Чергова історична маніпуляція із запереченням сталінських репресій поширюється соціальними мережами. У постах щодо постанови «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 1932 року, більш відомому як закони «про п’ять» або «три колоски», виправдовується жорстокість радянського керівництва відносно власного населення.
«Завдяки дії цього закону було припинено повальне розкрадання державної соціалістичної власності», – переконується в публікаціях. Також у постах підкреслюється, що сталінські репресії нібито були не настільки вже й репресивними і спрямованими лише на «посилення радянської економіки», а не на знищення громадян. «Закон на певний час допоміг позбавити СРСР від підпільних мільйонерів», – резюмується в текстах.
Насправді ж сталінський закон призвів до штучно створеного масового голоду по всій території Радянського Союзу, а в результаті Голодомору загинуло близько семи мільйонів громадян.
Постанова Центрального виконавчого комітету і Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» з’явилася 7 серпня 1932 року. Авторство документа приписують особисто Йосипу Сталіну. Закон був послідовним продовженням радянської політики так званої «колективізації», яка почалася ще в 20-х роках минулого століття. Саме «закон про п’ять колосків» став останньою краплею в розграбовуванні власного населення: документ сприяв поширенню штучно створеного голоду на території України, який також торкнувся частини Білорусі, Казахстану, Молдови та Росії. Голодомор 1932-1933 років забрав життя близько 7 мільйонів громадян Радянського Союзу, розповів у коментарі для StopFake український історик, кандидат історичних наук Сергій Громенко.
«Жертви в 32-33 роках були і це відомо й російським демографам. Загалом по Радянському Союзу в 32-33 роках недорахувалися близько 7 мільйонів чоловік, з яких 4 мільйони припадає на український Голодомор, ще 1-1,5 мільйона – це геноцид казахів, який відбувався у цей час. Решта жертв – це штучний голод у Поволжі, на Дону, на Кубані. Так що, поза сумнівом, коли російська пропаганда стверджує, що жертв не було – це чиста брехня», – підкреслив Громенко.
У 1933 році смертність в Україні набула катастрофічних масштабів, тоді щодоби помирало 28 тисяч людей, щогодини – 1168 осіб, щохвилини – 20 українців. Сталінський режим використовував конфіскацію продовольства у селян як зброю масового ураження – продукти насильно забиралися у фермерів, через голод селяни були змушені за безцінь продавати свої останні предмети розкоші, які ще не експропріювали до цього радянські військові. Саме за рахунок конфіскованого у фермерів продовольства і скупленого за копійки золота Радянський Союз у той час дійсно «економічно рвонув». Однак за фактом СРСР був злодієм, який продавав награбоване і багатів за рахунок власного народу, підкреслює Громенко.
«У 1927-1930 роках розкуркулювалися і висилалися до Сибіру найзаможніші селяни: роздавали їхні будинки, худобу, домашній скарб. Коли почався Голодомор і масові репресії, пов’язані з колективізацією, то тоді народ від безвиході пішов у спеціальну організацію «Торгсин» (Всесоюзна контора по торгівлі з іноземцями, – ред.) – це мережа магазинів, яка скуповувала за безцінь золото, предмети розкоші і продавала їх за кордон за валюту. У результаті таких колективізації і розкуркулення у людей також вилучали зерно, яке продавали за кордон за валюту. Саме за рахунок цієї валюти в Сполучених Штатах закуповувалися верстати, обладнання та навіть цілі заводи. Тому, так, Радянський Союз тоді економічно рвонув уперед, але виправдовувати таку поведінку радянського керівництва – це все одно, що виправдовувати поведінку злочинця, який пограбував свою жертву, відніс до ломбарду викрадене і за рахунок цього піднявся та став багатшим», – розповів Громенко.
У 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За останніми даними, актом геноциду Голодомор в Україні на міждержавному рівні визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан. Європейський Парламент та Парламентська Асамблея Ради Європи визнали Голодомор злочином радянського режиму проти власного народу і злочином проти людяності.
