Численні свідчення біженців, які, через брак інших варіантів евакуації, змушені були виїхати на територію Росії, не підтверджують заяви омбудсмена РФ Тетяни Москалькової. До того ж, суперечать її заявам і офіційні дані української влади, які підтверджують насильницьку депортацію людей до різних регіонів Росії.
Російські ЗМІ, посилаючись на заяву омбудсмена РФ Тетяни Москалькової, стверджують, що Росія не здійснює примусову депортацію населення України з окупованих російською армією територій.
Так, Тетяна Москалькова 12 квітня заявила, що «примусового переміщення біженців до Росії ніколи не було, це брехня». При цьому, за повідомленням російського ТАРС, станом на 11 квітня кордон із Росією перетнули 740 тис. людей з України. Більшість вимушених переселенців в’їхали через Ростовську область. Як стверджується, серед прибулих – понад 206 тисяч громадян Росії, 413 тисяч громадян так званих «ДНР та ЛНР», 117 тисяч – громадяни інших країн. У свою чергу, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що щодня з території Донецької та Луганської областей до Росії вивозять близько 20 тисяч осіб, українці перебувають уже в 35 регіонах РФ. Таким чином, в Росію за час повномасштабної війни з Україною було вивезено понад 700 тисяч громадян з Донецької та Луганської областей, включаючи 150 000 дітей.
Схема розподілу населення України, що прибуває до Росії, була запроваджена ще перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уряд РФ заздалегідь готувався до депортації населення України і ще 18 лютого видав постанову, яка регламентує розподіл у регіонах РФ до 95 000 осіб, у тому числі громадян України. Наприклад, з пресрелізу, опублікованого 4 березня за підсумками зустрічі Тетяни Москалькової з губернатором Ростовської області, стало відомо, що до інших суб’єктів РФ з регіону було відправлено майже 13 тисяч осіб, у тому числі понад 6 тисяч дітей, які прибувають з території «невизнаних» республік . З 18 лютого під приводом нібито наступу ЗСУ на ОРДЛО розпочалася примусова евакуація місцевого населення, насамперед жінок і дітей, до Росії з територій невизнаних «республік». З цього часу влада Росії формує загальну статистику щодо всіх людей, які в’їхали на територію РФ із території України.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України містом Донецької області, яке найбільше постраждало від дій російських військових, став Маріуполь. За даними Маріупольської міськради, на сьогодні у місті постраждало 90% критичної інфраструктури, зруйновано 40% житлового фонду. Заяви Тетяни Москалькової не беруть до уваги той факт, що від самого початку окупації російські військові не дозволяли відкривати у місті гуманітарні коридори в бік України, а відтак цілеспрямовано створювалася гуманітарна катастрофа у місті. За повідомленням голови Запорізької ОДА Олександра Старуха, перші біженці з Маріуполя на власному транспорті змогли дістатися до Запоріжжя лише 14 березня. У перші два тижні колони з біженцями не могли виїхати з міста, оскільки гуманітарні коридори у бік підконтрольних Україні територій регулярно обстрілювали російські війська. Надалі російські військові заявили, що гуманітарні коридори працюватимуть тільки в обмін на капітуляцію міста.
«РФ від самого початку протидіяла евакуації населення. «У нас немає команди випускати вас із міста. Повертайтеся назад або ми будемо стріляти», – це маріупольці чули вже на першому блокпосту російських військових, коли намагалися вирватися з міста на початку березня», — повідомила Маріупольська міська рада.
Ситуація з гуманітарними коридорами досі залишається складною у всіх окупованих російськими військами районах Донецької та Луганської областей. За повідомленнями віцепрем’єра України Ірини Верещук, гуманітарні коридори 13 квітня не спрацювали по всій лінії фронту: «У Запорізькій області окупанти заблокували евакуаційні автобуси, а на Луганщині вони порушують режим припинення вогню». У Мелітополі російські війська також не дозволяють людям виїхати на відносно безпечну територію України й натомість змушують записуватись на евакуацію у тимчасово окупований Росією Крим.
