Джерело: The Insider
На черговий монолог Дмитра Кисельова в рубриці «Історичний гурток» у «Вестях недели» надихнули дві події: заява президента Макрона про можливе відправлення військових НАТО до України та публікація перехопленої розмови високопоставлених офіцерів бундесверу щодо передачі Україні ракет Taurus. Відповідаючи Макрону, Кисельов заходився розповідати про агресивність і застарілу русофобію французів:
«„Сьогодні немає консенсусу щодо відправки наземних військ в офіційний, передбачуваний та схвалений спосіб. Але в динаміці нічого не слід виключати. Ми зробимо все необхідне для того, щоб Росія не змогла виграти цю війну”, – продовжив Макрон.
О Боже, в історії Франція вже неодноразово робила все, щоб Росія не виграла війну. Всі знають, що 1812-го 700-тисячна наполеонівська армія була в Росії розгромлена менш ніж за пів року, а російські козаки потім увійшли і до Парижа.
У середині позаминулого століття французи з британцями хотіли відібрати у нас і Крим, але Крим залишився нашим. Тоді ж англо-французька ескадра намагалися висадитись на Камчатці, але й там облом».
Щодо наполеонівських воєн, тут Кисельов не згрішив проти істини. А ось про Кримську війну у нього уявлення більш ніж дивні. Насправді війна закінчилася поразкою Росії, яка почала війну із вторгнення в придунайські князівства (Валахію та Молдавію), потім розгромила турецький флот у Синопській битві, після чого у війну на боці Туреччини вступили Велика Британія та Франція. На Крим претендувала Туреччина, а не її західноєвропейські союзники. Але Росії вдалося захопити частину території на сході Туреччини — місто Карс та його околиці; — яку під час підписання мирного договору вона обміняла на зайняті союзниками Севастополь, Балаклаву, Євпаторію, Керч та інші території Криму. Крім того, за підсумками війни Росія втратила військовий флот і укріплення на Чорному морі й змушена була відмовитися від претензій на контроль над Босфором та Дарданелами.
А «облом», який довелося пережити французам на Камчатці, виглядав так: у 1854 спроба захоплення Петропавловська шістьма британськими і французькими кораблями виявилася невдалою, після чого британці та французи взялися споряджати більш потужну ескадру. У цій ситуації російська влада ухвалила рішення евакуювати Петропавловськ, оборону якого було неможливо посилити. Подальші події російський військовий історик ХІХ століття Георгій Тимченко-Рубан описував так:
«19 травня до Авачинської губи увійшла ворожа ескадра, що складалася з трьох вітрильних фрегатів та трьох парових військових суден. Ескадра була в повній готовності до бою, але підходити до наших батарей близько не наважувалася. Тільки 26 числа ворог зауважив, що батареї роззброєні і в порту немає жодного судна. Тоді союзники висадилися, а наша команда відійшла вглиб півострова. До 31 травня французи та англійці займалися розоренням покинутих батарей і займалися цим дуже старанно; спалили навіть усі фашини. 31 травня п’ять ворожих суден пішли в море, а ті, що залишилися, викинули парламентський прапор і подали сигнал про бажання обмінятися полоненими. Мартинов віддав одного англійця та одного француза, а за них отримав трьох наших».
Тож «облом» справді стався: збиралися битися з росіянами за Петропавловськ, а виявили покинутий російським флотом порт.
Наступний епізод за участю «агресивних» французів у викладі Кисельова має такий вигляд:
«Новий напад войовничості щодо нашої країни у французів підстьобнув Гітлер. Ганебно підкорившись, Франція впала на коліна за 40 днів, проте коли Німеччина рушила на СРСР, 12 тисяч французьких волонтерів були набрані просто біля будівлі Гранд-опера в Парижі в піхотний полк німецької армії групи „Центр”. Так було сформовано „Легіон французьких добровольців проти більшовизму”. Ними рухала успішно підігріта Геббельсом помста за Наполеона і нібито місія наступності. Перед відправкою легіонери склали присягу з нехитрим текстом:
„Присягаюсь перед Богом беззаперечно підкорятися очільнику німецьких та союзних армій Адольфу Гітлеру у боротьбі проти більшовиків і готовий будь-якої миті як хоробрий солдат пожертвувати своїм життям”».
