«Гниє, цвіте і міліє», – такими словами починається похмурий телесюжет каналу «Росія 24», присвячений стану Дніпра. З посиланням на українські медіа, зокрема, настільки ж похмуре відео каналу 1+1, агітпроп випустив п’ятихвилинний ролик про те, що Україна нібито «ризикує залишитися без питної води». Такий висновок кремлівські ЗМІ зробили на основі результатів скринінгу якості вод басейну Дніпра. У телесюжеті російські «експерти» видали з десяток фейкових тверджень на тему «Україна перетворюється в болото», а «Дніпро засихає» – не обійшли пропагандисти і тему перекритого в 2014 році Північно-Кримського каналу. StopFake зібрав основні наративи російських медіа про Дніпро і розвінчав ключові моменти «водної» дезінформації Кремля.
Фейк: Після перевірки води (в Дніпрі) був виявлено підвищений рівень практично всіх критичних показників: хімікатів, пестицидів, ліків, отрути, важких металів, ртуті. Як підсумок – невтішний прогноз на майбутнє. Такими темпами країна може зовсім втратити питну воду, причому, в найкоротші терміни. Україна опинилася на межі катастрофи.
Факт: Україна презентувала нові матеріали про якість вод у басейні Дніпра ще 25 лютого. Уточнені дані країна отримала завдяки проведеному в рамках проєкту ЄС «Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства (EUWI +)» спеціального скринінгу забруднюючих речовин у дніпровському басейні. Дослідження стартувало в жовтні 2020 року, проби води було відібрано на 27 точках у басейні Дніпра, від кордону з Білоруссю до Чорного моря, з метою визначення наявних у них речовин-забруднювачів.
Води басейну Дніпра перевіряли на вміст двох тисяч забруднюючих речовин і майже 65 тисяч хімічних сполук. У коментарі StopFake Оксана Коноваленко, кандидат географічних наук, національний представник проекту EUWI+ в Україні, пояснила, що Україна шукала 45 обов’язкових видів забруднюючих речовин – список затверджено постановою Кабміну «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» ще в 2018 році й він типовий для країн Євросоюзу. В результаті скринінгу в басейні Дніпра було виявлено ще 21 додаткову специфічну (для української індустрії) забруднюючу речовину – це два метали і 19 органічних сполук (див. відео 37:16).
«Найголовніше в скринінгу – це треба було знайти ті забруднювачі, які необхідно моніторити. Тому що програма моніторингу мала включати 45 обов’язкових показників згідно з постановою Кабміну – пріоритетних речовин, яке моніторить вся Європа, тут ми всі однаково діємо, а потім в кожному басейні можуть бути свої специфічні або забруднювачі, або свої особливості в принципі. Ось їх і потрібно було знайти, щоб включити до програми моніторингу. Тобто до перерахованих 45 показників додати ще деякі види забруднень. Тепер на основі цього скринінгу всі виявлені види включили до програми моніторингу, вже схвалену Міністерством екології й тепер цей моніторинг працює», – пояснила Коноваленко.
Оксана Коноваленко наголосила: інформація про те, що результати скринінгу нібито показали, що Україна «залишиться без питної води», – абсурдна. Нацпредставник EUWI+ додатково звернула увагу на той факт, що досліджували не питну воду й затвердження «ми всі п’ємо пестициди» – неправдиве.
«Незрозуміло, чому так безграмотно подається ця інформація. Звичайно, є певні проблеми – від них не сховатися. Є проблеми і з забрудненням, і з маловоддям, але вони не настільки критичні, як про це говорять. Результати скринінгу були незрозумілими і подали новини під соусом «зробили скринінг – питна вода жахлива», але ми взагалі не говоримо про питну воду, ми говоримо про воду, яка існує в навколишньому середовищі. Це треба розрізняти, а не з’єднувати в один «логічний» ланцюжок у дусі «ти відкриваєш кран з водою і звідти полилися пестициди» – це зовсім не так», – розповіла Коноваленко.