Обставини «евакуації» цивільного населення з територій, окупованих російськими військами, від самого початку викликали численні питання. Наприклад, у районах Маріуполя, захоплених російськими військами, багато мирних жителів не мали іншого вибору, крім як вирушити на непідконтрольні Україні території чи Росію. Багато хто робив це під тиском російських військових, які силоміць змушували їх вийти з укриття і надалі відправляли до спеціальних «фільтраційних таборів» для встановлення особи та проходження допитів. Тих, хто пройшов «фільтрацію», розвозили в різні регіони Росії.
Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко також у середині березня підтверджував факт того, що захоплених під час бойових дій маріупольців вивозили до фільтраційних таборів, де російські окупанти перевіряли телефони та документи людей: «Після перевірки частина маріупольців перенаправляли до віддалених міст Росії, доля решти залишається невідомою». Заступник міського голови Маріуполя Сергій Орлов також заявляв, що від 30 до 40 тис. осіб уже депортовано до РФ. Цю інформацію підтверджує і Вадим Бойченко. Сергій Орлов 7 квітня також повідомив, що відомо два ланцюжки депортації: спочатку накопичувальний табір, а потім – фільтраційний. Ті, хто не проходить фільтрацію, потрапляють до в’язниць так званої «ДНР».
Про це також повідомляють очевидці, які побували у фільтраційних таборах на території так званої «ДНР», в Новоазовську, Харківській області, Мангуші. На сьогодні підтверджено інформацію про створення російського фільтраційного табору в Докучаєвську Донецької області. Туди масово доставляють цивільне населення, в якого вилучають документи. З людьми «працюють» співробітники ФСБ РФ. Їхня мета – пошук громадян, які брали участь в АТО/ООС, українських військових і правоохоронців. Далі людей переправляють до РФ, зокрема, до Таганрога (Ростовська область) та в Краснодарський край.
Інформацію про те, що українців, яких російські військові вивозять на територію Росії, розміщають у фільтраційні табори, також підтвердила Ірина Верещук: «Їх там фільтрують, як у нацистській Німеччині, їх сортують на благонадійних і неблагонадійних, у них забирають документи, їх перевіряють на наявність татуювання. І якщо, не дай Боже, людина має щось у вигляді тризубця або нашого герба, людина пропадає, і її вже не можуть знайти. Дітей забирають від своїх батьків, дітей із дитбудинків чи інтернатів теж відвозять у невідомому напрямку».
Тетяна Москалькова заперечує такі факти, які дають можливість по-іншому поглянути на російську «добровільну евакуацію». Наприкінці березня прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков також заявив, що «російські військові допомагають цивільним людям вільно виїхати, коли вони намагаються залишити ці населені пункти, бо їх просто розстрілюють у спину». Таким чином Кремль прикривається наративом про те, що українські війська нібито обстрілюють мирне населення, яке опинилося в зоні бойових дій.
Тим часом у офіційних джерелах стали з’являтися фото агітаційних матеріалів із закликами до подальшої міграції із розподільних таборів на Далекий Схід Росії. Людям, які погодяться на переселення, обіцяють по 170 тисяч рублів «підйомних», 8500 рублів соціальних виплат за відсутності доходу, «житловий сертифікат» на 600 тисяч рублів та далекосхідну іпотеку до 2% річних. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, після проходження фільтраційних таборів українців відправляють до економічно депресивних районів РФ. Як кінцевий пункт призначення називають низку північних областей, зокрема Сахалін. Українцям пропонують офіційне працевлаштування через центри зайнятості. Ті, хто на це погоджується, отримують документи, що забороняють виїзд із російських регіонів упродовж двох років.
Українська омбудсмен Людмила Денисова повідомляє, що такий «розподіл» для жителів України, які прибувають із підконтрольних Україні територій, вже відбувається і через примусову паспортизацію. 10 квітня вона заявляла про те, що «шляхом залякування найуразливіших категорій осіб — жінок, осіб з інвалідністю та пенсіонерів, владою агресора було отримано від них майже 14 тис. заяв про прийом до громадянства Росії і видано 12 тис. паспортів».
