Україна – законна власниця експонатів кримських музеїв, що підтверджується міжнародним правом та низкою рішень різних судових інстанцій, винесених на користь України. В Україні процес накопичення історичних артефактів не є ідеологічним.
Російські ЗМІ поширили величезну кількість дезінформації, присвяченої рішенню Верховного суду Нідерландів, який 9 червня ще раз підтвердив рішення попередніх інстанцій щодо повернення Україні колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі». Прокремлівські медіа заявили, що рішення суду зумовлене не лише «повною деградацією системи міжнародного права в Європі», а й «нацистськими» нахилами країн Європейського Союзу та України. Російські «історики» цілком серйозно заявили, що скіфське золото повертають законному власнику лише з «окультистських» причин – нібито Україна та Європа збирають «магічні артефакти», щоб «з їхньою допомогою» перемогти Росію.
«Не виключено, що за цим стоять якісь темні сили: як не дивно, в Європі вдосталь заможних людей, які вірять у магічну силу подібних артефактів… Легко провести паралель із Третім рейхом: Гітлер мав спеціальні окультні підрозділи, які теж шукали різні містичні предмети давнини. Не оминули подібні тенденції й Україну… Був такий професор Валерій Бебик, він казав: для того, щоб Україна перемогла всіх своїх ворогів, необхідно зібрати всі ті артефакти, які були у Третього рейху, а також певні предмети, що належали Аттілі, вождю гунів», – пишуть російські ЗМІ.
Російські наративи про колекцію «Крим – золотий острів у Чорному морі», яка впродовж дев’яти років судових позовів зберігалася в Нідерландах, пройшли своєрідну еволюцію від тез «Росія тут ні до чого і кримські музеї самі судяться з Україною» до заяв про «пробите дно у європейській судовій системі». Завершується процес трансформації заяв російської пропаганди переходом до поширення відвертої конспірології — про окультизм послідовників Гітлера.
У коментарі StopFake старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко пояснює: російська пропаганда на тему того, що Україна та Європа, як і німці у період Другої світової, схильні до «окультизму», зовсім не нова. За словами Кравченко, ця псевдонаукова теорія сягає ще 19 століття, а в самій Росії така конспірологія популярна через те, що країна-агресорка морально ще не вийшла з ідеології минулого століття.
«Поширюється ця конспірологія тому, що російське суспільство ще не вийшло з середини 20 століття – їхня ідеологія і суспільна мораль залишилися саме на тому рівні. Ми все це пережили, Європа це пережила, тому ми сприймаємо це як смішну річ, а вони це сприймають серйозно і починають це обговорювати. Власне, в середині 20 століття ці конспірологічні теорії були дуже популярними, а з’явилися вони ще в 19 столітті і це було псевдонаукове відгалуження німецької філософії. Нагадую, що Карл Маркс також є німецьким філософом і це величезна наукова школа. Ось таке було дивне відгалуження, яке у 20 столітті розвивалося у рецидив нацизму – Німеччина це пережила та викорінила, і тому ані ми, ані Європа не розуміємо, чому росіяни поширюють такі теорії», – сказала Евеліна Кравченко.
Історик наголошує, що російська конспірологія не має нічого спільного ні з науковою точкою зору, ні з реальністю в принципі. За словами Кравченко, в Україні процес накопичення артефактів не є ідеологічним – на відміну від Росії, яка ще з часів СРСР активно продукувала псевдонаукові теорії.
«Із накопиченням артефактів та всіма цими арійськими теоріями, що найцікавіше, пов’язана саме Москва – ця теорія там з’явилася у 80-х роках, на гребені розвалу Радянського Союзу. Тож нехай Москва не розповідає нам, хто тут фашист. Нехай краще в Росії подивляться, куди йдуть їхні гроші і як у них фінансується розповсюдження таких псевдотеорій, як вони розганяються центральними каналами їхнього телебачення і як це впливає на їхнє суспільство», – наголосила Кравченко.
Також Евеліна Кравченко прокоментувала ще одну російську тезу про те, що колекцію скіфського золота не варто повертати Україні, оскільки Україні «ніде зберігати» артефакти, а місце для цього є «виключно в Криму». Історик підкреслює – це твердження є абсолютно несправедливим, і колекція «Крим – золотий острів у Чорному морі» може розташуватися у будь-якому із наявних музеїв країни. Єдина проблема – це Росія, яка методично обстрілює українські мирні міста, знищуючи не лише людські життя, а й історичну та культурну спадщину України.
«В Україні така кількість музеїв та приміщень, у яких можна зберігати археологічні артефакти, ми зараз в інституті працюємо над новою концепцією археологічного музею України… Якщо говорити лише про Київ, то у нас є Український дім, який я вважаю чудовою музейною площею, у нас є Арсенал, у нас чимало таких споруд, як колишні заводи, є чудові порожні приміщення у центрі міста – це якщо шукати якесь нове місце для колекції. Щодо тимчасового зберігання колекції, то це взагалі не питання, бо виставка не така велика – вона повністю поміститься в одну залу будь-якого нашого музею. Питання тільки в тому, що зараз це небезпечно, тому що головна мета Росії – дискредитувати і знищити. Тому для нас зараз основне питання – збереження та захист від Росії наших артефактів», – резюмувала Евеліна Кравченко.
Судові позови України через колекцію «Крим – золотий острів у Чорному морі», яка налічує понад 500 предметів із музейного фонду України загальною вартістю 10 мільйонів євро, велися від початку тимчасової окупації Криму. 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті до України, однак у січні 2017 року «кримські музеї», за спинами яких стояла Росія, розпочали процес оскарження рішення. Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня 2021 року постановив повернути Україні колекцію скіфського золота з кримських музеїв, відхиливши російські претензії на експонати української виставки.
Тоді окупанти подали касаційну скаргу. Нагадаємо, що російським куратором цієї виставки та адвокатом повернення скарбів в окупований Росією Крим була Валентина Мордвинцева — перебіжчиця з кримської філії Інституту археології НАН України.
9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив, що скіфське золото належить Україні і колекцію повернуть законному власнику.
Читайте більше з теми боротьби України за скіфське золото у матеріалах StopFake «У Данію нічого не повеземо»: наративи і казуси пропаганди про скіфське золото» та «Кримські археологи-перебіжчики і кремлівська стратегія боротьби за скіфське золото».
