Звинувачення на адресу ОБСЄ у наданні ЗС України координат військових цілей за допомогою відеокамер є безпідставними. StopFake вивчив сюжети російських медіа та виявив явні розбіжності. «Речдоки», показані в сюжетах, не вказують на причетність ОБСЄ до коригування вогню ЗСУ по позиціям російських військ. Продемонстровані на підтвердження відеозаписи було зроблено в іншому районі, набагато раніше від повномасштабного російського вторгнення. До того ж камери ОБСЄ не здатні знімати відео на великих відстанях — для цих цілей ОБСЄ використовувало БПЛА дальнього радіусу дії.
Російські медіа заявили про причетність СММ ОБСЄ до передачі ЗСУ військових даних про розташування сил противника та коригування ударів по його позиціях. На думку російських медіа, це відбувалося шляхом передачі даних із камер відеоспостереження ОБСЄ. На підтвердження цього низка російських ЗМІ у своїх сюжетах розповіли про знайдені «речдоки», нібито здатні «довести» ці звинувачення. Так російські пропагандисти намагаються переконати всіх у тому, що СММ ОБСЄ здійснювала підривну діяльність на Донеччині. Деталі у нашому матеріалі.
Влада Кремля та так званих «республік» від самого початку мала напружені відносини із СММ ОБСЄ, яка працювала в Україні з 21 березня 2014 року. Надалі після підписання Мінська-2 СММ ОБСЄ фактично стала тією незалежною стороною, яка стежила за ходом виконання зобов’язань щодо припинення вогню та відведення озброєння від лінії розмежування. Але російські бойовики нерідко перешкоджали діяльності представників СММ ОБСЄ на непідконтрольній Україні території (ОРДЛО), що не раз фіксувалося у звітах Місії. У лютому 2022 року, перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, СММ ОБСЄ фіксувала численні випадки порушення режиму припинення вогню. 25 лютого було ухвалено рішення евакуйовувати всіх членів Місії з України. Термін дії мандату СММ ОБСЄ закінчився 31 березня 2022 року.
Вже 1 березня так званий «представник Народної міліції ДНР» Едуард Басурін заявив, що представники ОБСЄ могли передавати координати військових цілей у Донецьку Збройним силам України. Тоді представники «ДНР» послалися на наявність документів, у яких нібито вказано координати військових цілей, переданих ОБСЄ ЗСУ. Зі звинуваченнями на адресу Місії виступили найбільші пропагандистські видання, серед яких Известия, RT, ТАСС, Газета.ру, РИА Новости, Россия 1, Звезда та інші. Згодом, 9 квітня, так званий «очільник ДНР» Денис Пушилін видав розпорядження про визнання діяльності організації на території невизнаної «республіки» неправомірною, а перебування її представників — небажаним. Метою звинувачення ОБСЄ у співпраці з ЗСУ може бути спроба дискредитувати міжнародну організацію та перекласти відповідальність за невдачі російських військових на третю сторону.
Сюжет RT: «ОБСЄ могла передавати ЗСУ дані щодо розташування сил ДНР»
Сюжет про те, що ОБСЄ навіть після свого виходу з Донбасу могла передавати ЗСУ дані про розташування російських військових вийшов на RT 10 квітня. Він складається з текстової версії та невеликої відеокомпіляції з прикладами відео, які нібито передавалися представникам ЗСУ із камери спостереження ОБСЄ, встановленої в одному з пунктів на лінії розмежування. Пізніше, 16 квітня, кремлівський пропагандист та репортер ВДТРК Олександр Сладков на своєму телеграм-каналі виклав своє «відеорозслідування» під назвою «Підлість ОБСЄ». Воно значно розширило сюжет RT.
У публікації RT йдеться про те, що «9 березня на базі автомобільного причепа (дрз OSCE285MU) виявлено пристрій з відеокамерою високої роздільної здатності. На камері було виявлено відеофайл, що вказує на коригування ударів артилерії з позицій ЗСУ по населеним пунктам Саханка та Безіменне Донецької області». Також RT стверджує, що пізніше, 19 березня, у станиці Зачатівка виявили ноутбук Lenovo, на який було встановлено спеціальне програмне забезпечення – автоматизована підсистема збору інформації про повітряну обстановку «Віраж-планшет». Цей ноутбук буцімто і отримував відео з камери спостереження, знайденої у причепі. Але сюжет RT містить явні розбіжності.
По-перше, наявність системи «Віраж-планшет» на ноутбуці не доводить його зв’язок із камерами ОБСЄ. «Віраж-планшет» є харківською розробкою, здатною відображати переміщення повітряних цілей у реальному часі та стежити за повітряною обстановкою. Система з 2016 року слугує частиною ППО України та не має стосунку до збору інформації з камер стеження.
