В Україні назріває «другий Чорнобиль», – публікує чергову фейкову сенсацію ресурс «Украина.ру», який належить до державного російського холдингу МИА «Россия сегодня». Агітпроп випустив велику статтю, в якій стверджується, що українське керівництво «на зло Росії» створило новий ядерний могильник «прямо під Києвом». Видання підкреслює: замість того, щоб рекультивувати тридцятикілометрову зону відчуження Чорнобиля, українська влада нібито продовжує перетворювати країну на звалище ядерних відходів. Передбачувано, агітпроп звинуватив у цьому не тільки Україну, але й її західних партнерів.
«Україна, яка раніше відправляла ядерні відходи на переробку до Росії, зараз патріотично складує їх на рідній, богом даній землі, безпосередньо поруч від столиці. Тільки тому, що на це розраховують західні атомні компанії, які прагнуть конкурувати з «Росатомом» на території колишнього СРСР, а заодно мати під рукою могильник, аби принагідно з вигодою використовувати його у своїх власних цілях», – пише Україна.ру.
У матеріалі агітпропу зібрано три найпоширеніших наративи Кремля щодо ядерної промисловості в Україні, стану Чорнобильської атомної електростанції та зони відчуження навколо. Стаття базується на новині про те, що у Київській області розпочав роботу новий «могильник», який нібито загрожує Україні ще однією аварією. Автор статті змішав в один матеріал два різні аспекти: ліквідацію наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та систему поводження з відпрацьованим ядерним паливом, яке надходить з діючих українських атомних електростанцій.
У чорнобильській зоні дійсно ввели в експлуатацію новий об’єкт, але це не «могильник», як пише агітпроп, а завод з переробки рідких радіоактивних відходів (РАВ) , які утворилися в результаті аварії на ЧАЕС. У тестовому режимі завод запустили ще в липні поточного року.
https://www.facebook.com/dazv.gov.ua/posts/2765202890176478
Новий завод приймає виключно ті відходи, які до цього часу забруднюють зону відчуження після Чорнобильської катастрофи. У процесі переробки РАВ проходять кілька стадій трансформації і шляхом цементування перетворюються на тверді радіоактивні відходи, які вважаються більш безпечною формою для зберігання. П’ятого вересня завод надав для поховання перші 120 упаковок таких відходів, всі вони будуть поміщені в спеціально обладнане приповерхневе сховище твердих радіоактивних відходів, яке гарантує 300 років безпечного захоронення. Цей «могильник» не новий, як пише агітпроп, його ввели в експлуатацію ще в 2008 році.
Також в матеріалі Украина.ру згадується, що новий завод і «могильник» нібито заважають розвиткові зони відчуження як туристичного маршруту: «початок роботи ядерного сховища (яке почало працювати 11 років тому – див.вище), практично навічно закріплює за нею статус радіаційно-небезпечної зони», – пише агітпроп. Це – ще один фейк, оскільки новий переробний завод знаходиться в режимній зоні, де розміщена низка об’єктів поводження з радіоактивними відходами – туристів сюди ніколи не пускали і не збиралися. Створений в 2016 році указом президента Петра Порошенка Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник не входить у цей десятикілометровий периметр, підкреслює керівник заповідника Тарас Мельничук.
Третій фейк цієї статті ґрунтується на тому, що Україна, ввівши в експлуатацію новий завод, відмовилася відправляти радіоактивні відходи на переробку до Росії і вирішила проводити поховання небезпечних речовин на своїй території, аби нібито «насолити» Кремлю. Тут агітпроп переплутав вищезгаданий завод для ліквідації відходів після Чорнобильської катастрофи зі споруджуваним в зоні відчуження Централізованим сховищем відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) – сюди будуть надходити відходи з функціонуючих українських АЕС. Через відсутність власного Централізованого сховища Україна змушена щорічно витрачати по 200 мільйонів доларів, оплачуючи послуги з вивезення та переробки відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) до Росії. Примітно, що вже в 2020 році Кремль відправить відходи Україні назад, оскільки це було обумовлено міжнародною «Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами», яку Україна ратифікувала 2000 року. Згідно з документом, усі відходи повинні зберігатися на території тієї держави, де їх і виробили.
Централізоване сховище, яке будується в зоні відчуження, якраз і покликане вирішити проблему з відпрацьованим атомним паливом. Таку схему поводження з відходами затвердили ще при СРСР, коли атомні електростанції та підприємства з переробки використаного палива розміщувалися на території Радянського Союзу. Наразі Україна в цьому питанні повністю залежна від Росії, що в будь-який момент може стати додатковим важелем шантажу для Кремля. Питання будівництва ЦСВЯП в Україні різні політичні сили заморожували і розморожували починаючи з 2000-х років. Тільки в 2014 році почалася проектна розробка, а будівельні роботи на ЦСВЯП, розташованому в чорнобильській зоні відчуження, розпочалися в листопаді 2017 року. Завершити їх планують уже в наступному році: зведення сховища знаходиться на фінальній стадії.
Підіб’ємо підсумки: російське видання Украина.ру не лише використовувало в своїй статті три основних наративи Кремля щодо української ядерної промисловості, але й сплутало три різних об’єкти, які вже працюють або вводяться в експлуатацію в зоні відчуження. Це новий завод із переробки радіаційних відходів, що утворилися в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, сховище для захоронення таких відходів, яке функціонує з 2008 року, а також Центральне сховище з диверсифікації та захоронення продуктів роботи діючих український станцій, що наразі перебуває на стадії будівництва.