Крім того, під час презентації результатів скринінгу басейну Дніпра директор Інституту навколишнього середовища (Словаччина) Ярослав Слободник підкреслив, що виявлені в водах Дніпра забруднювачі специфічні для всієї Європи. Ніякої «сенсації» або «незворотної катастрофи», придуманої російськими медіа, в Україні немає. Всі виявлені в Дніпрі сполуки присутні й у річках Європи.
«Що ж стосується металів, то ми дивилися на вісім видів, чотири з них є обов’язковими (для моніторингу), згідно Водною рамковою директивою, але ще чотири метали ми включили до списку, тому що на ці метали дивляться в інших європейських річках … Ми боялися, що знайдемо всюди ртуть – це велика проблема в Європі, але, на щастя для України, ми знайшли її тільки в одній пробі», – підкреслив Слободник (див. відео 24:57-26:09).
Фейк: Проблема (з «висиханням», «забрудненням» і «гниттям» Дніпра) настільки серйозна, що вже Європа б’є на сполох і будує в Україні – за свої, зазначу, гроші – в найкоротші терміни лабораторію з вивчення проблеми акваторії Дніпра, адже проблема загрожує не тільки самій Україні, а й низці європейських держав.
Факт: Як вказувалося вище, ніякої «катастрофи» з водою в Україні немає. Що ж стосується лабораторій, які нібито «в терміновому порядку будують» для моніторингу стану басейнів річок, то це – відвертий фейк.
Спеціалізовані лабораторії в Україні існують уже давно, всього їх чотири – в Івано-Франківську, Слов’янську, Одесі та Вишгороді. В останні роки відбувається їх активне оновлення і розширення. Перші три дослідні установи було модернізовано й оснащено сучасним обладнанням за рахунок українського бюджету. 22 березня в Україні презентували останню оновлену лабораторію в Вишгороді – це установа дійсно модернізувалося за рахунок Євросоюзу. В рамках EUWI+, пояснює нацпредставник проєкту Оксана Коноваленко, для лабораторії було закуплено нове аналітичне обладнання.
В підсумку оновлена лабораторія працює відповідно до міжнародних стандартів і може краще визначити хімічний стан масивів поверхневих вод України. Зокрема, визначати елементи антропологічного навантаження, включаючи важкі метали, промислові хімікати та пестициди в низьких концентраціях і з великою точністю. Зараз лабораторія перебуває у процесі отримання акредитації відповідно до міжнародного стандарту ISO / EN 17025: 2017.
Плановий процес оновлення вишгородській лабораторії розпочався влітку 2019 року і не був ані «терміновим», ані «екстреним». Більш того, проект EUWI+ з 2016 року надає допомогу не тільки Україні: всі країни Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна) за підтримки проекту EUWI+ недавно модернізували або повністю оновили свої лабораторії з моніторингу вод. Інвестиції ЄС в оновлення лабораторій для країн Східного партнерства становлять 2,5 мільйона євро.
Фейк: Українські гідроелектростанції перебувають у стані занепаду – вода має скидатися двічі на добу, як це робилося в радянські часи, а не один раз, як це робить зараз Україна.
Факт: У Радянському Союзі, відповідно, понад 30 років тому, дійсно переважала система дворазового скидання води за добу для вироблення додаткових електричних потужностей. Найчастіше це відбувалося вранці і ввечері, під час пікових навантажень на енергомережі, пояснює StopFake Костянтин Данько, кандидат географічних наук, завідувач лабораторії оцінки й управління ризиками затоплень УкрГМІ ДСНС України та НАН України. Однак ритм життя сучасної людини змінився – енергія масово споживається не тільки вранці й ввечері, а й протягом усього дня.
«Йдеться про гідроенергетичні комплекси – про великі гідроелектростанції й води, які вони скидають. Скидання води з верхнього б’єфу водосховища в нижній з метою вироблення електроенергії пов’язане з вирівнюванням пікових потреб в потужностях енергомережі. Раніше потреба в додаткових потужностях виникала в ранковий і вечірній час, але зі зміною сучасних технологій й зі зміною нашої структури життя принцип двопікового енергоспоживання не зовсім актуальний. На сьогодні актуальним є питання покриття пікових потреб протягом дня – сучасний ритм життя диктує вже інші правила. ГЕС і створені для того, щоб покривати ці пікові потреби, таким чином зараз часто на диспетчерському графіку простежується один плавний, тривалий пік вироблення електроенергії й, відповідно, скидання води. За таким принципом працює більшість ГЕС, але, природно, їх режим із кожним днем може змінюватися, особливо в різні сезони року», – говорить Данько.
