Джерело: Раліца Ковачева для Factcheck.bg
“НАТО/США свавільно нападають на суверенні держави”.
“НАТО/США вигадують власні правила і нав’язують їх іншим країнам”.
“НАТО/США ведуть війну в Україні проти Росії”.
Такі твердження широко поширені в нашій країні (Болгарії) і особливо активно почали лунати після початку російської агресії проти України 24 лютого 2022 року. Вони поширюються як у соціальних, так і в традиційних медіях. Висловлюються в телевізійних інтерв’ю, в “аналітичних матеріалах” на різних вебсайтах та блогах. З’являються у вигляді карикатур та колажів у Facebook та TikTok. До їх просування долучаються як звичайні користувачі, так і лідери думок — політики, журналісти, експерти (принаймні, як вони себе представляють).
Спільним для цих заяв є те, що вони походять з одного місця — з Кремля. Вони стали основним елементом політичних документів та промов російської державної еліти, включно з президентом Володимиром Путіним — зі знакової “мюнхенської промови” 2007 року, “кримської промови” з нагоди анексії Криму у 2014 році, його виступів напередодні “спеціальної військової операції” у 2022 році.
Вже в мюнхенській промові Путін критикував “односторонні, часто нелегітимні дії”, “нестримне гіпертрофоване застосування сили”, нав’язування правової системи США іншим країнам “в усіх сферах”.
У своїй кримській промові від 18 березня 2014 року Путін був значно прямішим у своїх звинуваченнях на адресу Сполучених Штатів і світового порядку, в якому вони домінують:
“Світ не став більш стабільним після зникнення біполярної системи. Ключові міжнародні інституції не зміцнюються, а нерідко, на жаль, деградують. Наші західні партнери на чолі зі Сполученими Штатами Америки вважають за краще керуватися у своїй практичній політиці не міжнародним правом, а правом сили. Саме зміцнились у переконанні, що вони обрані та виняткові, що їм дозволено вирішувати долю світу, що тільки вони можуть мати рацію. Вони діють так, як їм заманеться: то тут, то там застосовують силу проти суверенних держав, створюють коаліції за принципом “хто не з нами, той проти нас”. Для того, щоб надати агресії видимість легітимності, вони силою домагаються необхідних резолюцій від міжнародних організацій, а якщо з якихось причин це не спрацьовує, то відверто ігнорують і Раду Безпеки ООН, і ООН в цілому”.
Цю точку зору завжди ілюструють переліком країн: Сербія, Ірак, Лівія, Сирія. І нагадуванням про порушену обіцянку НАТО не розширюватися на схід.
Коли роками глава держави, весь владний апарат і створена та фінансована ним величезна інформаційна інфраструктура невтомно повторюють ці кілька фраз, вони перетворюються на просту, логічну і тому переконливу картину світу. Перетворюються на те, що “всі знають”, що зрозуміло апріорі, тобто не потребує доведення, тобто на факт.
Після того, як ці факти було вибито, немає нічого простішого, ніж представити агресію як захист, як справедливу відповідь на “несправедливий”, “гегемоністський” світопорядок (за тим же джерелом). Таким чином, війна проти Києва не просто знаходить своє пояснення та виправдання, а й представляється як глобальний конфлікт, в якому Україна — лише територія, а справжня (справедлива) битва Росії — проти США і НАТО.
Для того, щоб цей наратив спрацював якнайкраще, дуже важливо посилити припущення, що США і НАТО — це одне й те саме, що інші країни НАТО — лише маріонетки могутнього ляльковика — США.
У політичних висловлюваннях, відеороликах та постах у соціальних мережах в нашій країні (Болгарії) нерідко перераховуються країни, які незмінно згадує Путін, а також низка інших країн, в яких відбувся той чи інший конфлікт, безвідносно до часу, контексту, конкретних обставин, стану міжнародного порядку і т.д. Конкретна фактологія не важлива — головне, щоб проілюструвати “війни” США та НАТО.
“США і НАТО нападають на суверенні держави без почуття відповідальності та сорому”, – говорить Румен Гечев з БСП (Болгарська соціалістична партія) в програмі “Лицем в лице” та риторично запитує: “А де було НАТО в Сирії, в Іраку, в Лівії?”.
У цьому дописі на Facebook список “миротворчих” операцій США і НАТО починається з 1912 року, хоча відомо, що НАТО було створено в 1949 році.
Відео на TikTok під назвою “Терористи № 1” показує колаж з фотографій президентів США під назвою “Терористи № 1”, накладений на музику з фільму “Приречені душі”. Під фотографією кожного президента розміщені назви країн без жодних пояснень, але в тексті, що супроводжує колаж, стверджується, що вони розпочали “11 війн по всьому світу”.
Оскільки неможливо, та й непотрібно, з огляду на абсолютну незацікавленість пропаганди в реальних фактах, ми не будемо детально зупинятися на всіх згаданих конфліктах. У багатьох випадках мова йде про період холодної війни, коли одночасно і США, і СРСР відкрито чи приховано втручалися в низку громадянських та регіональних конфліктів.
