Полковник Армії УНР, голова ОУН Євген Коновалець не був «гітлерівцем» і ніколи не мав зв’язків із Адольфом Гітлером. Єдине джерело, де зустрічається інформація про нібито зустріч Коновальця і Гітлера, – це мемуари Павла Судоплатова – вбивці Коновальця. Жодне з відгалужень українських визвольних рухів, у тому числі ОУН і УПА, не було визнано винним на Нюрнберзькому процесі.
Російські ЗМІ продовжують поширювати наративи про необхідність міфічної «денацифікації» України. Цього разу прокремлівські медіа, виправдовуючи російське вторгнення в Україну, загарбницькі мотиви якого замасковані під «боротьбу з неонацизмом», заявили, що «Україна знову явила свою нацистську сутність, назвавши на честь гітлерівця батальйон ЗСУ». Так російська пропаганда відреагувала на присвоєння 131 окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ ЗСУ почесного найменування «імені полковника Євгена Коновальця».
«І знову підтвердження нацистської суті київського режиму – ще один підрозділ бойовиків отримав іменне присвоєння на честь гітлерівця Євгена Коновальця … Коновальця можна назвати одним з найвірніших соратників Гітлера, які відрізнялися своєю лояльністю… Гітлер двічі удостоював Коновальця особистої авдієнції не без причини», – пишуть російські ЗМІ.
З нагоди Дня захисників і захисниць України 1 жовтня Президент Володимир Зеленський присвоїв 131-му окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України почесне найменування імені Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, очільника ОУН. Російські ЗМІ, у контексті виправдання своєї агресії та війни проти України, моментально поширили десятки фейків про «нацистську» натуру Коновальця, який нібито «кілька разів зустрічався з «Гітлером».
Інформація про ці міфічні «зустрічі» – не більше ніж фейк, який вигадала і активно просувала ще радянська пропагандистська машина, – пояснила у коментарі StopFake Яна Примаченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
«Коновалець справді мав деякі зв’язки з Вільгельмом Канарісом, який ще з часів Веймарської Республіки фактично керував розвідкою, але прямих зв’язків у них не було. Більше того, Коновалець мав деякі антипольські настрої і в 1934 році, коли між Німеччиною і Польщею було підписано договір про дружбу та співпрацю, який мав гарантувати добросусідські відносини, але на прохання польської сторони всі представники ОУН, яка на той час була ворогом №1 для польської держави, були з Німеччини вислані. Тоді всі контакти Коновальця припинилися», – розповідає Яна Примаченко.
За словами історика, Німеччина абсолютно не толерувала українських повстанців, і інформація про те, що Коновалець «мав прямий вихід на Гітлера», – старий радянський фейк.
«Це історичні постаті різних вагових категорій», – наголосила Примаченко.
Проте росія досі активно використовує цей наратив. За радянських часів, пояснює Яна Примаченко, українці були поділені на дві категорії: на «хороших» українців, лояльних до радянської влади, та на «поганих» – усі, хто був проти радянського режиму, автоматично записувалися до колабораціоністів. Нині Кремль застосовує такий самий принцип.
«Саме цю чорно-білу дихотомію Росія досі експлуатує, тому вони й вирішили знову взятися за Коновальця – адже він був для радянського режиму ворогом, через що його і знищили. Чому його вбили? Тому що він хотів збудувати мережу підпілля на території Радянського Союзу і цим становив загрозу режиму. З Коновальцем розпочалася гра, було створено так званий легендований «провід ОУН» – фейкове «підпілля». Коновалець включився до цієї гри і це призвело до його вбивства агентом радянських спецслужб Павлом Судоплатовим, який працював під прикриттям «Павла Валюха», – говорить історик Примаченко.
Власне, мемуари самого Павла Судоплатова – вбивці Коновальця –це єдине джерело, де зустрічається інформація про нібито зустріч Коновальця і Гітлера.
«Сталін наказав убити Євгена Коновальця, тому можна уявити, наскільки небезпечним він вважався для Радянського Союзу. Взагалі для Сталіна «український сепаратизм» був надзвичайно небезпечним – під час так званої російської громадянської війни Сталін був на території України і бачив, наскільки це бурхлива республіка і наскільки у нас сильний повстанський рух. Сталін побачив, що фактично цей рух почав закінчуватися на тлі голоду 1921-1923 років, і тому Сталін організував Голодомор у 1932-1933 роках», – резюмувала Яна Примаченко.
Російські ЗМІ, в контексті виправдання агресії та війни проти України, постійно поширюють неодноразово спростовані тези про «нацистську Україну» і «нацистські ОУН і УПА». Варто нагадати, що під час Нюрнберзького процесу 1945-1946 років жодне з відгалужень українських визвольних рухів – у тому числі, ОУН та УПА – не було визнано винним. Відтак усі спроби радянської – а нині російської – пропагандистської машини затаврувати українських повстанців як «пособників фашистів і нацистів» було спростовано ще тоді, під час міжнародного трибуналу.
Також варто зазначити, що нацистську та фашистську символіку заборонено на всій території України відповідно до закону «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Зокрема, використання таких символів тягне за собою кримінальну відповідальність і карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
