Джерело: The Insider
Перший канал у денному випуску новин розповідає про інтерв’ю, яке голова Центрвиборчкому рф Елла Памфілова дала виданню «Комсомольская правда». Чиновницю та її співрозмовника з редакції Андрія Баранова цікавлять виключно вибори у США. Публікація має заголовок «Мертві душі та мільйони ізгоїв: Елла Памфілова навела вбивчі факти про вибори президента США». «Убивчі факти» мають такий вигляд:
«На мою особисту думку, їхня система — гримуча суміш фарисейства з єзуїтством, коли вказують усім, як треба чинити, але дозволяють собі все, за що засуджують інших. Насправді ця система побудована таким чином, що права громадян систематично обмежуються на кожній стадії електорального процесу. <…> Але рано чи пізно за все доводиться платити — їхні багаторічні „зусилля” зі звинувачення інших у вигаданих американцями „порушеннях” — тепер уже в реальності, бумерангом довбанули по них самих! <…>
На минулих виборах у 2020 році Джо Байден незрозумілим чином в останній момент переміг у ключових штатах, де ще годину тому безнадійно програвав. А на смітниках у різних кінцях країни потім знайшли тисячі неврахованих бюлетенів».
Насправді був лише один випадок, коли недбалий листоноша з Нью-Джерсі замість того, щоб доставити листи адресатам, викинув їх у смітник. Таких листів виявилося 1875, зокрема, 99 бюлетенів, надісланих виборцям, які побажали проголосувати поштою. Його притягнули до кримінальної відповідальності, максимальне покарання за такий злочин — 1 рік в’язниці та штраф у $100 000. На результат виборів цей випадок ніяк не міг вплинути.
До ключових штатів Нью-Джерсі не належить, там практично завжди перемагають демократи. У 2020 році Байден набрав у цьому штаті 57,34% голосів, за чотири роки до цього Гілларі Клінтон — 55,45%. Губернатор і обидва сенатори від штату — також демократи.
Продовжуємо цитувати Памфілову:
«Вибори президента США проводять у вівторок, це робочий день, що змушує багатьох виборців або відмовлятися від голосування, або обирати його аж ніяк не демократичні форми. Наприклад, голосування поштою, яке в Америці не гарантує отримання виборчою комісією голосу громадянина. А йому не гарантує таємниці волевиявлення, оскільки бюлетені вирушають із відкритою міткою».
Яку «відкриту мітку» має на увазі чиновниця — зрозуміти важко, але насправді для дотримання таємниці волевиявлення при голосуванні поштою в США існують таємні конверти (secrecy sleeves). Один співробітник виборчкому дістає таємні конверти з поштових конвертів, за якими можна встановити відправника, і передає їх іншому співробітнику, який відкриває конверти. Таким чином, перший співробітник бачить ім’я виборця, але не знає, за кого той проголосував, а другий бачить, за кого подано голос, але не може знати, ким.
«Зараз голосування поштою в Північній Кароліні взагалі поставлене під загрозу: через урагани частину бюлетенів втратили під час пересилання, оскільки в штаті змило кілька виборчих дільниць. Тому Північна Кароліна дозволила виборцям повторно отримати бюлетені та відкріпні посвідчення. Але скільки буде враховано подвійних бюлетенів від одного громадянина — невідомо.
Північна Кароліна справді дуже постраждала від двох ураганів. Як визнають місцеві чиновники, деякі виборчі дільниці та поштові відділення повністю змило. Незрозуміло, щоправда, чому Памфілова відносить це до недоліків американської виборчої системи. Але влада штату оцінює збитки і знаходить способи забезпечити жителям право голосу. Виконавчий директор виборчкому Північної Кароліни Карен Брінсон Белл зазначає, що виборці, які мають побоювання, можуть перевірити статус своїх відкріпних посвідчень онлайн і за потреби запросити нові. Можливості для подвійного голосування при цьому не виникають.
Зазначимо, до речі, що Північна Кароліна належить до ключових штатів, де шанси демократів і республіканців приблизно однакові. Але округи, які найбільше постраждали від ураганів, — Янсі, Гейвуд і Полк — на минулих виборах голосували переважно за республіканців. Отже, фактично Памфілову непокоїть, чи не отримає в Північній Кароліні необґрунтовану перевагу Трамп.
«За опитуваннями, більше ніж 60% американців виступають за відмову від колегії обранців, що цілком логічно, адже пряме голосування — це обов’язковий принцип електоральних демократій. Однак американці не можуть добитися для себе такого права. <…> Велике питання й у тому, наскільки вільні обранці у своєму волевиявленні. Теоретично вони можуть проголосувати не за кандидата партії, яка їх висунула, а за його суперника. Але Верховний суд США у 2020 році ухвалив, що штати можуть застосовувати по відношенню до таких волелюбних обранців санкції від штрафів до усунення від голосування.
А оскільки завжди можна перевірити, за кого саме віддав голос кожен виборець, то ні про яку таємницю голосування (а це найважливіша частина демократичних виборів) годі й говорити».
