Джерело: The Insider

На пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Казані (Росія) Володимир Путін звинуватив США і НАТО у підриві міжнародної безпеки та фактично оголосив їх винуватцями війни в Україні:

«Хіба справедливо забратися до нас у „підчерев’я” зовсім, скажімо, в ту ж Україну, і почати там будувати, не готуватися, а от якраз вже будувати військові бази? Хіба це справедливо? <…>

А хіба справедливо порушувати взяті на себе зобов’язання в рамках ОБСЄ, коли всі країни Заходу підписали документ, за яким не може бути безпеки однієї сторони при порушенні безпеки іншої? Ми ж говорили: не треба цього робити, це порушує нашу безпеку –  розширення НАТО. Ні, все одно робили. Хіба це справедливо?»

Насправді бажання України вступити до НАТО очевидне, але ентузіазму у відповідь з боку альянсу не видно. На Бухарестському саміті НАТО в 2008 році Україні відмовили у наданні плану дій щодо членства, обмежившись декларацією, яка ні до чого не зобов’язує. Після цього декларативну заяву про те, що Україна в майбутньому стане членом НАТО, кілька разів повторювали, але не більше того. Лише після початку повномасштабної війни відбулося певне зрушення: альянс оголосив, що для вступу України до ПДЧ не потрібен. Але, як нещодавно підтвердила представниця США при НАТО Джуліанна Сміт, «альянс на сьогоднішній день не досягнув точки, коли він готовий запропонувати Україні членство чи запрошення». Газета Politico пише, що проти приєднання України виступають 7 держав-членів НАТО, зокрема й США.

Що  ж до зобов’язань у рамках ОБСЄ, то Путін, очевидно, має на увазі формулювання  Стамбульського документа 1999 року:

«Кожна держава-учасниця має однакове право на безпеку. Ми знову підтверджуємо властиве кожній державі-учасниці право вільно обирати або змінювати способи забезпечення своєї безпеки, включаючи союзні договори, в міру їх еволюції. Кожна держава має право на нейтралітет. Кожна держава-учасниця поважатиме права всіх інших щодо цього. Вони не зміцнюватимуть свою безпеку за рахунок безпеки інших держав. У рамках ОБСЄ жодна держава, група держав чи організація не може бути наділена переважною відповідальністю за підтримку миру та стабільності в регіоні ОБСЄ або розглядати якусь частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу».

Фактично тут сказано дещо прямо протилежне тезі Путіна. Згідно з цим формулюванням, Україна має повне право приєднатися до будь-якого міждержавного об’єднання, зокрема, вочевидь, і до НАТО. Росія ж не може цьому перешкоджати, оскільки це вже очевидна претензія на сферу впливу.

Про будівництво баз НАТО в Україні було  повідомлення РІА «Новости» у червні 2022 року:

«Київська влада, за деякими даними, вже почала будувати військову базу НАТО в аеропорту Сєвєродонецька минулого року, розповів РІА «Новости» колишній заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області Володимир Кононов, який перейшов на бік ЛНР.

„Проїзд до аеропорту повністю було закрито, всі підступи були закриті. Там стояли Збройні сили України, які нікого не пропускали. Ніхто не бачив, що там діється, що там роблять. Але, за інформацією, будувалася натовська база”, – повідомив він. За його словами, вперше дані про будівництво бази НАТО у місцевому аеропорту надійшли до нього у другій половині минулого року.

У 2020 році тогочасний міністр оборони України Андрій Загороднюк повідомляв про плани Києва створити у Сєвєродонецьку та Маріуполі дві бази за стандартами НАТО».

Іншими словами, перебіжчик Кононов повідомив, що нічого не бачив, на будівництво військового об’єкта його не допускали, але, за якоюсь інформацією невідомого походження, там будували базу НАТО. Заява Кононова, а тепер уже й Путіна, мабуть, ґрунтується на підміні понять: база за стандартами НАТО — зовсім не те, що база НАТО. Україна лише розглядала стандарти НАТО як модель для реформи своїх збройних сил.

У 2020–2021 роках за стандартами НАТО будували дві нові бази у Сєвєродонецьку та Маріуполі; саме про це повідомляв тодішній міністр оборони України Андрій Загороднюк. Міноборони також розповсюдило інформацію про будівництво військово-морської бази у Бердянську, знову ж таки, за стандартами НАТО. За будівництво баз відповідало Міноборони України, іноземного фінансування не було. Призначені вони були виключно для ЗСУ. Розміщення іноземних військових баз на території України прямо заборонено статтею 17 Конституції.

Джерело: The Insider