Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
«Вести недели» своєрідним чином оцінили ухвалений Верховною Радою України закон про державну мову. Кореспондент Олена Єрофєєва стверджує:
«Порошенко навіть наостанок чинить капость. «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку у них відбирають мову. Я підпишу закон одразу ж, як мені передадуть його на підпис», – заявив він.
Мовний закон – дембельський акорд для Порошенка. Йдучи, він підкладає під Зеленського міну. Ця болюча тема ще більше розколе народ і викличе вибух обурення. Загостряться відносини з Угорщиною, Румунією, Польщею. Євросоюз вже висловив своє невдоволення, Брюссель вимагає документ на узгодження, але головне – Зеленський втратить електорат на південному сході країни, адже згідно із законом, Україна муситиме перестати говорити російською, котру кожен третій вважає рідною мою. Націоналісти втішаються».
«Вести недели» навіть показали, як Порошенко промовляє ці слова щодо смерті націй і тим самим нібито відверто розписується мало не в намірі влаштувати геноцид тих, хто не належить до титульного етносу. Щоправда, перед останнім реченням помітна склейка.
Насправді слова про смерть націй, у яких забирають мову, – загальновідома в Україні фраза знаменитої поетеси Ліни Костенко, що потрапила навіть до шкільних підручників. Написала вона це у 1993 році, розмірковуючи над долею української мови після кількох століть примусової русифікації – спочатку за царських, а згодом і за радянських часів.
Відновімо те, що «Вести недели» вирізали з промови Порошенка:
«” Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку у них відбирають мову “. Дуже мудрі слова Ліни Василівни Костенко. Але за останні п’ять років ми вийшли з передінфарктного стану. Зробили дуже багато. Українською мовою розмовляє з нами якісний інформаційний продукт: кіно, книга, радіо і телебачення. Розквіт української мови після століть тотальної русифікації – це місія, яку нам належить здійснити.
Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами, – це теж важливо. Це європейська практика, якої ми неухильно дотримуємося і будемо дотримуватися. І люди досить швидко переконаються, що новий закон на це ніяк не зазіхає. Я хотів би подякувати більшості російськомовних громадян за те, що вони із розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови. Я теж, до речі, вивчив її вже у зрілому віці.
Робота над законом тривала декілька років. Із нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які б могли тиснути на бізнес. Текст став гармонійним і збалансованим. Підпишу закон, як тільки він надійде мені на підпис».
Стосовно «вимог» Брюсселя щодо узгодження із ним нового закону, то Євросоюз взагалі не може висувати такі вимоги до України, яка не є ні його членом, ні офіційним кандидатом. Як повідомили 26 квітня «Інтерфакс-Україна» і ТАРС, прес-секретар глави дипломатичного відомства ЄС Майя Косьянчич під час брифінгу відповіла на поставлене їй питання про новий український закон, що Єврокомісія вивчить його зміст після офіційної публікації остаточного тексту.
Крім того, Косьянчич вказала, що ЄС завжди виступав за те, аби Україна до набуття законом чинності ініціювала його розгляд у Венеціанській комісії Ради Європи. У цій позиції немає нічого незвичайного: Україна – член Ради Європи, вона має свого представника у Венеціанській комісії, яка була створена якраз для того, щоб аналізувати і оцінювати ті закони держав-учасниць, які стосуються проблем конституційного права. Згідно зі статутом, ініціювати розгляд може сама держава, що ухвалює закон, інша держава за згодою тієї, яка ухвалює закон, або ПАРЄ. Рішення Венеціанської комісії мають рекомендаційний характер.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