Тут логіка кремлівської чиновниці абсолютно незбагненна. За традицією у США зберігається непряма система виборів президента: останнє слово не за виборцями, що голосують по всій країні, а за колегією обранців. Але виборці при цьому голосують не за кандидатури обранців, а за кандидатів у президенти та віцепрезиденти. Після загального голосування кожен штат з огляду на волю виборців призначає обранців від тієї чи іншої партії. Механізму, який би гарантував, що виборці голосуватимуть так, як проголосували виборці в їхньому штаті, не існує, і було кілька випадків, коли вони діяли всупереч волі виборців, що, втім, жодного разу не вплинуло на кінцевий результат. Таких обранців називають ненадійними або віроломними. Відповідно до рішення Верховного суду США 1954 року, штати мають право (але не зобов’язані) вимагати від обранців «клятви вірності голосу» і за карати порушення клятви, але не у кримінальному порядку. Голос, поданий ненадійним обранцем, у будь-якому разі залишається дійсним.
Памфілова ж обурюється, що обранцям не надано права на таємне голосування. Їй не спадає на думку, що таке право практично закреслювало б голосування всенародне і віддавало б долю виборів до рук людей, які навіть не обрані, а призначені владою штатів.
«Ім’я кандидата визначається за рішенням самої партії на її з’їзді. Яскравий приклад — висування Камали Гарріс після відмови Джо Байдена від участі у передвиборчих перегонах пройшло без урахування думки виборців».
Це дійсно так, але причина такого нестандартного рішення в тому, що Байден, якого виборці-демократи вже підтримали на праймериз, вирішив відмовитися від участі у виборах, коли до з’їзду Демократичної партії залишалося трохи більше місяця. Часу, щоб провести нові праймериз із попередніми кампаніями кандидатів, просто не було. Знову ж таки, незрозуміло, чим тут завинила американська виборча система.
«Влада США відмовляється реформувати систему, робити її більш чесною та прозорою, і переходить до залякування. Ситуація з Тіною Пітерс, членом виборчої комісії на виборах у Колорадо 2020 року, це підтверджує. Її засудили до дев’яти років позбавлення волі за надання відомостей із електронної системи, що підтверджують масові фальсифікації на користь Джо Байдена».
Насправді Тіну Пітерс засудили за незаконний доступ до машин для голосування, тобто зламування комп’ютерної системи та публікацію вкраденої інформації. До представлених їй «доказів» серйозно поставилися хіба що конспірологи з руху QAnon.
«Американська система допускає включення до списку виборців тих, хто в принципі не має права голосу, наприклад, осіб без громадянства. На нинішніх виборах Демократична партія в штатах, що «вагаються», сприяла включенню до списку мігрантів як свого електорату. Експерти зазначають, що через це такі штати забарвляться кольорами демократів».
Постійні жителі США, які не мають громадянства, у деяких штатах та в окремих містах дійсно можуть бути включені до списків виборців. Але голосувати вони можуть лише на місцевих виборах. Професор Університету Сан-Франциско Рон Гайдук розповідав «Голосу Америки»:
«У 4 американських штатах не-громадяни можуть голосувати, тут йдеться не про цілі штати, а про міста в них. У Каліфорнії це право є у жителів Сан-Франциско та Окленда. Санта-Ана на найближчих виборах визначить, чи надає вона таке право не-громадянам. У Меріленді 11 муніципалітетів дають право не-громадянам голосувати ще з 1980-х. Також не-громадяни можуть голосувати у Вашингтоні з 2022 року та Вермонті».
У 2017 році Трамп на зустрічі з лідерами Сенату та Палати представників розповідав про фальсифікації на виборах у Флориді. Він розповів, що його друг, відомий гравець у гольф Бернхард Лангер, став у чергу на виборчій дільниці, але там йому пояснили, що він не має права голосувати. При цьому, за словами присутніх на ділянці трьох членів штабу Трампа, які й розповіли про цю історію, попереду й позаду Лангера стояли люди, які «не були схожими на тих, хто має право голосувати», але їм, тим не менше, надали таку можливість. Трамп навіть назвав кілька латиноамериканських країн, із яких могли приїхати ці виборці. Згодом з’ясувалося, що Лангер — громадянин Німеччини, а у США має статус постійного жителя.
«А що вже говорити про мертві душі? Згідно з даними з відкритих джерел, у штаті Арізона аудитори виявили від 500 тисяч до 1,3 млн застарілих записів виборців (тих, які померли чи змінили постійне місце проживання). Саме в цьому штаті в 2020 році Байден переміг із розривом в 11,5 тисячі голосів.
У Флориді в списках виборців опинилося близько мільйона мертвих душ! Мічиган зі своїми 26 тисячами померлих у списках виборців на цьому тлі має ще цілком непоганий вигляд».
The Insider вже посилався на дослідження фактчекерського проєкту Snopes, де поява «виборців-примар», про які писала організація правих активістів Judicial Watch, пояснюється некоректним порівнянням двох різних типів даних. Новітні реєстраційні дані порівнювали з оцінками бюро перепису населення за 2014–2018 роки, і виходило, що зареєстрованих виборців більше, ніж жителів, які мають право голосу, оскільки кількість населення за цей час збільшилась.
Джерело: The Insider
