Це відео було оприлюднено на офіційній сторінці Державної служби України з надзвичайних ситуацій. На відео – осколково-фугасно-запальна авіабомба ОФЗАБ-500, заборонена Конвенцією про конкретні види звичайної зброї для застосування у районах зосередження цивільного населення. Розмінування проводилося у Чернігові 9 березня, після чергового бомбардування міста російською авіацією.
У мережі поширюється інформація про те, що відео, на якому українські сапери знешкоджують фугасну авіабомбу ФАБ-250, нібито є постановним. У повідомленні йдеться, що цей тип бомби має тонкі стінки, і при падінні боєприпас мав би вибухнути. Також пропагандисти заявляють, що на землі взагалі немає жодних слідів падіння снаряда. Автором цього «викриття» є пропагандистський телеграм-канал «Срочно, Сейчас». Деякі користувачі в Twitter також скептично розцінюють відео як постановку, оскільки працівники проводять розмінування без будь-якого захисту.
.
Відео, на якому двоє саперів знешкоджують авіабомбу, було оприлюднено на офіційній сторінці у Facebook Державної служби України з надзвичайних ситуацій 9 березня. У повідомленні йдеться, що розмінування проводилось у Чернігові після чергового бомбардування міста російською авіацією.
Відвага та умови роботи українських саперів приголомшили світову спільноту — це відео було опубліковано багатьма світовими виданнями, зокрема The Guardian, BBC, Independent, The Sun, NBC News та іншими.
Волонтерська група Conflict Intelligence Team, що досліджує військові конфлікти, визначила, що на відео не авіабомба ФАБ-250, а осколково-фугасно-запальна авіабомба ОФЗАБ-500.
Скриншот – Conflict Intelligence Team
У коментарі для BBC фахівець зі знешкодження бомб Кім Хьюз пояснив, що саме відбувається на відео. На відео можна побачити, як українські сапери знімають підривник із носової частини боєприпасу, а вода, ймовірно, призначена для зменшення тертя та будь-якої вібрації у самому підривнику. Експерт зазначає, що рятувальники змушені працювати в екстремальних умовах — бомба лежить у межах цивільної інфраструктури, а на відео чути й інші вибухи.
Старший офіцер із вибухових речовин Рамора Дейв Уелч у коментарі виданню INews сказав, що рятувальники на відео діють правильно. «Ми не знаємо ситуації. Можливо, був брак часу або були люди поруч із вибухівкою, тому вони змушені вирішити цю проблему таким чином», зазначив фахівець, — «Ймовірно, вони не мали необхідного обладнання, щоб знешкодити її у будь-який інший спосіб».
Також пропагандисти заявляють, що численні фотографії снарядів, які не вибухнули, є постановкою. Вони нібито повинні були обов’язково здетонувати під час падіння на землю. Проте насправді нічого незвичайного в тому, що авіабомба не здетонувала, немає. Військовий експерт Михайло Жирохов у коментарях до своєї публікації в Facebook пояснює, що підривники на цих бомбах виставлені на певну висоту скидання боєприпасу, щоб у результаті вибуху літак не був пошкоджений уламками бомби. Якщо ж бомбу було скинуто з меншої висоти, то підривник може не спрацювати. У мережі можна знайти безліч повідомлень про знахідки нерозірваних авіабомб типу ФАБ, ще часів Другої світової війни ( тут , тут і тут .), зокрема й на території Росії.
Твердження пропагандистів про те, нібито відсутність пошкоджень на землі та цілісність авіабомби вказують на постановку, також не витримує жодної критики. На опублікованому ДСНС відео можна побачити, що асфальт під снарядом роздроблений і частина бомби загрузла в землі. В інших випадках також очевидно, що авіабомби падали з висоти, а не були навмисно встановлені для фотографії: наприклад, тут видно , як бомба проломила дах будівлі; у цьому випадку при падінні в авіабомби було пошкоджено стабілізатор (хвіст); тут видно, що бомба зруйнувала стіну будинку.
Аналітики Conflict Intelligence Team зазначають, що це не перший випадок, коли російська авіація використала авіабомби із запалювальною дією для бомбардування міста. На одній з оприлюднених ДСНС фотографій видно уламки ОФЗАБ-500, що спрацювала. Конвенція про конкретні види звичайної зброї (стаття 2.2 Протоколу III) прямо забороняє використання запальних боєприпасів, що доставляються повітрям, по військових об’єктах у районах зосередження цивільного населення.
Amnesty International задокументували щонайменше 8 випадків, коли російська авіація використала некеровані бомби проти мирного населення у Чернігові. «Це шокуючий напад — один із найбільш смертоносних, які будь-коли переживав народ України. Прокурор Міжнародного кримінального суду має розслідувати цей авіаудар як воєнний злочин. Винні у таких злочинах мають бути притягнуті до відповідальності, а жертви та їхні сім’ї мають отримати повне відшкодування», – заявив Джоан Марінер, директор Amnesty International з реагування на кризові ситуації.
Раніше StopFake спростовував неправдиву інформацію про те, що відео з постраждалими породіллями внаслідок обстрілу пологового будинку в Маріуполі – це постановка.