Фейк: Перекриття Північно-Кримського каналу змінило русло Дніпра. Спочатку в русло потрапляла одна кількість води, а потім частина цієї води перестала туди потрапляти, природно, це погано вплинуло на біосистему водойми, яка встановилася.
Факт: «Забір води Північно-кримським каналом (ПКК) в середньому становив близько 1 кубокілометр води за рік, а стік всього Дніпра становить близько 46 кубокілометрів за рік. Тобто Північно-Кримський канал забирав усього лише 1/46 частина всієї дніпровської води. З моменту анексії Криму забір води для СКК не припинився, але обсяги, природно, скоротилися. При цьому так чи інакше ця частка (забору води для ПКК), абсолютно незначна (для Дніпра). Це ніяк не могло «вплинути на біосистему водойми» – це заяви дилетантів», – коментує дезінформацію Костянтин Данько.
Фейк: Дніпро перестав самоочищатися, і цьому сприяло перекриття СКК. Вчені підтвердили, що це була та соломинка, об яку переломилася спина верблюда. Дуже скоро чорноземи України прийдуть в занепад.
Факт: Північно-Кримський канал перекрито тільки на території тимчасово окупованого Криму – в Херсонській області він активно використовується в сільськогосподарських цілях. Наратив про «посухи» і про міфічну «екологічну катастрофу» в Херсонській області, яка нібито виникла там після перекриття СКК в 2014 році, російська пропаганда використовує вже сім років. Керівництво Північно-Кримського каналу неодноразово спростовувало новини як про «заболочування земель», так і «посуху» в Херсонській області.
«Повторюсь, що забір води Північно-Кримським каналом – це всього лише 1/46 частина водних ресурсів, які формуються в басейні Дніпра, й на водний стік ПКК не надто впливає. Що стосується чорноземів – їх в Херсонській області знайти досить важко, там, де проходить ПКК, переважають темно-каштанові й каштанові ґрунти, солонцюваті. Ґрунти формуються тисячоліттями, і сім років окупації – й, відповідно, перекриття ПКК в Криму – не можуть спричинити якогось критичного впливу на зміну їх типу, як говорять пропагандистські медіа. Нібито коли просто за клацанням пальців Херсон «перетворюється на пустелю» через перекриття Північно-Кримського каналу – нагадаю, що ПКК на території Херсонської області заповнений до робочих рівнів, він не порожній. В пустелю Херсонську область можуть перетворити три чинники: клімат (відсутність опадів), відсутність рослинного покриву і тривалий період часу», – підкреслив Костянтин Данько.
Що ж стосується «самоочищення» Дніпра, додає гідролог, то тут незрозуміло, який сенс вкладається в саме поняття «самоочищення»: «Якщо йдеться про проблему розвитку синьо-зелених водоростей, то ця проблема характерна для більшості великих річок, на яких встановлені каскади водосховищ. Ця проблема пов’язана не з ПКК, а з самими водосховищами, оскільки це водойми з уповільненим водообміном, що і призводить до застою води та розвитку водоростей», – розповів Данько.
Фейк: Знято мораторій на вивезення українського лісу: розпочнеться масова вирубка лісів, яка приведе і до посухи, і до затоплень
Факт: Навіть якщо опустити неприкриту маніпуляцію про мораторій на вивезення лісу-кругляка з України, географічно карпатські ліси з басейном Дніпра не мають нічого спільного. Саме Росії необхідно піклуватися про свої лісах, коли мова заходить про Дніпро, говорить Костянтин Данько.
«Якщо йдеться про вирубку Карпат, то карпатські ліси і басейн Дніпра взагалі ніяк не перетинаються і це тут взагалі ні при чому. Ті ліси, про які йдеться в російських медіа, знаходяться на території Білорусі й Росії, тому що лісова зона розташована в північних широтах басейну Дніпра. А на території України на басейн Дніпра значною мірою припадають лісостепова і степова зони», – резюмував Данько.
