В соціальних мережах поширюють інформацію про те, що нібито «жоден німець не воював за Сталіна» у Другій світовій війні, тоді як «1,5 мільйона росіян воювали за Гітлера». Насправді ця інформація не відповідає історичним фактам.
На запит StopFake із проханням прокоментувати пост у соцмережах український історик, журналіст і головний редактор сайту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані сказав, що це однозначно фейк. Безумовно, радянських громадян, які воювали на боці Гітлера, було більше, ніж німців на боці Червоної армії, але, тим не менш, вони теж були.
У статті німецького журналіста й історика Карла-Гайнца Янсена, опублікованій у виданні Zeit Online (з підзаголовком «Німецькі військовополонені воювали як антифашисти в лавах Червоної армії – Забуте братство по зброї») сказано, що в часи Другої світової війни було кілька озброєних антифашистських підрозділів, які перебували позаду німецького фронту і повинні були здійснювати там акти саботажу. Стаття присвячена діяльності Національного комітету «Вільна Німеччина» – політичного й організаційного центру німецьких антифашистів під час Другої світової війни. «Вільна Німеччина» була створена в 1943 році на території Радянського Союзу з ініціативи Комуністичної партії Німеччини. В Національний комітет увійшли німецькі комуністи, а також німецькі солдати та офіцери з числа взятих у полон під Сталінградом.
«Серед збройних антифашистських угруповань – в основному менше ніж десять осіб, іноді змішаних із росіянами, – необхідно розрізняти два типи. Деякі з них займалися ворожою розвідкою Червоної армії в тилу вермахту, інші працювали за дорученням Національного комітету: поширювали антифашистські гасла, листівки та журнали, розносили пошту для полонених, намагалися схилити співвітчизників до дезертирства з вермахту на бік Червоної армії. Вони мали уникати бойових дій, але були озброєні для самооборони. Багато з цих груп діяли в партизанських районах і допомагали в підготовці партизанських заходів», – пише німецький історик Карл-Гайнц Янсен.
У статті Zeit Online також йдеться про те, що часто невеликі підрозділи німців Червоної армії без єдиного пострілу брали в полон своїх співвітчизників з вермахту. «Випадки участі збройних німецьких добровольців у Союзі Червоної армії практично залишилися непоміченими німецькою громадськістю. Це тим більше дивно, що в заключній фазі війни всі бійці Східного фронту вермахту були попереджені стосовно «армії Сейдліца». Генерал Вальтер фон Сейдліц потрапив у радянський полон у Сталінграді на початку лютого 1943 року і став віцепрезидентом Національного комітету («Вільна Німеччина»). Його заявленою метою було повалення Гітлера і завершення війни власними силами», – підкреслює Zeit Online.
До Національного комітету «Вільна Німеччина» входили, в тому числі, й правнук першого канцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарка граф Генріх фон Айнзідель та генерал-фельдмаршал Фрідріх Паулюс.
Тільки за статистикою НКВС, за роки війни до лав Червоної армії було «завербовано для підривних і розвідувальних заходів із числа військовополонених: 5341 німець, 1266 румунів, 943 італійці, 855 угорців, 106 фінів, 92 австрійці, 75 іспанців, 24 словаки».
Численні наукові роботи також описують діяльність німців у Червоній армії та на боці Радянського Союзу за часів Другої світової війни.