По-друге, сюжет містить фрагменти відеозаписів, на яких ведеться відеоспостереження за пересуванням колон російських військових 15 та 20 березня 2022 року (це чітко видно у верхньому лівому кутку). Тобто ці відеозаписи було зроблено пізніше заявленої RT дати виявлення відеокамери ОБСЄ (9 березня) та ноутбука Lenovo (19 березня).
Далі з коментарів на відео можна почути, що події відбуваються в районі села Красногорівка та заводу Cargill, недалеко від Донецька. Саме там ведеться спостереження за військовою колоною, по якій працює артилерія ЗСУ. Ці локації знаходяться надто далеко від місця, де, за версією RT, було знайдено камеру ОБСЄ, яка нібито допомагала наводити вогонь українським військовим по населеним пунктам Саханка та Безіменне. Від с. Безіменне до с. Красногорівка 107 км. Камери відеоспостереження не можуть забезпечувати захоплення зображення на таких відстанях. Для таких цілей необхідні БПЛА або супутникові дані.
Наприклад, у мережі можна знайти відео зйомок, які здійснювалися з інших камер ОБСЄ. На нічних кадрах обстрілу Донецької фільтраційної станції у 2018 році та Станиці Луганська у 2017 році видно, що камери не здатні виконувати захоплення зображення з далеких відстаней. Для таких цілей ОБСЄ мала цілу низку інших технічних засобів, здатних здійснювати більш точні спостереження за територією. Це свідчить про те, що відео, показані в публікації RT, не мають нічого спільного зі знайденою камерою.
Варто зазначити, що за повідомленнями представників ОБСЄ камери відеоспостереження вздовж лінії розмежування на Донбасі встановлювалися на спеціальних конструкціях висотою 18 метрів і мали кут огляду 360 градусів з можливістю зйомки до 2 км. Такі камери здатні були лише визначати, з якого боку ведеться вогонь і яка техніка була підведена до лінії розмежування. В одному з відео на YouTube-каналі СММ ОБСЄ можна побачити, як виглядають вежі з камерами спостереження. Установку камер уздовж усієї лінії розмежування ОБСЄ розпочала ще у 2015 році. Тоді вздовж 500-кілометрової лінії розмежування було встановлено 25 робочих камер. Надалі кількість камер поступово збільшувалася з обох боків, попри відомі випадки умисного виведення їх з ладу найманцями РФ. Перший заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг повідомляв, що зашифрована інформація з камер із закритих каналів зв’язку надходить до ОБСЄ і є власністю організації. Крім того, представники ОБСЄ пояснювали, що вся інформація з камер передається спочатку до хабу ОБСЄ у Маріуполі, а потім до Донецька та Києва.
Відповідно, сюжет RT не містить жодного доказу передачі відеозаписів із будь-яких камер ОБСЄ українським військовим.
«Розслідування» Олександра Сладкова: «Підлість ОБСЄ»
Через тиждень після виходу сюжету RT воєнкор ВДТРК Олександр Сладков виклав у мережу повноцінне «розслідування», в якому спробував навести додаткові аргументи на користь версії про «співпрацю» ОБСЄ з українськими військовими. Але в його відеоогляді ми знаходимо ще більше нестиковок.
У репортажі Сладкова із самого початку чітко вказується місце виявлення відеокамери, з якої нібито ЗСУ отримувало відеозаписи для наведення вогню по силам супротивника — це село Безіменне, Донецька область, яке наразі перебуває під російською окупацією. У своєму репортажі Сладков вказує на той самий номер автомобільного причепа ( дрз OSCE285MU ), який фігурує і в сюжеті RT.
Сама камера спостереження, за словами Сладкова ( 00:50 ), мала «200-кратне збільшення» і була встановлена на вежі, з якої її згодом зняли представники так званої «ДНР». Але на відеозаписах з камер ОБСЄ видно, що жодного «200-кратного збільшення» вони не мають, натомість мають досить обмежену видимість. Сладков каже ( 01:00 ), що виявлена камера була спрямована у бік села Саханка та знімала пересування там російських колон. Насправді відстань між пунктами Саханка та Безіменне становить 7 км, тому важко уявити, як саме камера ОБСЄ (про технічні можливості якої згадано вище) могла б здійснювати відеозйомку навіть на такій відстані.
На 01:22 свого відео Сладков стверджує, що сліди від куль, які видно на камері, залишили українські військові, які, відходячи з району, спробували її розстріляти. Тут варто уточнити, що як Саханка, так і Безіменне з 2014 року перебували під постійним контролем російських бойовиків. Контроль був настільки жорстким, що представникам ОБСЄ не завжди вдавалося проїхати через блокпост Безіменного через «відсутність дозволу від командирів ополченців». Тому ЗСУ просто не могли б дістатися цього місця, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тобто сліди від куль на камері вочевидь залишили не українські військові.
