Насправді радянську медаль «За відвагу» було знайдено не німецьким «фермером», а працівником компанії з переробки відходів, і не в землі, а у сміттєвих залишках. Ба більше, сама по собі заява про те, що Україна нібито вивозить чорнозем за кордон — повністю абсурдна і безпідставна. Жодних задокументованих фактів чи розслідувань незалежних експертів щодо вивезення української землі за кордон не існує. До того ж через російське вторгнення в Україну 58% українських земель зазнають деградації, а 20% – забруднення.
Під час зустрічі з представниками мілітарної молодіжної організації «Юнармія» на честь 80-річного ювілею Сталінградської битви президент Росії Володимир Путін заявив про те, що Україна нібито «займалася і займається» продажем родючого шару землі за кордон. Навіть більше, український чорнозем нібито вивозять до країн Європи разом із останками солдатів Червоної Армії, які воювали у Другій світовій війні.
«Не знаю, хто і коли займався продажем родючого шару землі з України, хоча такі факти є… Це їхня справа. Але я не можу собі уявити, що землю продають разом із людськими останками, це просто в голові не вкладається», – заявив Путін.
До такого «висновку» Путін дійшов після того, як під час зустрічі один із учасників «Юнармії» Лев Кравченко розповів історію, як один німецький фермер нібито знайшов у себе на городі медаль червоноармійця, що загинув у 1944 році на території України, і передав її у генконсульство Росії. За словами Кравченка, «медаль, швидше за все, потрапила до Німеччини внаслідок продажу українського ґрунту». «І ось питання: тільки медаль там була чи ні? Бо якщо медаль втратили, то це одна справа. А якщо вони торгують останками бійців, які билися за Перемогу, це зовсім інше», – заявив юнармієць.
На сайті «Юнармії» можна знайти подробиці цієї історії. У публікації йдеться, що у 2021 році до генерального консульства РФ звернувся громадянин Німеччини, заявивши про те, що «під час робіт на земельній ділянці ним було знайдено медаль «За відвагу» без колодки, №250450». Волонтерам вдалося встановити, що у березні 1943 року медаль із цим номером була вручена автоматнику автоматної роти 91-го гвардійського стрілецького полку Голубєву Віктору Олександровичу 1921 року народження за те, що він «з особистої зброї за один бій знищив 13 гітлерівців». У матеріалі також йдеться, що лейтенант Голубєв Віктор Олександрович, командир взводу 589-го стрілецького полку 216-ї стрілецької червонопрапорної дивізії, був убитий 8 квітня 1944 року нібито в битві за правобережну Україну, де й був похований.
Подальша доля медалі описується так: «Червоноармієць загинув у боях за Україну. Медаль «За відвагу» була продана з чорноземом політиками та керівниками сучасного правлячого режиму України. Чорнозем потрапив на город до фермера і знайшовся під час роботи з ґрунтом. Справою честі наших співвітчизників разом із патріотичними силами російської Німеччини стала доставка медалі на територію Російської Федерації».
Однак, як з’ясувалося, реальна історія знахідки медалі «За відвагу» дуже відрізняється від тієї, яку розповів юнармієць Кравченко Путіну. «Российская газета» зв’язалася з Олександром Шоттом, який у 2021 році передав знахідку генконсульству РФ у Бонні. Виявилося, що медаль було знайдено зовсім не «німецьким фермером», а працівником компанії з переробки відходів, і не в землі, а на купі сміття.
«Насправді медаль була знайдена не в землі у мене на ділянці. Її приніс тато з роботи. Він працював на той час (у 2019 році) у компанії з переробки сміття. Медаль певний час пролежала в нього, потім я її забрав і вона зберігалася в мене. Одного разу я вкотре на неї натрапив і вирішив спробувати розшукати родичів тієї людини, якій вона належала. Це ось я зараз розповідаю, як було насправді», – розповів у коментарі «Российской газете» Олександр Шотт.