Чисельність «Легіону» Кисельов перебільшив приблизно вдвічі: всього в ньому воювало не більше 6500 осіб. З усіх окупованих німцями європейських країн у Франції вони змогли набрати найменшу кількість добровольців-колабораціоністів. Для порівняння, в Бельгії їх набралося близько 20 000, хоча її населення вдесятеро менше. Фантастичну сцену вербування перед будівлею Опери надихнув, ймовірно, той факт, що центральний комітет «Легіону» розташовувався у будівлі на вулиці Обер, 15, за 250 метрів від театру.
Покінчивши у такий спосіб із Францією, Кисельов взявся за США:
«Та ось той самий міністр оборони США Ллойд Остін. Звичайно, можна пояснити сказане ним нещодавно перенесеною важкою висхідною інфекцією сечостатевої системи, а ось зараз і сеча в голову вдарила, але ж сказав:
„І, кажучи відверто, якщо Україна впаде, я всерйоз вважаю, що НАТО воюватиме з Росією”.
Ще раз для точності: якщо в Україні впаде бандерівський нацистський режим, НАТО за нього вступить з Росією у війну. То що? Мозок відбитий».
Непристойні жарти щодо раку простати, виявленого у міністра оборони США, звичайно, багато говорять про особистість російського пропагандиста. І, здавалося б, важко зрозуміти фразу Остіна інакше, як застереження: якщо путінський режим досягне своєї мети в Україні, він на цьому не зупиниться і з російською агресією зіткнуться вже члени НАТО — Польща та країни Балтії. Але Кисельов і тут розгледів агресивні плани НАТО.
Повз опубліковану Маргаритою Симоньян розшифровку перехопленої розмови високопоставлених військових бундесверу про можливі поставки Україні крилатих ракет Taurus Кисельов, зрозуміло, теж не зміг пройти:
«Шольц слабкий, і поки він каже одне, бундесвер розробляє інше, причому вже в практичному плані, боягузливо передбачаючи і спосіб прикриття — мовляв, ми не німці.
У п’ятницю, 1 березня, Маргарита Симоньян опублікувала на своїй сторінці у VK сенсаційний аудіозапис та розшифровку наради високопоставлених німецьких генералів. Тема – підготовка знищення Кримського мосту та інших цілей, зокрема складів, ракетами Taurus. У практичній площині. У Німеччині запис уже визнано автентичним. Тобто ще раз. Німецькі генерали планують воєнні дії в Росії із застосуванням найсучаснішої ракетної зброї системи „повітря — земля”. Роблять це холоднокровно, розробляючи в деталях і розраховуючи уникнути відповідальності — так, щоб Німеччині за це не дісталося. <…>
Керівник відділу Центру повітряних операцій космічного командування бундесверу Штефан Фенске <…> прямо говорить про необхідність стріляти самим, адже підготовка українців дуже складна та довготривала.
„Якщо йдеться про бойове застосування, то в такому разі де-факто нам порадять надати підтримку хоча б першій групі. Планувати складно, на навчання нашого персоналу потрібно близько року, а ми зараз намагаємося скоротити цей час до десяти тижнів і водночас сподіваємося, що вони зможуть ганяти по бездоріжжю на боліді, призначеному для ‘Формули-1’”, — каже Фенске.
Далі Штефан Фенске пропонує супроводжувати ракетні пуски ‘Таурусів’ по Росії, щоб вуха не стирчали, дистанційно – з німецької авіабази Бюхель.
„Можливий варіант — надавати планову технічну підтримку, теоретично це можна робити із Бюхеля за умови створення захищеного зв’язку з Україною. Якби це було доступно, то вже далі можна проводити відповідне планування, — зазначив він. — Це основний сценарій — як мінімум, забезпечити повний супровід виробника, підтримку через службу підтримки користувачів, яка вирішуватиме проблеми з програмним забезпеченням. У принципі, так само, як буває і в нас у Німеччині”.
Генерал-лейтенант Герхартц розуміє весь ризик такого прямого управління ракетними пусками і пропонує свій варіант конспірації: керувати ракетами зі штаб-квартири виробника Taurus, компанії MBDA, у Шробенгаузені. Виглядати це буде лише як технічна консультація, а бундесвер і ні до чого зовсім».
