До таких «порушень» автори «рейтингу» відносять санкції проти російських громадян, арешти хакерів, закриття доступу до пропагандистських ЗМІ тощо.
Російські ЗМІ поширюють доповідь Московського бюро з прав людини, згідно з яким лідерами «за кількістю порушень прав росіян» названі США, країни Балтії та Україна. Так, наприклад, автори доповіді заявляють, що ситуація з порушеннями прав російських громадян і співвітчизників в Україні «має всі ознаки геноциду і є усвідомленою державною політикою».
Про це писали «Взгляд», Известия, РИА Новости, Вести FM та багато інших.
Скриншот – vz.ru
Скриншот – iz.ru
StopFake проаналізував, які ж саме звинувачення лунають в бік України у доповіді Московського бюро з прав людини.
«Дискримінація російської мови»
Вчергове використовується так зване «мовне питання» і звучать звинувачення в дискримінації російськомовних. StopFake неодноразово спростовував подібні наративи.
«Політика витіснення російської мови, насильницької українізації російськомовного населення, яка послідовно проводиться українською владою, починаючи з 2014 року, отримала потужний імпульс у цей час», – заявляють автори доповіді.
Озвучені звинувачення в бік України з приводу дискримінації російськомовних у країні не відповідають дійсності. Так, наприклад, дослідження «Становище української мови в Україні у 2020 році» свідчить, що в телеефірі частка російської мови продовжує рости, а української мови – все ще значно менша за передбачені законодавством 75%.
«Традиційно російською видається більшість газет і журналів. На радіо ж, навпаки, цілком панує українська. Відчутно зросла частка української мови в освіті та сфері послуг, проте у містах України в публічній сфері домінує російська», – констатує в аналітиці рух «Простір свободи».
«Атаки на спільне історичне минуле»
Декомунізація в Україні, проти якої окремо бореться російська пропаганда, також згадується в звіті, і представляється як «атака на наше спільне історичне минуле». До «порушень» прав росіян відносять і випадки осквернення пам’ятників маршалу Жукову та пам’ятника на честь визволення Одеси від німецько-фашистських загарбників.
Фейки про те, що в Україні збираються зносити той чи інший пам’ятник, присвячений радянським воїнам чи героям Другої світової війни, періодично з’являються в російських ЗМІ. StopFake також спростовував подібну дезінформацію. Проте в законах, які контролюють процес декомунізації, зазначається, що мова йде про ліквідацію символів комуністичного тоталітарного режиму. До таких символів не належать пам’ятники і пам’ятні знаки, пов’язані з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки і культури.
Також іншим законом України передбачений захист і збереження пам’яток і пам’ятних знаків, які вшановують пам’ять учасників і жертв Другої світової війни 1939-1945 років.
«Безперервний конфлікт на Південному Сході України»
Окремо у звіті Московського бюро автори сконцентрувалися на порушеннях прав «співвітчизників на Україні» під час «безперервного конфлікту на Південному Сході України». Тут повторюються наративи про те, що Україна нібито саботує виконання умов Мінських угод, продовжує військові дії, порушуючи режим припинення вогню.
«Це означає, що російськомовне населення щодня опиняється під загрозою втрати життя, поранень, каліцтв, знищення і псування майна. Ці дії відбуваються в мирний час, є цілеспрямованою політикою, що проводиться Україною на державному рівні і повинні бути кваліфіковані як військові злочини і злочини проти людяності, що мають всі ознаки геноциду щодо російськомовного населення південного Сходу України», – заявляють російські «правозахисники».
При цьому абсолютно ігноруються факти участі Російської Федерації у війні на Донбасі, які підтверджуються безліччю розслідувань. В Україні не планують відхиляться від Мінських домовленостей, але кажуть про велику кількість порушень з боку Росії. Наприклад, в кінці лютого 2021 року проросійські сили обстріляли українські позиції з озброєнь, заборонених Мінськими домовленостями.
«Переслідування російськомовного населення»
Звинувачують Україну і в «затриманнях» російськомовного населення «з надуманих причин». Конкретних прикладів у звіті не наводиться, окрім події в Білорусі, коли були арештовані найманці російської приватної військової компанії «Вагнер». Україна вимагала екстрадиції «вагнерівців», які брали участь у війні на Донбасі, але Мінськ повернув затриманих до Росії. Також до «переслідувань» російськомовних віднесли і закриття телеканалів, які належать депутату Верховної Ради від ОПЗЖ Тарасу Козаку. Такі санкції були запроваджені проти Козака після того, як було встановлено, що депутат використовує схеми поставок вугілля з ОРДЛО, сприяючи фінансуванню тероризму.
Варто також відзначити, що автори доповіді використовують як джерела інформації або російські прокремлівські ЗМІ, або виступи офіційної представниці МЗС РФ Марії Захарової.