Журналісти StopFake також вирішили дослідити долю червоноармійця Голубєва Віктора Олександровича, чиї останки разом із чорноземом нібито було вивезено з правобережної України до Німеччини. Згідно з інформацією бази даних Міністерства оборони Росії «Пам’ять народу», де зберігається інформація та деякі документи про осіб, які брали участь у Другій світовій війні, Голубєв Віктор Олександрович 1921 року народження справді 1943 року отримав медаль «За відвагу». Також є документи про те, що станом на 30 липня 1943 року червоноармієць значився у списках зниклих безвісти. Найімовірніше, Голубєва вдалося знайти, оскільки відомо, що у 1944 році він уже керував взводом 589-го стрілецького полку 216-ї стрілецької червонопрапорної дивізії. 8 квітня 1944 року його було вбито в районі села Ашкадан Красноперекопського району Кримської Автономної РСР, де його й поховали. Отже, Голубєва справді було поховано в Україні, але не на території правобережної України, як стверджують пропагандисти, а в Криму. Цей факт повністю виключає версію деяких російських ЗМІ про те, що останки Голубєва разом із українською землею були нібито вивезені нацистами до Німеччини.
Ба більше, самі по собі історії про нібито вивезення нацистами українського чорнозему в період окупації є нічим іншим, як радянським історичним міфом про Другу світову війну, метою якого було змалювати німецький окупаційний режим виключно у чорних фарбах. Хоча про вивезення чорнозему заявляли деякі радянські історики, насправді можна стверджувати, що жоден зі збережених документів періоду окупації не підтверджує цей факт. Український історик Сергій Громенко стверджує, що нацисти вели дуже скрупульозний підрахунок награбованого майна – і в жодному з їхніх звітів земля як ресурс не вказується.
«Викопування, завантаження та транспортування землі – це надзвичайно трудомісткий процес, а сама земля, навіть найродючіша, не дає миттєвого економічного ефекту. Відповідно, обираючи між вивезенням марганцевої чи залізної руди та чорноземом, нацисти схилялися на користь руди», – пояснює Громенко.
Тепер розглянемо версію «Юнармії» про те, що медаль «За відвагу» нібито «продали разом із чорноземом політики та керівники сучасного правлячого режиму України». Витоком цієї версії найімовірніше є описаний вище радянський міф. Втім, як і в попередньому випадку, ця заява є абсолютно абсурдною і безпідставною. Жодних задокументованих фактів чи розслідувань незалежних експертів щодо вивезення української землі за кордон не існує. Ба більше, ця заява є абсурдною ще й з економічного погляду. Директор Інституту землекористування НААН Йосип Дорош у 2022 році повідомив, що за останні десятиліття українські землі помітно деградували – за рівнем кислотності, засоленості, солонцюватості українські ґрунти перебувають у передкризовому стані. Він розповів, що розорювання земель у державі сягає в середньому 54%, а в деяких областях – навіть більше, тоді як середній показник у європейських країнах – 30-35%. Високий ступінь розорювання земель призводить до високого рівня виснаженості землі, внаслідок чого колишні родючі ґрунти стають непридатними для сільського господарства. Більше того, в Міністерстві захисту навколишнього середовища та природних ресурсів повідомили, що через російське вторгнення на територію України та зміну клімату масштаби ерозії, забруднення і зневоднення ґрунтів стрімко збільшуються: зараз 58% українських земель зазнають деградації, а 20% – забруднення.
Наразі неможливо точно визначити, як і коли медаль «За відвагу» червоноармійця Голубєва Віктора Олександровича потрапила до Німеччини. Цілком можливо, що медаль могла стати трофеєм однієї зі сторін бойових дій у тому районі – як товаришів по службі Голубєва, так і противника – і в такий спосіб опинитися за кордоном.
Вперше чутки про продаж Україною чорнозему за кордон почали поширюватися маргінальними російськими ЗМІ у 2015 році. Докладніше про це читайте у матеріалі StopFake «Шведська влада спростувала чутки про купівлю українського чорнозему».
