«Геноцид», «примусове отруєння організму», «вбивство»: такими епітетами прихильники антивакцинаторського руху в Україні описують законопроект №4142 «Про систему суспільного здоров’я». Масштабна хвиля дезінформаційних і маніпулятивних постів щодо законодавчої ініціативи захопила український сегмент соціальних мереж. У публікаціях намагаються переконати, що новий документ нібито постановляє «примусову вакцинацію дітей без згоди батьків», а «майно невакцинованих буде визнано інфікованим і вилучено».
Ніяких особливих нововведень в питанні імунізації населення у законопроекті не передбачено: українські діти і до цього документа були зобов’язані проходити планову вакцинацію для початку навчання в дитсадках, школах або університетах. Окрім того, ніхто не збирається «відбирати майно» у дорослих українців, які відмовляються від планової імунізації.
В Україні законодавчі акти щодо необхідності вакцинації і проведення планової імунізації з’явилися ще в 90-х, з того часу закони неодноразово доповнювалися новими поняттями. Проект закону №4142 від вересня 2020 року лише пропонує систематизувати нормативні акти в сфері охорони здоров’я, об’єднавши в собі два основних закони 1994 і 2000 років «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і «Про захист населення від інфекційних хвороб». По суті, законопроект №4142 – це симбіоз двох чинних українських законів, в яких прописані положення про вакцинацію населення. Ще тоді, у документах 25-річної давності, для українців вводилося поняття «планова вакцинація» і «календар щеплень». Зараз усі ці норми переносяться в новий документ і доповнюються кількома новими положеннями. Саме тому тези щодо «примусової вакцинації» або про «геноцид нещеплених українців» – це маніпуляція.
Законопроект №4142, так само як і попередні закони України в царині охорони здоров’я, пропонує в обов’язковому порядку вакцинувати населення у двох випадках: для отримання дозволу на відвідування навчального закладу і для представників деяких професій, які можуть поширювати інфекційні захворювання. Це не є інновацією. Правила прийому дітей в освітні установи, за яких дитину не допускають до занять без медкартки зі щепленнями, діють в Україні вже десятки років. Виняток – діти, які не пройшли планову імунізацію за станом здоров’я. Ці норми були перенесені до законопроекту №4142 (стаття 32) із закону 2000-го року «Про захист населення від інфекційних хвороб» (стаття 15). Те ж саме і зі статтею про працівників певних професій, перелік яких Кабінет міністрів України затвердив майже 20 років тому, в 2001 році.
Основна відмінність законопроекту №4142 від попередніх законів України в питанні імунізації полягає у двох пунктах: розширення списку інфекцій, проти яких необхідно робити щеплення (стаття 41, пункт 1), та в спрощенні процедури отримання пацієнтами щеплення. Зараз для вакцинації людині необхідно надати письмовий дозвіл, але законопроект пропонує скасувати цю норму і заповнювати документи тільки в разі, коли пацієнт відмовляється робити цю процедуру. У такому випадку лікар складає відповідний акт про те, що громадянин усвідомлює всі ризики при відмові від імунізації (стаття 41, пункт 7 і 8). Однак цей законопроект в жодному разі не передбачає ніякої «примусової вакцинації» і, тим більше, не передбачає «вилучення майна» у невакцинованих українців. Більш того, третього грудня Верховна Рада України відклала розгляд зазначеного законопроекту на невизначений термін – найближчим часом документ голосувати не будуть.
Аналогічні наративи журналісти StopFake спростовували і раніше, наприклад, в матеріалі про те, що дітей в школах нібито будуть вакцинувати без згоди батьків. Насправді ж в ВООЗ не пропонували робити щеплення дітям без згоди. Навпаки, організація розробила документ, в якому наголошується на необхідності інформування батьків школярів про майбутню імунізацію їхніх дітей.
