Жетон на фото, найімовірніше, було виготовлено з метою провокації. По-перше, цей жетон суттєво відрізняється від зразка, затвердженого Міністерством оборони України. По-друге, якщо навіть припустити, що цей жетон було виготовлено на замовлення приватною компанією, на жодному з представлених варіантів на українському ринку не вказується дата вступу на службу. Ця інформація ніяк не допоможе ідентифікувати власника жетону, натомість у цьому разі відіграє важливу роль у дезінформуванні. Нагадаємо, лише повнолітня особа може вступити до ЗСУ: граничний призовний вік в Україні становить 27 років, категорія осіб від 18 до 27 років може потрапити до армії лише за власним бажанням, підписавши контракт.
«Зеленський кидає в бій вже дітей», – із таким заголовком у мережі поширюється фотографія жетону дівчини, яка нібито загинула в бою. На жетоні вказано, що його власниця начебто народилася в травні 2006 року, тобто на сьогодні їй мало виповнитися лише 17 років.
«Убили неповнолітню дівчинку Зеленський, Сирський та інші представники хунти. І вони за це нестимуть відповідальність», – йдеться у публікаціях.
Вперше це фото було оприлюднено в Telegram-каналі «Крылатые» 29 лютого 2024 року. В описі каналу зазначено, що він є основним каналом повітрянодесантних військ Росії. У публікації йдеться про те, що під час боїв на запорізькому напрямку з тіла противника нібито було знято жетон, на якому вказано, що його власницею є неповнолітня дівчина 2006 року народження. У деяких публікаціях йдеться про те, що вона була штурмовиком в одному з українських підрозділів.
Окрім дати народження та групи крові на жетоні, ймовірно, зазначено дату вступу на службу – липень 2022 року. Тобто на той момент дівчині тільки б виповнилося 16 років.
Найімовірніше, ця фотографія поширюється з метою провокації. Про це свідчить кілька фактів.
Почнемо з того, що більшість армій світу використовує жетони для ідентифікації військовослужбовців, пономерного обліку, а також для упізнання вбитих та поранених у бойових умовах. Україна також не є винятком. Порядок присвоєння особистих номерів військовослужбовцям Збройних Сил України та отримання ними ідентифікаційних жетонів визначено в Інструкції з організації обліку особового складу у системі Міністерства оборони України. Відповідно до цієї інструкції всім військовослужбовцям, які перебувають на військовій службі, та військовозобов’язаним, які перебувають у запасі, присвоюються особисті номери, що гравіюються на сталевому ідентифікаційному жетоні.
На ідентифікаційному жетоні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові військовослужбовця, його група крові, резус-фактор та особистий номер, наданий відповідно до його реєстраційного номера, а також назва держави та її військового формування, в якому проходить військову службу військовослужбовець. Особистий номер військовослужбовця Збройних сил України відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків, який надається кожному громадянину України.
В Інструкції також є конкретний опис цього жетону:
Хоча Україна й ратифікувала Женевську конвенцію про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року, яка передбачає обов’язкове носіння розпізнавальних жетонів, про реальне запровадження цієї системи заговорили лише після початку війни на Донбасі у 2014 році. Незважаючи на існування Інструкції, де вказано, що ідентифікаційні жетони разом із документами, які посвідчують особу військовослужбовця, повинні видаватися військовою частиною, ця практика не набула широкого поширення і є лише особистою ініціативою окремих бійців.
Легко зауважити, що жетон із фотографії суттєво відрізняється від жетону, затвердженого Міністерством оборони України. По-перше, на жетоні немає ідентифікаційного номера військового, натомість є дата вступу на службу. По-друге, необхідні дані розташовані у неправильній послідовності.
Припустивши, що цей жетон міг бути виготовленим на замовлення приватною компанією, журналісти StopFake перевірили варіанти на ринку. Проте на жодному з варіантів не було зазначено дату вступу на службу. На військових жетонах інших країн світу ця інформація також відсутня – залежно від національних регламентуючих документів жетони можуть містити таку додаткову інформацію, як відомості про групу крові, віросповідання, розмір протигазу тощо. Дата вступу на службу навряд чи допоможе ідентифікувати людину, проте вона дуже важлива для пропагандистів, оскільки зловмисники за допомогою цієї інформації намагаються довести, що у лавах української армії нібито воюють неповнолітні.
Кремлівський агітпроп регулярно поширює дезінформацію про те, що через «мобілізаційний голод» в українській армії начебто масово воюють неповнолітні та люди з інвалідністю. Цей наратив журналісти StopFake раніше докладно аналізували у матеріалах «Фейк: У лавах української армії воюють неповнолітні – відео», «Фейк: У ЗСУ загинув «перший мобілізований з дитбудинку підліток», «Фейк: Центр комплектування в Полтаві підробив документи неповнолітнього, щоб відправити його на фронт» та « Маніпуляція: Захід «примушує» ЗСУ «відправляти малолітніх у м’ясорубку». Інформація про те, що у лавах ЗСУ можуть воювати неповнолітні, суперечить українському законодавству. Зараз граничний призовний вік в Україні становить 27 років. Особи від 18 до 27 років підпадають під категорію призовника, а це військова строкова служба, призов на яку під час воєнного стану не проводиться. Вони можуть потрапити до армії лише за власним бажанням, підписавши контракт із ЗСУ.
Крім того, в Україні не проводиться обов’язкова мобілізація жінок – стати військовослужбовицею можна лише добровільно. Дивіться розбір аналогічних наративів у матеріалах StopFake: «Фейк: Україна створила бронежилети «для вагітних» – мам «відправлять на фронт» та «Фейк: Українські центри комплектування посилено вербують жінок-хіміків і біологів».
