Російський агітпроп представив пост одного активіста у соцмережі як заяву всіх українців загалом. Насправді українські біженці не висували таких вимог. Конституція Польщі чітко визначає, що єдиною офіційною мовою в країні є польська, і нею розмовляє більшість людей, які проживають в республіці. У меншин є можливість використовувати свою мову як допоміжну, якщо їх кількість становить не менше ніж 20% від загальної кількості жителів тієї чи іншої гміни (найменша адміністративна одиниця в Польщі — прим. редактора), і вони мають бути вписані до Офіційного реєстру гмін, де використовується допоміжна мова. На сьогодні українська мова такого статусу не має в жодній із гмін.
Кремлівські ЗМІ поширюють черговий фейк на тему українсько-польських відносин, вигадавши, що нібито українці тепер хочуть бачити українську мову другою офіційною в Польщі.
«Поки поляки мріяли про возз’єднання із Західною Україною, вони, схоже, проспали нову небезпеку», – «попереджає» «Комсомольская правда».
«Біженці з України вимагали визнати свою мову офіційною в Польщі й розлютили місцевих жителів», – заявив новинний ресурс NewInform.
Те, що російська пропаганда представила як позицію і вимогу всіх українських біженців, насправді є одним лише постом – реакцією на статтю в польському виданні «Wyborcza.pl» українського активіста Ігоря Ісаєва.
На сайті Wyborcza.pl з’явилася стаття з заголовком «Майже кожен третій житель Вроцлава – українець. І їх все більше і більше». У матеріалі обговорювалося дослідження Спілки польських митрополій, яке показало, що Вроцлав – друге після Варшави польське місто, в якому проживає найбільша кількість українців. Також дані аналітиків засвідчили, що українців стає дедалі більше, і вони найчастіше обирають для проживання у Польщі великі міста. Експерти також наголосили, що «динаміка зміни чисельності населення України у просторовому відношенні багато в чому відповідає очікуванням».
У відповідь на статтю Ігор Ісаєв написав на своїй сторінці в Meta (при цьому російський агітпроп заявляв, що це були коментарі до статті видання, що також є неправдою — прим. ред.), що «закон про національні меншини допускає запровадження допоміжної мови (а також двомовних вивісок) у комуні за наявності не менше ніж 20% представників меншин. У нас немає тлумачення того, які справи з емігрантами, хоча в законі про це прямо не йдеться. Тим не менш, у великих польських містах ми вже можемо боротися за те, щоб українська мова стала другою державною мовою».
Ні про які вимоги з боку українських біженців загалом не йдеться. Більше того, це неможливо юридично. У Республіці Польща єдиною офіційною мовою є польська. Це прописано Конституцією країни у статті 27.
«Офіційною мовою в Республіці Польща є польська мова. Це положення не порушує права національних меншин, що випливають із ратифікованих міжнародних договорів», – сказано в Конституції Польщі.
У Польщі також існує Закон про національні й етнічні меншини та Закон про регіональну мову. Згідно з документом, українці вважаються національною меншиною, мають право використовувати мову своєї меншини як у приватному, так і публічному житті, поширювати інформацію та обмінюватися нею мовою меншини, розміщувати інформацію приватного характеру, вивчати свою мову і навчатися нею тощо.
Крім того, в статті 9 цього Закону сказано, що мовою меншини можна користуватися як допоміжною мовою в органах гміни за таких умов:
«Допоміжну мову можна використовувати лише у гмінах, у яких кількість жителів гміни, що належать до меншини, мова якої має використовуватися як допоміжна мова, становить не менше ніж 20% від загальної кількості жителів гміни та вписані до Офіційного реєстру гмін, у яких використовується допоміжна мова».
У такому разі можна звертатися до органів гміни допоміжною мовою в письмовій чи усній формі, отримувати відповіді нею тощо. Таким чином, у Польщі регулюється право на збереження і розвиток культурної тотожності різних національних меншин, але офіційна мова при цьому одна — польська. Варто зазначити, що українська мова на сьогодні не має статусу допоміжної у Польщи.
StopFake неодноразово спростовував фейки та дезінформаційні наративи, які російський агітпроп присвячує українсько-польським відносинам. Про це можна прочитати у матеріалах: «Маніпуляція: Польща отримала від Києва право роздавати українські паспорти», «Фейк: Україна просить Польщу депортувати із країни всіх чоловіків для відправки на фронт – документ», «Маніпуляція: Польща «присвоїла» Львів, Луцьк і Рівне».
