар по найвидатнішому теоретику, невдалу спробу осиротити російський народ, який заледве не втратив головного мудреця і найбільшого пророка. У мешканців телевізора зірвало всі запобіжники і по трубах зацебеніло.
Учора у вечірнього мудодзвону на труп доньки Дугіна радісно злетілися професійні стерв’ятники і радісно заклацали дзьобами та забили крилами.
Тон шабашу задав сам вечірній мудодзвін, відразу переключивши режим скорботи на режим ненависті:
«Коли якась сволота в Росії радіє, вона має сидіти!».
З’ясувавши, хто винен, вечірній мудодзвін відкрив дискусію на тему «що робити». І відразу заволав:
«Давайте створимо шарашки!»
Не варто намагатися осягнути, яким чином відповіддю на загибель молодої фашистки має стати створення «шарок». Але на тлі подальшого обговорення ідеї Соловйова видалися взірцем логіки.
«Політолог» Євстаф’єв був зосередженим, уривчастим і лютим:
«Потрібна остаточна зачистка п’ятої колони!».
«Британія відіграє роль європейського ІДІЛу».
«Вхідним квитком для США для розмови з нами має стати утилізація Великобританії. Денуклеаризація. Зовнішнє керування. Метою має бути повний демонтаж цього потворного гнізда розпусти, педофілії, наркоманії та іншої гидоти».
До чого тут Великобританія? Звідки «політолог» Євстаф’єв взяв, що США захочуть спілкуватися з ним чи з Путіним? Та ще й готові будуть за таке щастя «утилізувати» Велику Британію? От вам смішно, але мешканці солов’їного посліду були в захваті і навперебій хвалили «політолога» за такі глибокі ідеї.
Людину на ім’я Яків Кедмі в російському телевізорі називають «громадським діячем Ізраїлю» і з повагою дослухаються до кожного сказаного ним слова, хоча в Ізраїлі його сприймають як блазня горохового. У Росії Кедмі поводиться як суворий вчитель, який шпетить недбайливу російську владу за те, що вона погано воює з усім світом, недостатньо люто вбиває українців і недостатньо ретельно зачищає опозицію. Цього разу у відповідь на вбивство доньки Дугіна Кедмі суворо запитав у присутніх:
«Чому Нікополь досі не взято?!»
Мешканці студії Соловйова не спромоглися відповісти суворому інспектору, оскільки відчували свою провину за те, що ніхто з них справді не брав Нікополь і нічого не міг сказати на своє виправдання.
Пропагандисти влаштували конкурс на найбільш ідіотський вислів.
Творець телеканалу «Царьград» Костянтин Малофєєв повідомив, що найкращою пам’яттю для загиблої буде вулиця імені Дар’ї Дугіної у Києві:
«І ми обов’язково назвемо її ім’ям цю вулицю. А для цього нам треба спочатку перебудувати Київ, усі інші міста України, майбутню Велику Росію».
Крім цього, православний олігарх вимагав знищити Україну:
«Після вбивства Дар’ї Платонової наш обов’язок знищити знаряддя зла. Знищити Україну як терористичну державу. Ми з Україною на одній землі існувати не можемо. Не можна співіснувати з інфернальним злом».
Його палко підтримав пропагандист Антон Коробков-Землянський:
«Хто б не стояв за вбивством Дар’ї Дугіної — Україна має бути знищена».
Тобто цим людям головне – знищити Україну. І не важливо, чи має ця країна хоч щось спільне із загибеллю дочки Дугіна.
Автор книги «Путін. Його ідеологія» Олексій Чадаєв звинувачує поляків. Нацист Єгор Холмогоров разом із комуністкою Дар’єю Мітіною – англосаксів.
З ними погоджується керівник Росспівробітництва Євген Примаков:
«Замах на Олександра Гельєвича Дугіна, вбивство його доньки Дар’ї є саме по собі доказом, що курували цей замах люди з ЦРУ/Мі 6.
«Політолог» Сергій Марков вирішив виділитися із загального ряду і вигадав, що:
«Теракт проти Дугіна спрямований проти російсько-турецьких відносин».
Уфф…
Усі ці люди, слова яких наведено вище, належать до дивовижного типу людської породи, виведеного за останні два десятиліття – «людина путінська». Разом з багатьма відмінними рисами «людину путінську» вирізняє повна відсутність емпатії. Жоден із них не висловив жодного слова співчуття тисячам українців, убитих за пів року цієї війни. І на цю молоду фашистку їм глибоко начхати, що доводить, як швидко вони перемикаються від мимохідь сказаного чергового слова співчуття – до солодких картин знищення України та інших країн.
Сьогодні безглуздо гадати, хто організував цей теракт. Ясно одне – ані Україна, ані Захід до цього не мають жодного стосунку. Просто тому, що нікому в Україні та на Заході не було і немає жодної справи до Дугіна чи його доньки. Ці люди нікому в Україні не заважали і смерть як батька, так і доньки ні на міліметр не наближає перемогу України в цій війні. Я свідомо виводжу за дужки етичні моменти вбивства мирних громадян, залишаючи лише відсутність хоч якихось раціональних мотивів.
Осібно в цьому каламутному потоці стоїть висловлювання Іллі Пономарьова про таку собі Республіканську Національну Армію, яка, за його даними, взяла на себе відповідальність за цей теракт і уповноважила його оголосити про це. Ілля Пономарьов підтримав цю організацію, а також здійснений нею теракт, закликав вступати до її лав і зачитав маніфест, в якому ця «Армія» закликає знищувати всіх, хто так чи інакше підтримує Путіна, запевняє, що вони гарантують захист усім, хто стане до її лав, а після повалення путінського режиму саме вони звільнять народи Росії та утворять нове чудове, а головне вільне суспільство.
Від усього цього за кілометр тхне провокацією. Чиєю, сказати не беруся. По пунктам. Ілля Пономарьов – громадянин України, позиція якої щодо цього теракту цілком чітко сформульована радником офісу президента Подоляком: Україна, на відміну від Росії, не є кримінальною та терористичною державою і тому терактами не займається.
Імовірність існування «Республіканської Національної Армії» (назва збігається з РНА у фашистській Італії, що явно вказує на тролінг) на мій погляд, дорівнює нулю.
Розмови про неприпустимість убивства доньки Дугіна, яка, як і її батько закликала до масового вбивства українців, пропоную відкласти до закінчення війни, коли хоч трохи зарубцюються опіки на душах. Нехай ці розмови ведуть українці, росіянам у них брати участь, як на мене, непристойно.
Головне, що дочка Дугіна, як і сам Дугін, – це абсолютно хибна мета. Що робить абсолютно неймовірною версію її вбивства супротивниками Путіна та найбільш ймовірною версію сакральної жертви, влаштованої російськими спецслужбами.
Уявлення не маю, навіщо у це все вляпався Ілля Пономарьов, але це наразі і не надто важливо. Важливіше інше – цей теракт цілком ймовірно буде використано для вчинення російською владою нових капостей як на території України, так і всередині Росії…
Джерело: блог Ігоря Яковенка
