Заборона низки партій спрямована проти тих політичних сил, діяльність яких має антиукраїнський характер і підриває національну безпеку країни. Лише деякі з заборонених партій можна умовно назвати «лівими». Проте в ідеологічному плані вони мало подібні до лівих партій Європи.
«Заборона лівих партій може завадити вступу України до ЄС», – це чергова порція дезінформації від пропагандистського Telegram-каналу «Шептун». Автор публікації стверджує, що в Україні нібито багато лівих політиків і активістів сидять у в’язницях або «перебувають на олівці у СБУ», також ліві сили не мають особливої популярності в країні – все це нібито може негативно позначитися на перспективах входження України до складу Європейського Союзу.
Чи дійсно в Україні забороняють ліві партії і чи це може завадити вступу України до ЄС, StopFake вирішив розібратися разом із Петром Олещуком, доктором політичних наук, доцентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Дослідник пояснює, що ті політичні партії в Україні, які називають лівими силами, має дуже мало спільного з лівими партіями в ЄС. Для того щоб це зрозуміти, треба згадати історію формування партійної системи в Україні.
«В Україні було багато лівих партій після розпаду СРСР, оскільки державна партія – Комуністична партія Радянського Союзу, принаймні, номінально, вважалася лівою. Це не могло не позначитися на суспільному настрої. Спочатку комуністична партія була заборонена. Однак одразу утворилися соціалістична партія та соціал-демократична партія, які теоретично мали зайняти нішу лівих партій, – пояснює Петро Олещук. – Однак треба розуміти, що ті ліві партії, які у нас існували, дуже відрізняються від лівих партій Європи. Це, по-перше, елементи ностальгії щодо Радянського Союзу та радянського комунізму, які були властиві багатьом лівим партіям України. По-друге, в ідеологічному плані вони продовжували тенденції радянського комунізму: соціалізм як націоналізація засобів виробництва, соціальна справедливість за допомогою соціального рівняння, ностальгія за СРСР і, як наслідок, виразна проросійська орієнтація. Останнє в результаті й стало причиною заборони багатьох лівих партій».
Як розповідає Петро Олещук, українські ліві та європейські ліві – це, по суті, зовсім різні утворення. Ліві партії Європи, на відміну від українських, утворювалися на основі профспілкового руху та його політичної структури. Водночас українські ліві ніколи не мали і не мають жодного зв’язку з профспілками – вони були ближчими до ліво-популістів. З цієї ж причини існує величезна різниця між лівими силами в Україні та європейськими лівими – особливо у питаннях толерантності, плюралізму, різноманіття у сучасних європейських суспільствах. У цьому контексті, як пояснює політолог, українські ліві були швидше консервативними, і навіть у деяких випадках – традиціоналістськими.
Заява про те, що в Україні заборонили ліві партії, є відвертою неправдою.
21 червня заступник міністра юстиції України Валерія Коломієць повідомила про те, що в Україні в судовому порядку вже заборонили 10 проросійських партій, а заборона ще сімох – у процесі. Однак ця заборона спрямована не проти лівих партій, а проти тих політичних сил, діяльність яких має антиукраїнський характер. Згідно з рішенням РНБО, підставою для обмеження діяльності цих політичних сил є «антиукраїнська політична та організаційна діяльність, пропаганда війни, публічні заяви і заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету та територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму з огляду на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдання, визнання правомірної або заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України».
На запитання, чи є заборонені в Україні політичні партії лівими, Петро Олещук відповів: «Тільки частково».
Такі партії, як «Опозиційний блок», «Опозиційна платформа «За життя», «Партія Шарія», не є лівими партіями. Вони навіть ніколи не позиціонували себе як ліві чи соціалістичні, хоча деякі з них могли мати ліво-політичні гасла. Їх можна умовно назвати центристськими, а Партію Шарія в деяких моментах – ліберальною партією. Виходячи з назви, ми можемо назвати «лівими» партію «Соціалісти» та Прогресивну соціалістичну партію, – розповідає політолог. – Не можна сказати, що це заборона лівих партій, це заборона у тому числі й лівих партій».
Петро Олещук стверджує, що заборона в Україні деяких політичних сил, діяльність яких може завдати шкоди національній безпеці, аж ніяк не суперечитиме принципу плюралізму. «Практика заборони політичних партій існує у всьому світі. Деяким політичним силам можуть відмовити у реєстрації на підставі того, що вони здійснюють деструктивну діяльність у країні, спрямовану проти національної безпеки. Однак це має здійснюватися в судовому порядку. В Україні також на підставі законодавства та в судовому порядку здійснюється заборона цих партій. Це дуже важливо», – розповідає у коментарі StopFake політолог Петро Олещук.
Щодо джерела інформації, яка поширюється в мережі, то це пропагандистський Telegram-канал «Шептун». Він є частиною пропагандистської мережі анонімних Telegram-каналів, які, маскуючись під проукраїнські, регулярно розміщують дезінформаційні інсайди та фейки. У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України повідомляють, що «Шептун» із початком повномасштабного російського вторгнення почав приховувати свою проросійську позицію під псевдопатріотичною. Також Службі безпеки України стало відомо, що раніше цей канал адміністрував колабораціоніст Давидченко, який зараз переховується від слідства у Придністров’ї.
Раніше StopFake спростовував неправдиву інформацію про те, що в Україні нібито забороняють діяльність опозиційних партій.
