Навпаки, законопроєкт було ухвалено для того, щоб забезпечити дотримання прав і свобод засуджених українців, яких екстрадують до України для притягнення до відповідальності чи виконання вироку. Раніше в екстрадиції могли відмовити, зокрема, через неможливість забезпечити безпеку в умовах війни — тому зараз Мін’юст зможе готувати список установ, куди спрямовуватимуть екстрадованих.
Російські ЗМІ пишуть про те, що в українському парламенті ухвалили закон з метою «прикриття тортур у в’язницях». Так, агітпроп заявляє, що оскільки інші країни відмовляються екстрадувати затриманих українців до України через «недотримання там прав людини», то в Раді вирішили ухвалити закон, який захищатиме таких в’язнів. І все це нібито з метою «переконати “партнерів” видавати неонацистам неугодних».
Насправді агітпроп не лише неправильно вказав ім’я депутата Верховної Ради, який говорив у парламенті про законопроєкт — не Вадим Божик, а Валерій Божик, — а й вкотре спотворив суть законодавчої ініціативи з пропагандистською метою.
Йдеться про законопроєкт №9451, метою якого є забезпечення дотримання прав і свобод засуджених українців, яких екстрадують до України для притягнення до відповідальності або виконання вироку.
У пояснювальній записці йдеться, що документ було запропоновано через те, що багато країн відмовляють у задоволенні запитів про екстрадицію до України, враховуючи недотримання в пенітенціарних установах України статті 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо заборони тортур, а також неможливість забезпечення безпеки під час перебування осіб у пенітенціарних установах в умовах воєнного стану.
«Водночас окремі держави вимагають додаткові гарантії розміщення виданих осіб у західних регіонах України, а надання Україною таких гарантій зазвичай оцінюється позитивно і сприяє вирішенню питання про екстрадицію», — уточнюють автори ініціативи.
Як пояснив під час представлення законопроєкту в парламенті один із його авторів, Валерій Божик, з його допомогою Мін’юст отримує повноваження затверджувати перелік виправних чи виховних колоній, куди передаватимуть українців по екстрадиції. Окремо зазначається, що такі установи повністю відповідатимуть як вимогам національного законодавства, так і міжнародним зобов’язанням України у сфері прав людини.
«Цей законопроєкт ініційований у зв’язку з необхідністю виправлення ситуації, яка виникає через відмову компетентних органів інших держав задовольняти запити про видачу осіб в Україну, враховуючи недотримання у пенітенціарних установах України статті третьої Конвенції про захист прав людини та основних свобод саме щодо заборони тортур, а також неможливість забезпечення безпеки під час перебування осіб у пенітенціарних установах в умовах воєнного стану», — пояснив необхідність закону Божик. При цьому депутат не стверджував, що першопричиною відмови в екстрадиції є «недотримання прав людини». Також про жодне «прикриття тортур» в ухваленому документі не йдеться.
Крім того, інші депутати, пояснюючи значимість закону, говорили про те, що насамперед перешкодою для ухвалення рішення про екстрадицію є війна, через яку екстрадованим неможливо гарантувати безпечні умови, а також неправильно підготовлені документи та недостатня кількість доказів, якими обґрунтовується необхідність екстрадиції.
