Вакцинація від деяких інфекцій дозволяє знизити ймовірність розвитку онкологічних захворювань. Також імунізація є однією з головних причин скорочення дитячої смертності у світі.
Користувачі мережі поширюють чергову теорію змови про вакцинацію. У публікаціях стверджується, що оскільки вакцини вирощують на ракових тканинах, люди отримують щеплення раковою ДНК. Це робиться нібито з метою зменшення чисельності населення планети.
«Ще 100 років тому рак був дуже рідкісним захворюванням. Дітей прищеплюють онкологією з метою вирішення глобальних демографічних проблем. “Обране” людство не прищеплюють, можете бути в цьому впевнені!», – стверджується в постах. Насправді ж навпаки, вакцинація від певних інфекцій дозволяє знизити ймовірність розвитку онкологічних захворювань. Також імунізація є однією з головних причин скорочення дитячої смертності у світі.
Ці висловлювання поширюються в мережі під авторством такого собі «професора А.П. Столешникова». В інтернеті можна знайти деякі книги і аудіозаписи цього автора. Також його називають власником сайту з різноманітними конспірологічними теоріями zarubezhom.com.
Основною метою вакцинації є вироблення у людини стійкості до збудника тієї чи іншої хвороби. При цьому імунітет виробляється шляхом «знайомства» зі збудником. Вакцини можна поділити на кілька типів: ті, які містять мертві або інактивовані організми; ті, які мають у своєму складі ослаблений «живий» вірус; і ті, які містять певні сполуки (наприклад, білки), вилучені зі складу збудника. Для вирощування збудників потрібне живильне середовище. Для цього в основному використовують тканини курячих яєць або безперервні клітинні лінії ссавців. Тільки ракові клітини, а також клітини людського ембріона, де механізм самоліквідації або вилучений взагалі, або число поділів клітини спрацювало обмежену кількість разів, підходять для деяких досліджень. Практично всі вакцини у світі виготовляються на основі клітин фетальних фібробластів, отриманих у результаті переривання двох вагітностей на початку 1960-х років. Ембріони були абортовані планово і повністю законно. Ці лінії ембріональних клітин донині використовуються для виробництва вакцин. Детальніше про цю технологію можна прочитати в нашому матеріалі про клітинну лінію НЕК-293.
Що стосується ракових клітин, вони насправді використовуються для дослідження раку, СНІДу, впливу радіації і токсичних речовин, картування генів і навіть для тестування першої вакцини від поліомієліту. Найбільш відомою клітинної лінією є Hela, отримана з клітин раку шийки матки в 1951 році. Проте вчені не використовують ракові клітини для виготовлення вакцин, оскільки потрібні клітини з максимально стабільними параметрами. Для цього найкраще підходять клітини ембріонів, мова про які йшла вище.
Окрім того, що ракові клітини можуть бути нестабільними, вони також можуть бути інфікованими різними «сплячими» вірусами. В Управлінні з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) заявляють, що «…використання клітинних ліній, отриманих з пухлин людини, створює додаткові проблеми з безпекою щодо потенційної присутності несподіваних і невідомих вірусів. До них відносяться віруси, які можуть бути присутніми в клітинній лінії через їхнє існування в тканинах пацієнта, такі як онкогенні, латентні ДНК-віруси (наприклад, аденовірус, гепаденовіруси, герпесвіруси, папіломавіруси, поліомавіруси) і ендогенні ретровіруси (ERV), які зазвичай існують в стані спокою у ДНК клітини-господаря».
Також протягом багатьох років вчені обговорюють потенційний ризик залишкової ДНК у вакцинах. Дослідження, опубліковане в березні 2020 року в провідному науковому журналі Frontiers in Microbiology, виключає такі ризики. Проте у FDA вирішили обмежити розмір і кількість залишкової ДНК у вакцинах.
Інститут раку Дана-Фарбер виключає зв’язок між вакцинами і підвищеним ризиком захворювання на рак. Навпаки, вакцини можуть знизити ризик захворювання раком. Деякі віруси (наприклад, вірус папіломи людини) впливають на клітини людини, внаслідок чого ті можуть «перероджуватися» у злоякісні. Вакцинація від цих вірусів знижує ризик розвитку раку.
Теза про те, що 100 років тому рак був рідкісним захворюванням, є маніпулятивною. По-перше, зараз значно зросли діагностичні можливості медицини. По-друге, за останні 100 років збільшилася тривалість життя людини. З віком число мутацій в генах зростає, і ризик раку збільшується. Не дивлячись на цю тенденцію, за останні 40 років відсоток виживання пацієнтів з раком збільшився удвічі.
Теза про те, що за допомогою вакцинації («щеплення онкологією») вирішуються глобальні демографічні проблеми, і поготів є абсурдною. Дані показують пряму залежність між рівнем вакцинації і кількістю випадків зараження інфекціями: чим вищий рівень вакцинації, тим нижче число захворюваності на ці недуги. Дослідження свідчать, що значне скорочення дитячої смертності у світі з 5,1 мільйона смертей у 1990 році до 1,8 мільйона смертей було досягнуто в першу чергу за рахунок скорочення числа смертей від хвороб, які можна попередити за допомогою вакцин.
Раніше StopFake.org спростовував неправдиву інформацію про те, нібито вакцинація виснажує імунітет людини і робить її «клієнтом фармацевтичної мафії», а «світові еліти» умисне не прищеплюються.