Але що відомо про ті знакові міжнародні кризи, на яких регулярно наполягає сам Путін: Сербію, Ірак, Лівію та Сирію? Просте перерахування цих країн в контексті “нападу США і НАТО” є дуже маніпулятивним, оскільки обставини в цих чотирьох випадках абсолютно різні.
У Сербії (або, як тоді називалася країна, Союзній Республіці Югославії — СРЮ) в 1999 році операція НАТО “Об’єднані сили” була проведена без мандата ООН.
У Лівії участь НАТО стала результатом резолюції Ради Безпеки ООН. Вона закликала держави, індивідуально або через регіональні організації, вжити всіх необхідних заходів для захисту цивільного населення, якому загрожує їхня власна держава.
Окремі країни НАТО беруть участь в операціях в Іраку і Сирії, але не НАТО як організація.
Ось чому так важливо закріпити сприйняття США і НАТО як одного цілого — інакше ні цей “короткий список”, ні його розширені версії не були б можливими.
Існує ряд подробиць, які ілюструють маніпулятивність цих тверджень. Операція в СРЮ проводиться з метою припинення насильства, яке чиниться югославськими та сербськими силами проти косовського албанського населення. Необхідно враховувати конкретний історичний контекст — розпад колишньої Югославії та затяжну війну в Боснії й Герцеговині, в яку міжнародне суспільство втрутилося із запізненням і непереконливо. Операція проводиться без мандату Ради Безпеки ООН не тому, що немає підстав для втручання міжнародної спільноти, а через відмову Росії підтримати відповідну резолюцію. Саме відсутність такої резолюції була названа Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном головною причиною невтручання Альянсу в Сирію.
Цікаво, що у випадку з Лівією Росія не наклала вето, а утрималася, що не заважає їй використовувати Лівію як приклад американської агресії.
Навіть у випадку з Іраком, де основні факти найбільш відомі, є важливі деталі, які Кремль зручно оминає увагою. Це правда, що вторгнення туди не було підтримане резолюцією Ради Безпеки ООН, і в такому випадку мова йшла не просто про опозицію Росії — в березні 2003 року лише четверо з 15 членів Ради заявили про підтримку резолюції, що закликала до застосування сили в Іраку (США, Великобританія та Іспанія як автори, а також Болгарія). Резолюція була відкликана, і незабаром після цього “коаліція охочих” здійснила воєнне вторгнення до Іраку.
Менш відомо, що в листопаді 2002 року Рада Безпеки одноголосно ухвалила резолюцію щодо Іраку, давши йому “останню можливість виконати свої зобов’язання щодо роззброєння”. Резолюція 1441 звинувачує Ірак у “суттєвих порушеннях” умов, що стосуються ліквідації зброї масового знищення, виробництва заборонених типів ракет та імпорту забороненої зброї. У документі перераховані порушення низки резолюцій Ради Безпеки, ухвалених з 1990 року.
З тексту резолюції та одностайної з її підтримки всіма 15 членами Ради Безпеки зрозуміло, що ні в кого не виникає сумнівів щодо порушень з боку Іраку. Чого держави не хочуть дозволити, попри наполягання США і Великобританії, так це застосування військової сили до того, як будуть вичерпані всі інші засоби. Великобританія провела власне розслідування дій свого прем’єр-міністра Тоні Блера та участі Лондона у війні в Іраку. Розслідування комісії “Чілкота”, названої на честь її голови Джона Чілкота, було опубліковане у 2016 році.
У статті “Чому Крим і Донбас це не Косово” Factcheck.bg вже детально писав про те, як російська пропаганда намагається використати випадок з Косово як прецедент для виправдання своєї агресії проти України з 2014 року.
Що стосується аргументу про те, що міжнародне право було замінено “вигаданими правилами”, давайте знову почнемо з джерела:
“З усіх боків ми чуємо: Захід захищає порядок, заснований на правилах. Звідки вони взялися? Хто коли-небудь бачив ці правила? Хто про них домовлявся? Послухайте, це просто нісенітниця, чистий обман, подвійні, а тепер і потрійні стандарти! Це для дурнів! Росія — велика тисячолітня країна, цивілізаційна країна, і вона не буде жити за такими маніпульованими, фальшивими правилами (Оплески)”.
Слова Путіна часто і майже дослівно резонують у висловлюваннях політиків і коментаторів всередині країни (Болгарії):
Боян Чуков, 22 березня 2022 року: “Правда в тому, що до недавнього часу світом керували правила, створені Сполученими Штатами, а не міжнародним правом”.
Румен Петков, 13 липня 2023 року: “Послідовна позиція протягом 20 років Сполучених Штатів та їхніх ключових поплічників у НАТО, що не існує міжнародного права, а є міжнародні правила, які приймаються тільки ними та мають на меті нав’язати їх усім навколо, — це жахлива політика”.