На 03:11 Сладков демонструє у кадрі ноутбук Lenovo, вже знайомий нам із сюжету RT. З того ж сюжету RT також відомо, що ноутбук міг бути знайдений у станиці Зачатівка, що за 70 км від с. Безіменне. Сладков говорить про те, що на ноутбуці нібито знайшли відео, передані українським військовим із камери ОБСЄ. Але на відео, які демонструє Сладков, стоїть дата 16.06.2018 (на 03:55), 27.06.2018 (на 04:25). Тобто ці відео не мають жодного стосунку до поточних подій. До того ж, увесь цей час Сладков працює в інтерфейсі ESRI. Esri – американська компанія, виробник геоінформаційних систем(ГІС). Швидше за все, вона використовувалася українськими військовими для візуалізації геоданих та створення сучасних карт місцевості, а не передачі даних для наведення артилерійського вогню.
Далі з 05:10 та 06:55 ми бачимо у кадрі низку інших відео, які раніше вже були представлені у сюжеті RT. На них стоїть дата 20 та 15 березня 2022 року і зображено район села Красногорівка та заводу Cargill неподалік Донецька, де просувалася колона російської техніки. І знову не зрозуміло, яким чином відео, зняті в цьому районі, можуть стосуватися камери із села Безіменне.
У «розслідуванні» Сладкова з’являється новий «речдок» — телефон, нібито знайдений у місті Мар’їнка, який належить офіцеру ЗСУ. Сама Мар’їнка, знову ж таки, знаходиться безпосередньо поряд із Красногорівкою, Кураховим та заводом Cargill. Все це – передмістя Донецька. Коментуючи цю знахідку, Сладков запевняє, що відео, знайдені на телефоні, є ідентичними з відео, збереженими на камері ОБСЄ. Але, як вже було з’ясовано раніше, ці відео не можуть бути пов’язані з камерою ОБСЄ, знайденою в районі села Безіменне.
З 08:36 у сюжеті Сладкова з’являється і «головний свідок» звинувачення ОБСЄ у «співпраці» з українськими військовими. Вадим Голда представлений у сюжеті як «експомічник офіцера з безпеки місії ОБСЄ на Донбасі». Але, як вдалося дізнатися з його резюме, знайденого на одному з сайтів пошуку роботи, Вадим Голда пропрацював на цій посаді лише два місяці — з кінця березня до початку червня 2014 року. Тобто в ОБСЄ Вадим закінчив працювати ще до того, як у 2015 році розпочалася установка камер відеоспостереження вздовж усієї лінії розмежування, тому навряд чи він може знати щось про їхню роботу та технічні характеристики. Попри це, у сюжеті Сладкова Вадим Голда стверджує, що «система відеоспостереження ОБСЄ була повністю підпорядкована Києву, і дані з камер спостереження йшли лише на Київ». Але ці твердження спростовують дані, отримані від представників ОБСЄ.
Сюжет Сладкова робить очевидним той факт, що ані представлені відео, ані сама камера, ймовірно знайдена в с. Безіменному, ані телефон, ані ноутбук не можуть вказувати на причетність ОБСЄ до коригування вогню ЗСУ по позиціям російських військ.
Сюжет ВДТРК: «ОБСЄ на службі Києва: як працювали шпигуни»
Скорочену версію «розслідування» Олександра Сладкова 15 квітня було показано у російській програмі «Вести» на каналі «Россия 1». У цьому сюжеті Сладков дещо змінив озвучку та додав ще кілька ляпів до свого і без того недолугого «розслідування». Так, на 00:49 хвилині сюжету він говорить про те, що камери спостереження з’явилися по всій лінії розмежування на Донбасі в 2018 році. Хоча ми вже знаємо, що це не так — їхнє встановлення почалося ще 2015 року. Далі на 00:55 хвилині сюжету він стверджує, що «зображення з камер накопичувалося в Європі», хоча відомо, що вони оброблялися в хабі ОБСЄ в Маріуполі, а потім передавалося до Донецька та Києва.
Також Сладков заявляє, що ОБСЄ нібито «забула одну зі своїх камер у районі села Безіменне» ( 01:01 ). Але справа не в забудькуватості ОБСЄ. Місія евакуювалася з Донбасу в екстреному порядку після повномасштабного російського вторгнення в Україну. За повідомленнями російських ЗМІ, представники СММ ОБСЄ залишили ОРДЛО 1 березня і від того часу не мали доступу до свого обладнання. Про це Сладкову добре відомо. Відповідно до розпорядження так званого «очільника ДНР» Дениса Пушиліна, представники ОБСЄ зобов’язані вивезти майно Місії до 30 квітня 2022 року. З 9 квітня, згідно з цим розпорядженням, діяльність ОБСЄ на території невизнаної «республіки» визнана неправомірною.
Сюжети, що транслюються російськими RT та ВДТРК, не містять доказової бази для звинувачень СММ ОБСЄ у військовій допомозі українським військовим. Подібні «свідчення» колаборації ОБСЄ та ЗСУ не витримують жодної критики, а кампанія з дискредитації діяльності СММ ОБСЄ в Україні, ймовірно, пов’язана з необхідністю пояснити заборону подальшого перебування Місії на території Донбасу.
