Голодомор в Україні у 1932-1933 роках – це не антиросійський фейк і не історична фальсифікація. Факт Голодомору підтверджується величезним масивом розсекречених документів, геноцид радянської влади проти українців визнано десятками держав.
Російські медіа поширюють дезінформацію про те, що українці, зокрема й правоохоронці, вивчають історію за «антиросійськими посібниками». Зокрема стверджується, що в «антиросійських посібниках» містяться «неправдиві» факти про геноцид українського народу, який здійснювала радянська влада – Голодомор. Російські ЗМІ резюмують, що «методички з фальсифікації історії» розповсюджуються в Україні «з метою нацьковування українців на росіян».
РИА Новости
Вчинення радянською владою геноциду в Україні у 1932-1933 роках – це не антиросійський фейк і не історична фальсифікація. Факт Голодомору підтверджується величезним масивом розсекречених документів, серед яких офіційні документи органів радянської влади та Комуністичної партії. Служба безпеки України розсекретила тисячі сторінок державних архівів про Голодомор, на основі яких, зокрема, видано «Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» у 19 томах.
2006 року Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Актом геноциду Голодомор в Україні на міждержавному рівні визнають 16 держав-членів ООН та держава Ватикан. Європейський Парламент та Парламентська Асамблея Ради Європи визнали Голодомор злочином радянського режиму проти власного народу та злочином проти людяності.
Процес визнання сталінського штучного голоду геноцидом проти українського народу не стоїть на місці – різні країни світу постійно поповнюють перелік держав, які визнали факт злочину Радянського Союзу проти України. Це відбувається як на муніципальному, так і державному рівнях. У квітні 2022 року одна із палат парламенту Чехії одноголосно проголосувала за визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.
У грудні 2018 року палата представників Конгресу США визнала Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно, станом на сьогодні обидві палати Конгресу США ухвалили рішення, в яких Голодомор визнаний геноцидом українського народу. Крім того, за даними комітету США з визнання Голодомору в Україні геноцидом, навесні 2021 року штат Техас став 23-м американським штатом, який визнав Голодомор геноцидом українців.
Незважаючи на величезний масив документів, що підтверджують акт геноциду українців з боку радянської влади, Росія намагається маніпулювати темою Голодомору у своїх інформаційних війнах. У коментарі StopFake Сергій Громенко, кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього пояснив, що Росія з таким завзяттям намагається заперечувати історичні факти, переслідуючи єдину мету: відбілити заплямовану репутацію Радянського Союзу.
«Нинішньою Росією керують люди, для яких їхня країна – це буквально те саме, що й Радянський Союз. Вони не просто прирівнюють Росію до Радянського Союзу і вибудовують наступність – вони буквально продовжують жити в Радянському Союзі, в тій радянській Росії, яка почалася в 1917 році. Дотримуючись цієї логіки, Росія приписує собі всі перемоги Радянського Союзу – це ми бачимо дуже яскраво на прикладі 9 травня. У межах тієї ж логіки вони заперечують усі злочини Радянського Союзу, бо це ніби злочини їхньої власної країни. Замість того, щоб визнати, що країна дійсно мала такі проблеми, вони продовжують захищати Радянський Союз. Тому не викликає подиву, що Росія відмовляється визнавати Голодомор геноцидом – адже це величезна чорна пляма на всій репутації Радянського Союзу і, відповідно, сучасної Росії у їхньому розумінні», – підкреслив Громенко.
Також у поведінці сучасної Росії проглядається тактика повсюдного заперечення будь-яких історичних фактів, які свідчать про злочини влади СРСР проти людяності, — каже Громенко.
«Росія починає заперечувати навіть ті злочини, в яких уже раніше зізналася: наприклад, на початку 90-х Росія визнала, що у Катині польських військовополонених розстрілювала радянська сторона. Однак за останні років п’ять знову починаються незрозумілі рухи в Держдумі, збирають круглі столи, починається ревізіонізм історії, недавно навіть збиралися знести Катинський меморіал. Тобто українська трагедія, як і всі злочини радянської Росії проти України, наслідуючи цю логіку, не можуть бути визнані Росією, бо це буде рівносильно визнанню російських злочинів – треба буде каятися, платити репарації, хоча ніхто нічого не вимагає від сучасної Росії, але Росія надто тісно пов’язана з Радянським Союзом в уявленні Кремля, щоб взяти і визнати їхні злочини», – резюмував Сергій Громенко.
Голодомор – це цілеспрямована політика радянського керівництва зі створення штучного голоду на території України. Постанова Центрального виконавчого комітету та Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» з’явилася 7 серпня 1932 року. За цим каральним документом закріпилася народна назва «закон про п’ять колосків», оскільки винним у «розкраданні державного майна» фактично був кожен, хто «без дозволу» скористався пшеницею. Сталінський режим використав конфіскацію продовольства у селян як зброю масового ураження. За невиконання закону було передбачено покарання у вигляді розстрілу з конфіскацією всього майна. Засуджені не підлягали амністії, розстрілювали навіть дітей.
Документ сприяв поширенню штучно створеного голоду на території України, який також зачепив частину Білорусі, Казахстану, Молдови та Росії. Голод 1932-1933 років забрав близько 7 мільйонів громадян Радянського Союзу, хоча точну кількість жертв встановити неможливо через замовчування радянською владою розмаху репресій проти українців. У 1933 році смертність в Україні набула катастрофічних масштабів, тоді щодоби помирало 28 тисяч людей, щогодини – 1168 осіб, щохвилини – 20 українців.