Кремлівський наратив проти США/НАТО має свою болгарську версію, згідно з якою Болгарія перебуває під окупацією США, а НАТО мобілізує болгарських військовослужбовців для участі в бойових діях в Україні.
Для любителів конспірології існують версії, в яких НАТО перешкоджає боротьбі з градом та відмовляється допомагати Болгарії боротися з лісовими пожежами, а США в особі Сари Пейлін хочуть знищити Болгарію за допомогою ядерної бомби. Численні групи й сторінки у Facebook, організовані навколо сайтів з низькоякісним або повністю сфабрикованим контентом, підтримують постійний потік дезінформації проти НАТО та на користь Росії — інфографіку зв’язків між акаунтами, сторінками та групами можна побачити в цьому матеріалі Factcheck.bg:
Протягом десятиліття Болгарію активно опромінювали дезінформацією про НАТО. Звіт “Антидемократична пропаганда в Болгарії” демонструє, що з 2013 року в Болгарії назавжди утвердився наратив про те, що “США та очолюваний ними військовий альянс НАТО є “глобальним гегемоном” і “ляльковиком”, який під ідеологічним прикриттям “прав людини” і “через своїх маріонеток по всьому світу відбирає суверенітет у народів, заражаючи їх лібералізмом, розпалюючи війни” тощо.
Нове дослідження тієї ж авторської групи показує, що цей пропагандистський наратив не просто зберігається, а й значно посилюється у 2021 і особливо у 2022 році, з початком війни Росії проти України.
США і НАТО є одними з головних “глобальних лиходіїв” у популярних теоріях змови, які стверджують, що, окрім війн, вони спричиняють землетруси, зміну клімату, пандемії, контроль над свідомістю та інші злочини проти населення планети.
Ці пропагандистські наративи, зіткані з перекручених історичних інтерпретацій, вибіркового розташування фактів та відвертої неправди, поширюються не лише в Болгарії. Країни Східної Європи особливо піддаються такій інформаційній атаці, але підтримка НАТО в регіоні в цілому залишається високою і стабільною (79%), згідно з опитуванням Globsec Trends 2023:
Дані показують, що Болгарія і Словаччина різко відрізняються від інших опитаних країн. Підтримка НАТО в Болгарії зросла з 50% у 2022 році до 58% у 2023 році, але все ще залишається найнижчою в регіоні. Лише 53% болгарських респондентів вважають, що членство в НАТО захищає нас від зовнішньої агресії, і лише 44% підтримали б колективну відповідь Альянсу в разі нападу на сусідню країну-члена.
На думку дослідників, серед причин таких результатів — низька довіра до інституцій та ЗМІ, а також сприйнятливість суспільства до дезінформації. Довіра ЗМІ в Болгарії, за даними дослідження, становить лише 31% — найнижчий показник серед усіх досліджуваних країн, за винятком Угорщини.
Джерело: Раліца Ковачева для Factcheck.bg
Джерела:
Выступление и дискуссия на Мюнхенской конференции по вопросам политики безопасности, 2007 http://kremlin.ru/events/president/transcripts/24034
Обращение Президента Российской Федерации, 2014 http://kremlin.ru/events/president/news/20603
Подписание договоров о принятии ДНР, ЛНР, Запорожской и Херсонской областей в состав России, 2022 http://www.kremlin.ru/events/president/news/69465
Мина Киркова. Има ли НАТО неизпълнено обещание към Русия? https://factcheck.bg/ima-li-nato-neizpalneno-obeshtanie-kam-rusiya/
Катерина Василева. Има ли НАТО неизпълнено обещание към Русия? https://factcheck.bg/rusiya-ne-e-obgradena-ot-amerikanski-bazi-s-yadreno-orazhie-kakto-tvardi-falshiva-karta/
Ралица Ковачева. Защо Крим и Донбас не са Косово https://factcheck.bg/zashto-krim-i-donbas-ne-sa-kosovo/
Kosovo Air Campaign (March-June 1999). Operation Allied Force. https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_49602.htm
NATO and Libya (Archived) https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_71652.htm
NATO – delivering security in the 21st century. Speech by NATO Secretary General Anders Fogh Rasmussen, Chatham House, London https://www.nato.int/cps/en/natolive/opinions_88886.htm
Resolution 1973 (2011). Adopted by the Security Council at its 6498th meeting, on 17 March 2011 https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N11/268/39/PDF/N1126839.pdf?OpenElement
Resolution 1441 (2002). Adopted by the Security Council at its 4644th meeting, on 8 November 2002 https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N02/682/26/PDF/N0268226.pdf?OpenElement
Chilcot report: Findings at-a-glance https://www.bbc.com/news/uk-politics-36721645
Ралица Ковачева. Бойно поле Украйна: “Новият световен ред” на Русия. В: Журналистика, ценности, свят. Юбилеен сборник в чест на проф. д-р Мария Нейкова. Редактор/и:Ралица Ковачева, Жана Попова, Вяра Ангелова, Снежана Попова. Университетско издателство “Св. Климент Охридски”, 2022, стр. 185-196.
