Фейки можуть впливати на наші спогади – це результати дослідження, опубліковані Асоціацією психологічних наук (Association for Psychological Science, APS, раніше відома як Американська психологічна асоціація). Дослідження були проведені під керівництвом доктора Джилліан Мерфі з Національного університету Ірландії у 2018 році під час кампанії, пов’язаної з референдумом щодо змін у законодавстві про аборти.
У доповіді зазначається, що фейкові новини викликали помилкові спогади, особливо, якщо вони збігалися зі світоглядом учасників дослідження. Явище було особливо помітним у випадку скандалів за участю контркандидатів виборців.
Дослідження було проведено на групі з 3140 осіб із правом голосу. Їх запитали, чи і як вони мають намір голосувати на референдумі. Потім їм було представлено шість новин, дві з яких були неправдивими. Вони описували незаконні дії прихильників протилежного табору. Потім респондентів запитували, чи пам’ятають вони описані події, а якщо вони пам’ятають, то чи мають вони якісь інші спогади, пов’язані із ними. Пізніше їм сказали, що деякі новини були вигадані та попросили їх ідентифікувати. На завершення учасники пройшли тест когнітивних здібностей.
Більше половини учасників сказали, що пам’ятають принаймні одну з вигаданих подій. При чому деякі додавали багато деталей, крім тих, що були описані у статтях. Багато учасників навіть після повідомлення про те, що частина новин була неправдивою, не могли визнати, що спогади була продуктом уяви. Прихильники абортів частіше «пригадували» фейкові новини про їх противників і навпаки. Це демонструє давно відоме у психології явище: нам простіше повірити в інформацію, якщо вона збігається із нашою точкою зору, навіть якщо вона несправжня.
Доктор Джилліам Мерфі узагальнила результати дослідження, кажучи: «Це свідчить про легкість, з якою ми можемо вживляти цілком підроблені спогади, попри підозріливість виборців і навіть попри чітке попередження про те, що їм можуть бути представлені неправдиві новини». Це схиляє до тривожних висновків. Фейкові новини мають більший вплив, ніж просто поширення неправдивої інформації – з часом люди можуть прийняти їх як власні спогади і будуть менш схильні визнати свою неправоту, навіть у відповідь на переконливі докази.
Дослідження показали, що хоча когнітивні здібності не мали впливу на формування помилкових спогадів, учасники дослідження, які отримали вищі результати, мали легше відкидали помилкові спогади, що збігалися з їх поглядами. Це свідчить про більшу самокритичність, здатність ставити під сумнів власні погляди та упередження, а також критичний підхід до інформації.
Колишня голова Асоціації психологічних наук Елізабет Лофтус звернула увагу на те, що розуміння механізмів віри у фальшиві новини є особливо важливим, зокрема, з огляду на технологічний прогрес і так звані deep fake, тобто сфабриковані відеоматеріали, в яких дуже переконливо представлені обличчя та голоси реальних осіб. Це може призвести до повної впевненості людей у неправдивій інформації, яку неможливо буде підважити. Це реальна і серйозна загроза інформаційній безпеці. На думку Лофтус, це також великий і нагальний виклик для науковців.
ВМ
