У новому випуску StopFake News ми будемо говорити про російські гроші для британського Брекзиту та чи дійсно Україна «вбиває ніж в плечі США» продаючи двигуни до Китаю. А ще наша експертка Ганна Рожкова розповість як французьку депутати пропонують боротися з дезінформацією у виборчий період.
Доброго дня!
Ви дивитеся програму “СтопФейк”, в якій ми розповідаємо про дезінформацію у мас медіа, аналізуємо хто і навіщо намагається обманути вас в засобах масової інформації і як від цього уберегтися. Мене звуть Катерина Крук.
Сьогодні ми будемо говорити про російські гроші для британського Брекзиту, про маніпуляції Вашингтон Пост та про те, як французьку депутати пропонують боротися з дезінформацією.
Фейки та маніпуляції вже давно вийшли поза рівень соцмереж і он-лайн сайтів і без перебільшення стали загрозою для національної безпеки країн. Це вже давно усвідомила Україна і ось ми бачимо все більше західних країн, які починають ставитися до інформаційного домінування саме так. Нещодавно було оприлюднено звіт британського парламенту про фейкові новини та дезінформацію. І цілий розділ у ньому було присвячено саме російському впливові на вибори в інших країнах.
Отож, згідно із даними дослідження Оксфордського університету, у 2018 році аж у 48 країнах світу було зафіксовано маніпуляційні кампанії у соцмедіа . Для порівняння, минулого року їх було вдвічі менше, 28. Слід більшості із цих кампаній веде саме до Росії. Адже у Росії існує ціла централізована мережа з організацій, які створюють та розповсюджують фейки, дезінформацію та маніпуляції з метою дестабілізувати демократичні країни.
У Британії вже давно були підозри, що Росія також приклала руку до підсилення антиєвропейських настроїв, які і призвели до сумнозвісного Брекзиту. Вже доведено, що антиєвропейський контент РТ та Спутнік мав набагато більше охоплення, ніж офіційні кампанії щодо виходу з ЄС. А тепер починають з’являтися докази, що засновники та спонсори кампанії за Брекзіт мали прямі контакти із російськими дипломатами та представниками державних банків.
Аарон Бенкс є найбільш щедрим політичним спонсором у британській історії і саме він був співзасновником кампанії про вихід з ЄС. Він пожертвував майже 8,5 мільйонів фунтів стерлінгів і що цікаво, під час розслідування не зміг пояснити походження цих грошей, насамперед, чи вони походять саме з Британії. Як виявилося, він неодноразово зустічався з російським послом у Британії напередодні оголошення референдуму та протягом підготовки до нього. Мова йшла про бізнес та про ексклюзивні контракти, які Бенкс мав отримати із російським монополістом з виготовлення діамантів. У ході розслідування стало відомо, що Бенкс приховав інформацію про справжню кількість зустрічей із представниками російського посольства. У Британії буде продовжуватися слідство щодо російського втручання у Брекзит і уже відомо, що британські депутати планують змінити правила фінансування політичних кампаній, щоб обмежити розмір внеску однієї особи і доводити походження грошей.
Дивлячись на британський досвід, цілком можна припустити, що подібні історії трапляються і в Україні. Мова йде не лише про інформаційний вплив на українців з боку росії, але й фінансування політичних і громадських рухів. У контексті виборів 2019 це питання має ще більше вагу, адже росія використовуватиме будь-які важелі для розхитування ситуації в Україні. Будьте обережні та уважні і перед тим, як довіритися комусь, а передусім довірити свій голос, добре перевірте програми та походження фінансування політиків.
15 серпня американське видання The Washington Times опублікувало маніпулятивну статтю про військову співпрацю України з Китаєм. У статті йдеться про постачання українським підприємством «Мотор Січ» 20 двигунів для китайських навчально-бойових літаків JL-10. Автор матеріалу наводить думку «критиків», які запевняють, що Вашингтон повинен натиснути на Київ, щоб зупинити поставки двигунів «супернику США» – Китаю.
Автор статті Білл Гертц, посилаючись на джерела в уряді Китаю, пише, що навчально-бойові літаки JL-10 будуть використовуватися як тренажери посадки на авіаносецях. Журналіст Гертц стверджує, що «авіаційні реактивні двигуни були головною слабкою ланкою для авіаційної промисловості Китаю протягом принаймні десятиліття. Щоб вирішити цю проблему, Китай купив як українські, так і російські реактивні двигуни, маючи намір задіяти свої бойові літаки після безуспішних спроб виготовити копії двигунів самостійно».
За даними Гертца, Китай уклав угоду на суму 380 мільйонів доларів з українською компанією “Мотор Січ” в 2016 році, тоді ж було відправлено 20 перших двигунів. Загалом планується поставити в Китай 250 двигунів, запевняє колумніст. Цікаво, що жодного коментаря української влади, українських експертів або представників самої компанії-постачальника “Мотор Січ” в статті не наведено.
Матеріал американського видання відразу ж підхопили російські засоби масової інформації. Причому, в характерній для пропагандистів манері – почавши маніпулювати «українським ножем у спину США».
В компанії “Мотор Січ” поставку українського обладнання в Китай підтвердили. Причому цей «сенсаційний» факт ніколи не був таємницею. В офіційному звіті підприємства, який опублікувало запорізьке видання 061.ua, сказано, що видання за допомогою цієї статті лобіює інтереси Росії, яка планує витиснути свого головного конкурента – Україну з китайського ринку. В “Мотор Січ” звинуватили The Washington Times в «маніпуляції і тиску на догоду військово-промисловому комплексу Росії».
«На ті ж самі китайські авіаносці в разі розірвання контракту з «Мотор Січ» будуть поставлені аналогічні російські двигуни АІ-222, а росіяни, зайнявши вивільнену нішу на авіаринку Китаю, будуть цьому незмірно раді. Тільки сліпий не побачить за всім піднятим сьогодні галасом лобіювання інтересів російських виробників», – йдеться в заяві підприємства.
Сьогодні нашою гостею є Ганна Рожкова, аналітик Стопфейк, яка розповість нам про суть антифейкового закону у Франції та що з нього може взяти для себе Україна.
На сьогодні це все. А ми продовжимо слідкувати за пропагандистами та їхніми намаганнями маніпулювати вашою точкою зору. Якщо ви побачили інформацію, правдивість якої викликає ваші сумніви, поділіться з нами і ми її перевіримо. Висилайте новини на перевірку на нашу поштову адресу, або через форму “Повідомити про фейк” на сторінці стопфейк. орг. На цьому ж сайті ви знайдете більше аналітики та розвінчаних фейків. До зустрічі через тиждень!
