Джерело: The Insider
Від початку повномасштабної війни в Україні найчастішим гостем російських пропагандистських ефірів і каналів став «незалежний фінський журналіст» Кості Хейсканен. Насправді це уродженець Ленінграда Костянтин Лебедєв, з’ясував The Insider. Кар’єру прокремлівського пропагандиста він почав ще 2004 року, коли розповідав про те, яке кепське життя мають росіяни в Фінляндії. А зараз він одна з фігур прокремлівської пропаганди, які працюють одночасно на нечисленну проросійську фінську аудиторію і — здебільшого — на російську.
У Фінляндії різко впав рівень життя, закриваються школи, магазини, всюди розгул фашизму та русофобії, з 2022 року Фінляндію заполонили клопи, щури і повернулося середньовічне прокляття — короста. Фіни думають, куди тікати з країни, що розвалюється. Фіни лизали чоботи Гітлера. Тільки Володимир Путін може зупинити маразм, який відбувається в Європі. Україна голосно плаче, українські біженці створили кримінальну обстановку в Країні тисячі озер.
Усе це розповідає фінський «журналіст» Кості Хейсканен, завсідник прокремлівських телепередач та ефірів. Фінською мовою Кості, навпаки, розповідає, яке заможне і красиве життя в Росії. Від літа 2022 року він регулярно для проросійських каналів та медіа дає коментарі щодо ситуації у Фінляндії, влаштовує пікети в Санкт-Петербурзі проти закриття кордонів, дає «експертну думку» щодо вступу до НАТО. Офіційно його називають не інакше, як «почесний член спільноти вільних журналістів Фінляндії».
Насправді Кості Мікаел Хейсканен виявився Костянтином Михайловичем Лебедєвим, який народився в Ленінграді у квітні 1978 року, з’ясував The Insider. Ще у 1930-х його родичі, які симпатизували сталінським ідеям, переїхали з Фінляндії до СРСР. Хейсканен жив у Росії, він мав російський паспорт і прописку. Наприклад, у червні 2000 року він літав за російським документом із Санкт-Петербурга до Москви. У 2012 році вже як Кості Мікаел Хейсканен він переїжджає до Німеччини й відкриває туристичну компанію спочатку в Гамбурзі, а потім у Берліні.
У 2004 році він почав випускати журнал Focus Magazine, який російською та фінською мовами розповідав про те, що у Фінляндії росіянам життя немає. З цієї нагоди Костянтин примудрився оформити єдину у своєму житті прескартку Спілки журналістів щотижневих журналів, яка давно припинила своє існування.
До літа 2022 року у найкращих радянських традиціях Костянтин намагався налагоджувати програми так званого культурного обміну, які, за його ж словами, мали допомагати артистам із РФ приїжджати до ЄС та влаштовувати перформанси про красу «руського міра». Насправді це було одностороннє завезення пропагандистів до Фінляндії чи Швеції під виглядом ознайомчих поїздок. Не забувся Хейсканен з’їздити і на окуповані території України, де робив репортажі з Маріуполя та декількох інших міст.
Хейсканен на території зруйнованого заводу Азовсталь, Маріуполь
Кості Хейсканен стверджує, що він тривалий час був членом Спілки журналістів Фінляндії, проте йдеться про союз Toimittajaliitto, створений прокремлівським пропагандистом Йоханом Бакманом. Сайт, яким керували із Росії, мімікував під сторінку справжнього союзу.
Хейсканен не значиться в жодному з офіційних об’єднань журналістів-фрілансерів. За легендою, Хейсканен працював у великих фінських ЗМІ, але насправді він співпрацював лише з фінськомовними медіа, нерозривно пов’язаними з його прокремлівськими соратниками — Янусом Путконеном, Йоханом Бекманом та Іллею Яницьким. Певна річ, до Фінляндії ці медіа мають дуже опосередкований стосунок. Verkkomedia, проєкт Януса Путканена, створений у Таїланді, де Путканен жив, доки не переїхав до окупованого Донбасу. До цього ж медіа належать туристично-агентурні проєкти Fennomaa та Fennomatkat (обидва з реєстрацією в Москві та Луганську), які спочатку завозили потрібних людей на Донбас, а з приходом Хейcканена перекваліфікувалися на завезення до Санкт-Петербурга.
Кості Хейсканен і Янус Путконен
З літа 2022 року Лебедєв називає себе власним кореспондентом фінського ЗМІ UMV-lehti (повна назва — Uusi Mita Vittualehti, або What the f*ck? news), створеного в Іспанії 2014 року Іллею Яницьким. Головним редактором є той самий російський пропагандист із «ЛДНР» Янус Путконен. Видання визнане расистським і таким, що розпалює ворожнечу. А Янус Путконен був помічений у тому, що його проєкти в ЛДНР спонсоруються безпосередньо з Москви і сам він займається фільтрацією іноземних журналістів.
Влітку 2022 року за підтримки уряду Санкт-Петербурга Кості Хейсканен спільно з Тетяною Деменєвою створив благодійний рух «Передай Добро», що співпрацює з військовими частинами РФ та волонтерами, які допомагають російській армії. Проєкт позиціонується як «фінсько-російська благодійна організація». Але насправді жодні громадяни Фінляндії у ньому не брали участі. Іноді Хейсканен під виглядом фінської гуманітарної допомоги передавав її із Санкт-Петербурга. У своїх нечисленних вилазках до Фінляндії Хейсканен докучав політикам — наприклад, лівому депутату Лі Андерсон та експрем’єрці Санні Марін — пропозиціями з’їздити на Донбас. Також він у найкращих чекістських традиціях влаштовував провокації, щоб потім показати у прокремлівських виданнях підтримку Z-патріотизму з боку фінів.
Крім того, Хейсканен брав участь у проєктах медіагрупи «Патриот», афілійованої з Євгеном Пригожиним.
Ще його помітили з петербурзькими неонацистами-рашистами із Північно-слов’янської громади та ЦСП «Доброволець», колегами ДШРГ «Русич».
Хейсканен – частий гість Z-студії Йохана Бекмана і, судячи з опису одного з випусків, представляє відділення Z-студії у Санкт-Петербурзі.
Він також відзначився як «цінний фінський експерт» практично у всіх підконтрольних кремлю рупорах пропаганди — від «Царьграда» та «Русского мира» до поливання брудом нового президента Фінляндії Олександра Стубба у гостях в Марії Бутіної на «Первом канале».
Марія Бутіна і Хейсканен
Кості Хейсканен та очільник так званої ДНР Денис Пушилін
Спільно з Анатолієм Бубликом Кості бере участь у проєкті «Путь домой» («Шлях додому» – укр.), який допомагає релокуватися до Росії всім охочим. Він є партнером Росспівробітництва та фонду «Русского мира».
Джерело: The Insider
