За даними українських і зарубіжних розвідок, Росія планувала цей масований ракетний удар по Україні ще до пошкодження незаконно спорудженого моста через Керченську протоку. 10 жовтня Росія атакувала не військові об’єкти України, а цивільну інфраструктуру – внаслідок російського ракетного удару загинули та отримали порання десятки мирних українців.
Після масованої ракетної атаки Росії на цивільні об’єкти у низці українських міст 10 жовтня прокремлівські медіа почали поширювати дезінформацію про «високу точність ударів, завданих по військовій інфраструктурі України». З посиланням на слова російського президента кремлівські ЗМІ заявили, що в масованій атаці на цивільні об’єкти нібито винна сама Україна. Цитуючи Путіна, пропагандисти заявили, що ракетні удари по Україні – це «російська відповідь на теракт», як вони називають вибух, що стався 8 жовтня на незаконно побудованому Росією мосту через Керченську протоку.
Вранці 10 жовтня Росія обрушила на українські міста десятки ракет і дронів-камікадзе. Окупанти задіяли для удару по об’єктах критичної інфраструктури України 84 крилаті ракети і 24 безпілотних літальних апарати, включаючи іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Із сотні випущених ракет українські війська знешкодили понад половину – загалом знищено 56 повітряних цілей.
Кремль запевняє, що у масованому ударі «винна сама Україна» і це нібито «відповідь» на вибух, який стався 8 жовтня на мосту через Керченську протоку. Проте інформація від української розвідки спростовує заяву Путіна. За даними Головного управління розвідки України (ГУР), Росія розпочала підготовку до цієї атаки ще в перших числах жовтня – до вибуху на мосту, незаконно побудованому Росією. У ГУР наголосили, що 2-3 жовтня в російські військові частини стратегічної та дальньої авіації надійшли накази про підготовку до масованих ударів по Україні. Цілями визначалися об’єкти критичної цивільної інфраструктури та центральні райони густонаселених українських міст.
Координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій США Джон Кірбі 11 жовтня підтвердив цю інформацію, наголосивши, що Росія справді давно готувала масовану ракетну атаку на українські міста. Путіну не потрібен був ніякий «привід», щоб розпочати бомбардування українських міст, – так само, як і 24 лютого 2022 року, коли Росія без ніяких на те підстав розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Внаслідок російської атаки на цивільні об’єкти України, за попередніми даними на 11 жовтня, загинуло 19 людей, ще 105 – травмовано, повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Внаслідок ударів по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури тимчасово було знеструмлено близько 4000 населених пунктів по всій території України. На ранок 11 жовтня залишався без електроенергії 301 населений пункт у Київській, Львівській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Упродовж п’яти годин 10 жовтня Росія наносила серії ударів по найбільш багатолюдних місцях в українських містах. Одна з ракет у Києві влучила у жваве перехрестя в центрі міста в годину пік, коли люди добиралися на роботу. Ще одна ракета в Києві влучила в декоративний пішохідний міст у центрі, удари було завдано й по дитячих майданчиках, житлових будинках, школах. Російські ракети також прилетіли по об’єктах дипломатичних установ іноземних держав у Києві, повідомив речник українського Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко. Одна з ракет пошкодила візовий відділ Посольства Німеччини в Україні, друга – будівлю, де працює персонал Консультативної місії ЄС.
Загалом в одному лише Києві 10 жовтня було пошкоджено близько 70 будівель. Внаслідок ракетного удару Росії по Львову близько 90% міста тимчасово залишилося без електропостачання. У Дніпрі ціллю російських атак стали об’єкти критичної інфраструктури, житлові будинки та зупинки транспорту.
Ударів по українських містах було завдано, коли люди йшли на роботу. Жоден з перелічених вище об’єктів не має ніякого стосунку до військової інфраструктури, як запевняють російські ЗМІ, зате в цих місцях завжди багатолюдно. Коментуючи свою криваву атаку, Росія заявила, що «задоволена результатом» ударів, які «досягли заявлених цілей» – убивства мирного населення України.
Нелюдські удари Росії по цивільних об’єктах в Україні викликали різке засудження та шок у різних країнах та міжнародних організаціях. Президент США Джозеф Байден назвав російську атаку на мирне населення жорстоким і незаконним нападом на цілі без військового призначення. Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель підкреслив, що атакам на цивільне населення немає місця у XXI столітті. Президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що невибіркові атаки Кремля демонструють його розпач, і закликав притягти Росію до відповідальності.
Зі слів представника Управління Верховного комісара ООНі з прав людини (УВКПЛ) Равіни Шамдасані, ракетні удари по українських туристичних місцях, офісах та жвавих перехрестях, завдані Росією 10-11 жовтня, можуть бути прирівняні до військового злочину. Президенти 11 країн Європи у спільній заяві також наголосили, що російські ракетні атаки на українські міста – це воєнний злочин, який не має термінів давності й підпадає під юрисдикцію судів усього світу.
Крім того, 10 жовтня в Нью-Йорку поновила роботу 11-та надзвичайна спеціальна сесія ООН з питань України. Делегати зібралися, щоб обговорити проект резолюції, де засуджуються так звані «референдуми», незаконно проведені Росією на окупованих територіях України. Однак обговорення затьмарили кровопролитні російські атаки по українських містах: із країн, що виступили під час засідання, всі, крім Росії, засудили варварські російські удари. При цьому представники низки делегацій наголосили, що кремлівські атаки можна прирівняти до воєнних злочинів. Дебати на Генеральній Асамблеї відновляться 12 жовтня, тоді ж планується й голосування щодо нової резолюції на підтримку України.
Вранці 11 жовтня Росія продовжила атаки по цивільних цілях в Україні: окупанти завдали ударів 28 крилатими ракетами та іранськими безпілотниками – Україна знешкодила 20 ракет та 13 БПЛА Shahed-136. Збитки від нових ударів Росії по Україні ще оцінювалися, але вже відомо про загиблих і поранених, а також про пошкоджену енергоінфраструктуру Львівської, Вінницької, Дніпропетровської областей.
