Йдеться про сурогатне материнство та покращення законодавчої бази з метою врегулювання цієї сфери медицини. Українські законодавці, зокрема, пропонують заборонити посередників і комерційну рекламу донорства репродуктивних клітин, тканин та залучення майбутніх сурогатних матерів.
Прокремлівські ресурси поширюють інформацію про те, що в Україні нібито відроджується работоргівля, а на продаж підуть діти. Про це заявляють представники влади окупованих територій Донбасу.
«В Україні хочуть організувати фабрику дітей, яких продаватимуть (причому продаватимуть дешево) на Захід переважно одностатевим сім’ям. Ми є свідками відродження в Україні работоргівлі», — заявляють автори такої новини.
Врегулювання законодавства щодо сурогатного материнства в Україні представники так званої «Донецької народної республіки» називають «узаконенням продажу українських дітей іноземцям».
Сурогатне материнство – це виношування плода та народження жінкою дитини для інших осіб або іншої особи (майбутніх батьків/одного з батьків). Для зачаття ембріона в лабораторних умовах використовується генетичний матеріал (сперма та яйцеклітини) тих осіб, на користь яких застосовується ця допоміжна репродуктивна технологія (ДРТ). Для сурогатного материнства існують медичні показання.
«Саме перетворення дітей на категорію «товари», які експортуватимуться з «незалежної» так само, як зараз експортується український ліс, зерно — основна мета можновладних неонацистів», — пише «Политнавигатор». До речі, в самій Росії, у деяких штатах США, ПАР, Грузії, Казахстані сурогатне материнство також дозволено на законодавчому рівні.
Приводом для появи такого фейку стала заява українського депутата Михайла Радуцького про реєстрацію у парламенті двох законопроєктів щодо сфери репродуктивних технологій. Проєкти законів передбачають заборону реклами та посередництва для допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), обов’язкову реєстрацію іноземців (постанова на облік), підвищення віку донора яйцеклітин та сурогатної матері, посилення захисту прав сурогатної матері, розробку державних програм, запровадження кримінальної відповідальності за порушення процедури ДРТ тощо.
«Сурогатне материнство — це сфера, де бізнес-складова має відігравати останню роль. У багатьох країнах світу вона легалізована лише на безоплатній основі. Допомога бездітним парам, які мріють про дитину — так, але створювати в Україні індустрію народження дітей для іноземців ми не хочемо», — заявив нардеп Михайло Радуцький.
Отже, в Україні, навпаки, прагнуть зробити жорсткішою процедуру сурматеринства, і про жодну «работоргівлю» не йдеться.
