Україна не має права на Керченську протоку, а також на претензії до Росії через судноплавство в Чорному і Азовському морях. Таку «правову оцінку» діям Києва щодо захисту своїх інтересів в Міжнародному трибуналі ООН з морського права дав керівник робочої групи з міжнародно-правових питань при так званому постійному представництві анексованого Криму Олександр Молохов. Приводом для такого коментаря став початок розгляду Судом 10 травня позову України з приводу захоплення українських кораблів з екіпажем у Керченській протоці. Росія від участі в засіданнях відмовилася. За словами Молохова, «претензії» України на Керченську протоку «абсолютно недоречні».
«У запиті України до Міжнародного трибуналу з морського права йдеться про нібито український статус Керченської протоки і територіального моря, прилеглого до Криму. Це твердження абсолютно недоречне», – цитує російського чиновника агітпроп.
Росія апелює до того, що після анексії Криму Україна нібито втратила будь-які права на Керченську протоку і користування цим морським шляхом. Однак за всіма міжнародними нормами Київ має повне право користуватися Чорним і Азовським морями. Навіть статус українського півострова «тимчасово окупований» не позбавляє Україну права на судноплавство у своїх внутрішніх морях. Згідно зі статтею 44 міжнародної конвенції ООН з морського права, держави, які межують із протоками, не мають права перешкоджати міжнародному судноплавству в таких місцях.
«Держави, які межують із протоками, не повинні перешкоджати транзитному проходу і повинні відповідним чином оповіщати про будь-яку відому їм небезпеку для судноплавства в протоці або прольоту над протокою. Не повинно бути ніякого припинення транзитного проходу», – сказано в міжнародній конвенції ООН.
Більш того, Україна і Росія не розмежовували Чорне і Азовське моря. Існує низка міждержавних договорів, законів і постанов, які гарантують вільне користування акваторіями і Україні, й Росії. У грудні 2003 року країни підписали основний договір «Про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки», ратифікували його і визнали законним. Згідно з документом, вільно використовувати акваторію і протоку можуть будь-які судна, в тому числі військові кораблі. Підкреслюється, що всі питання, які стосуються Азовського моря і Керченської протоки, вирішуються «шляхом консультацій і переговорів, а також іншими мирними засобами за вибором Сторін».
У 2012 році Кабінет Міністрів України і Уряд Росії уклали додаткову угоду про забезпечення безпечного судноплавства в Азовському морі й Керченській протоці. Документ в цілому стосується технічних питань безпеки в акваторії, але в статті 6 Договору підкреслюється, що «ніщо в цій Угоді не зачіпає питання про розмежування морських просторів між Україною і Російською Федерацією і не завдає шкоди їхнім позиціям у цьому відношенні».
Всі ці документи досі відносяться до чинних угод і договорів. Відповідно, Росія порушила основні положення про мирне і взаємне користування Керченською протокою не тільки згідно з міжнародними конвенціями, а й всупереч міждержавним домовленостям. Більш того, незалежно від факту анексії Криму, Україна має такі ж самі права на протоку, як і Росія.