Насправді в опублікованій Симоньян розшифровці, справжність якої є цілком ймовірною, немає жодного слова про те, що німці збиралися запускати ракети самі. Говорять офіцери якраз про те, як можна буде навчати українських військових:
— Якщо зараз канцлер вирішить, що ми маємо постачати ракети, вони передаватимуться з бундесверу. Добре, але вони будуть готові до застосування лише за вісім місяців. По-друге, ми не можемо скорочувати час. Тому що якщо ми це зробимо, то може статися помилкове застосування, ракета може впасти на дитячий садок, знову будуть жертви серед цивільних. Ці аспекти мають враховуватися. <…> Теоретично нас може стосуватися питання навчання. Я вже казав, що ми співпрацюємо із виробником ракет. Вони навчають обслуговуванню цих систем, а ми — тактичному застосуванню. Тут потрібно три-чотири місяці. Ця частина навчання може відбуватися у Німеччині. При постачанні перших ракет нам необхідно швидко ухвалити рішення щодо кріплень та навчання. Можливо, нам доведеться звернутися щодо цих питань до британців, скористатися їхнім ноу-хау. Ми можемо надсилати їм бази даних, супутникові знімки, станції планування.
— Ми вже вивчали це питання, і, якщо ми матимемо справу з персоналом, який уже має відповідну підготовку і паралельно проходитиме навчання, попередньо буде потрібно близько трьох тижнів, щоб вивчити техніку і тільки потім розпочати безпосередньо тренування у ВПС, які триватимуть близько чотирьох тижнів. Отже, це набагато менше, ніж 12 тижнів. Звичайно, все це за умови, що персонал матиме відповідну кваліфікацію, навчання можна буде проводити, не вдаючись до послуг перекладачів, ну і ще кілька моментів. <…> Якщо йдеться про бойове застосування, то в такому разі де-факто нам порадять надати підтримку хоча б першій групі. Планувати складно, на навчання нашого персоналу потрібно близько року, а ми зараз намагаємося скоротити цей час до десяти тижнів і при цьому сподіваємося, що вони зможуть ганяти по бездоріжжю на боліді, призначеному для „Формули-1”».
Іншими словами, обговорюють якраз прискорене навчання українських військових роботі з ракетами Taurus. Співробітник центру повітряних операцій космічного командування бундесверу Фенске зазначає, що це цілком можливо, але необхідна буде технічна підтримка з боку виробника і контроль на початку, щоб недосвідчені оператори не припустилися помилок, які призведуть до влучань по цивільних об’єктах, чого побоюється начальник відділу операцій і навчання командування ВПС бундесверу Франк Грефе.
Кисельов продовжує:
«І ось тепер про суть прослуханої нами наради генералів бундесверу. Вони усвідомлено розробляють бойову операцію зі знищення на нашій території Кримського мосту масованим ракетним ударом, який направлятиметься безпосередньо з Німеччини».
Насправді ж німецькі військові кажуть, що знищити міст нереально:
— Якщо ж розглядати міст, то я вважаю, що Taurus недостатньо і нам потрібно мати уявлення про те, як він може працювати, а для цього необхідні дані з супутників. Я не знаю, чи зможемо ми за короткий час, а йдеться про місяць, підготувати українців до виконання такого завдання. Як виглядатиме атака Taurus на міст? З точки зору оперативної перспективи я не можу оцінити, як швидко українці зможуть навчитися планувати такі дії та як швидко відбудеться інтеграція. <…>
— Я хотів би ще сказати про знищення мосту. Ми активно займалися цим питанням і, на жаль, дійшли висновку, що міст через свій великий розмір подібний до злітної смуги. Тому для нього може знадобитися не десять і навіть не двадцять ракет.
— Є думка, що Taurus це вдасться, якщо використати французький винищувач Dassault Rafale. <Цих літаків нині Україна не має. – The Insider>
— Їм вдасться лише зробити дірку та пошкодити міст.
Але особливо відзначилася під час обговорення розмови німецьких військових представниця МЗС Марія Захарова: «Я тут вчиталася! Лише подумайте, сучасне німецьке керівництво посилається на досвід Третього рейху! Вони вже геть осатаніли!
Інспектор (командувач) ВПС ФРГ Інго Герхартц у розмові з високопоставленими офіцерами бундесверу від 19 лютого 2024 року:
«Ми зараз ведемо війну, в якій використовується набагато більше сучасних технологій, ніж у нашому старому доброму “люфтваффе“».
Ймовірно, Захарова не знає, що німецькою мовою слово Luftwaffe означає просто військово-повітряні сили. У німців воно не викликає жодних асоціацій із гітлерівською армією. Цим самим словом цілком офіційно називаються і ВПС сучасної Німеччини, тож, незалежно від того, наскільки справжній текст отримала Симоньян від «людей у погонах», жодних посилань на досвід Третього рейху в ньому немає.
Джерело: The Insider
