Дезінформація та фейкові новини – це не тільки заплановані диверсійні акції, мета яких полягає у викликанні паніки і дезорієнтації. Виявляється, що навіть потенційно нешкідливі смішні історії можуть жити власним життям і призводити до дезінформації. Приклад таких дій описує індійський новинний портал India Today.
Так, в мережі з’явився короткий, 58-секундний ролик, нібито знятий в США в 1956 році. Цей відеоматеріал, якому, як стверджують, вже 64 роки, було представлено в багатьох місцях в інтернеті як доказ запланованої пандемії коронавірусу.
Що ж такого ми бачимо в цьому ролику? Ролик, схожий на кінохроніку 1950-х років минулого століття, дає картину майбутнього, XXI століття. Йдеться про технології, що невдовзі народяться, такі як: інтернет, роботи-домашні помічники, а також доступні для кожного безпосередні подорожі на інший кінець світу. Проте найважливішим є фрагмент в кінці ролика, де говориться про «майбутню заразу». Лектор на тлі безперечно хворих людей каже: «Можливо, найгіршим виявиться поява смертельної і потенційно руйнівної хвороби. Експерти передбачають, що до 2020 року з’явиться новий вірус, який розповсюдиться з Азії на цілий світ». Мова йде про паніку та дезінформацію, викликані посередництвом технічного прогресу – ЗМІ.
Чорно-білий ролик вигулькує в різних місцях в інтернеті, супроводжуваний подекуди коментарями типу: «Це відео зроблено 29.09.1956 року, тобто 64 роки тому. Особливо послухай останні 40 секунд. Будеш у шоці!»
Журналісти з India Today Anti Fake News War Room (AFWA), які займаються боротьбою з дезінформацією, вирішили вивчити ролик, і одностайно стверджують, що це містифікація. Ролик не знято в 1956 році, а – в цьому власне полягає цікавинка – його зробили в 2020-му як… сатиру у відповідь на дезінформацію щодо Ковід-19.
За допомогою інструмента InVid, що дозволяє перевіряти оригінальність відеороликів, а також використовуючи програми пошуку фотографій, індійці однозначно встановили, що найстаріший варіант цього ролика був висланий на YouTube каналі RamsesThePigeon 29 лютого 2020 року. Його назва – «Звістка з 50-х років. Врятуйся від чуми майбутнього».
Цікаво, що вже в описі ролика говориться про те, що його фрагменти позбирано з різних публічних доменів та з цифрової бібліотеки Archive.org.
«Насправді може розважити погляд в минуле на те, як люди з 1950-х уявляли собі майбутнє! Архівні матеріали та ті, що належать публічним доменам, були знайдені на Archive.org. Та й, окрім того, визнаю, що я скомпонував все це разом лише тому, що хотів опублікувати відео 29 лютого», – читаємо в описі ролика, який, безумовно, почав жити власним життям в інших місцях інтернету, віддалених від канала, на якому він був опублікований з поясненням.
Журналісти з Індії знайшли користувача Twitter, який використовував той самий ніикнейм, що і назва канала на YouTube – RamsesThePigeon. На ньому 6 листопада 2020 року власник канала опублікував інформацію, що усвідомлюючи створену плутанину, він відповість через ресурс Reddit на всі питання відносно ролика. І все стало на свої місця. Читаємо далі на Reddit:
– Я – письменник-сатирик, нещодавно випадково розпочав дезінформаційну кампанію про вірус. Можливо, я відомий вам під іменем RamsesThePigeon, – написав той чоловік. Він також визнав те, що «архівний» ролик був спробою висміювання народжуваних в інтернеті теорій великої змови та антинаукових ракурсів пандемії. Чоловік, крім цього, погодився з тим, що ролик почав жити осібним життям поза його каналом на YouTube, і фактично призвів до протилежного від бажаного результату.
Журналісти з India Today з’ясували/довідались, що людиною, яка розмістила ролик і відповідала на питання, насправді є сатирик – мешканець США Макс Патрик Шлінгер. Пізніше, в інтерв’ю агенції AFP чоловік підтвердив, що самотужки склав ролик з навчальних фільмів, реклами та фільмів жахів 1950-х, сам записав закадровий голос і опублікував усе це в інтернеті.
Справа може здатися кумедною, однако, демонструє/вказує на те, що навіть маловартісна річ, створена для поштовху думки чи розваги, може призвести до зворотнього ефекту.
ВМ
Джерела: indiatoday.in, wikipedia.pl, twitter.com
