Світлину, що розповсюджується в мережі, було зроблено у квітні 2022 року в Бучі, вона не має жодного стосунку до «чорної трансплантології». На фото – місцевий морг, де після визволення Київської області від російських військ зберігалися тіла вбитих мирних жителів. Крім цього, чорна трансплантологія в Україні є міфом, який не витримує перевірки фактами. Адже трансплантологія передбачає залучення великої кількості фахівців та обладнання, що не може бути непоміченим. Ба більше, органи після вилучення залишаються життєздатними нетривалий час, за який їх практично неможливо буде вивезти за кордон.
Деякі російські ЗМІ, а також проросійські пабліки у соцмережах розповсюдили інформацію про те, що в морзі Миколаївської міської лікарні нібито «пускають на органи» тіла «не врахованих у реєстрах та списках» українських солдатів. Пропагандисти зазначають, що так звані чорні трансплантологи скористалися списками зниклих безвісти військових – і саме у такий спосіб приховують свою діяльність. На підтвердження цих повідомлень користувачі мережі розповсюджують фотографію моргу, на якій можна побачити чоловіка у фартуху та рукавичках, ймовірно на тлі чорних пакетів із тілами.
Пропагандистське видання РІА «Новости» пішло ще далі – вони взяли інтерв’ю у так званого «активіста миколаївського підпілля». Неназваний чоловік у балаклаві заявив, що у міському морзі нібито «з’явилися акуратно випатрані трупи солдатів без ознак поранення», яких, на його думку, «пускають на органи».
Почнімо з того, що на фото, яке розповсюджується в мережі, зовсім не миколаївський морг, де нібито вбивають українських солдатів «для органів». Насправді це фото було зроблено журналістами чеського видання Seznam Zprávy у квітні 2022 року на Київщині, після звільнення регіону від російських військ. У фоторепортажі «Образи руйнувань: подивіться, які руйнування залишили путінські війська» ця фотографія має підпис «Співробітник моргу, 18 квітня у місті Буча, Україна». У матеріалі йдеться про те, що російські окупаційні війська після місячної присутності в Київській області залишили по собі «зруйновані життя, травмованих мешканців і значні збитки для будівель та інфраструктури».
Чоловіка із зазначеної світлини можна зустріти також на інших фотографіях. Зокрема, 15 квітня 2022 року видання Los Angeles Times опублікувало матеріал «Погляд фотожурналіста на війну в Україні», де серед зображень можна побачити фото того самого працівника моргу у Бучі. В описі до зображення йдеться: «Морг у Бучі переповнений. Дюжина тіл лежить зовні на ношах».
Самі собою повідомлення про те, що в Україні після початку війни нібито «процвітає» чорна трансплантологія, є не чим іншим, як міфом російської пропаганди. Усі ці повідомлення не мають нічого спільного з дійсністю і по суті є безглуздими.
Почнімо з того, що трансплантація органів – це операція високої складності, яка потребує використання високоточного обладнання та вузькокваліфікованих фахівців. Директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Олександр Усенко у своєму інтерв’ю для UA.NEWS розповів, що для операції з трансплантації мають бути задіяні не одна-дві людини, а понад 150 професійних досвідчених лікарів. Крім того, необхідно обладнати відповідне високотехнологічне забезпечення, умови зберігання та консервації органів.
Голова Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров’я Василь Стрілка у коментарі виданню Фокус перераховує кілька причин, через які чорна трансплантація в Україні неможлива. По-перше, після того як орган було вилучено з тіла донора лікарі мають лише дві години, щоб пересадити його реципієнту. Тому заяви пропагандистів про те, ніби органи з України відправляються за кордон, в умовах закритого повітряного простору виглядають безглуздо. По-друге, провести в підвалі та в повній секретності подібну операцію неможливо, оскільки у процесі має бути задіяно багато фахівців. «В Україні сьогодні є лише 8 хірургів, які щонайменше один раз проводили операцію з пересадки органів і здатні робити трансплантацію. Колеги знають один одного і в курсі всіх операцій, що проводяться», – заявляє очільник відомства. По-третє, не можна пересадити орган просто людині, яка його потребує. «Реципієнт та донор мають збігатися за цілою низкою показників – у них має бути однакова група крові, крім цього необхідна сумісність за вагою та зростом», – пояснює Василь Стрілка. Крім цього, шлях кожного органу під час трансплантації має бути зафіксований у документах.
Щодо юридичного аспекту, то в Україні діє презумпція незгоди – громадянин повинен або за життя дати свою зареєстровану згоду на посмертне вилучення органів, або такий дозвіл надають його родичі після смерті людини. Львівський хірург Ігнат Герич у коментарі для Громадського радіо пояснює, що для того, щоб забрати в людини орган, потрібно пройти величезну кількість рівнів.
«Для того, щоб констатувати смерть людини та підтвердити те, що у людини можна робити так звану посмертну трансплантацію, потрібно близько 10 медичних фахівців різних напрямків. Вони проводять огляд, фактично, всіх систем. Лише потім підтверджують, що людина – у клінічній смерті, смерті головного мозку. Тоді ухвалюють рішення про те, що людина може бути підготовлена як донор/ка. Команда, яка виконує забір органу – це щонайменше 6-8 хірургів, залежно від того, які органи потрібно забирати», – пояснює Герич.
Крім цього, в матеріалі РІА «Новости» можна побачити безліч суперечностей. Зокрема, у повідомленні йдеться, що чорні трансплантологи нібито вбивають для органів українських солдатів, які «не враховані у жодних реєстрах та списках». Разом з тим зазначається, що ці люди згодом перебувають у списках безвісти зниклих військових. Однак ці дві тези виключають одна одну, оскільки людина, яка не була офіційно оформлена, не може потрапити до списків безвісти зниклих військовослужбовців. Також незрозуміло, чому солдати, які не отримали поранень, взагалі потрапили до лікарні. Якщо ж чоловіки були госпіталізовані через якісь важкі хвороби, то їхні органи навряд чи підійшли б для подальшої трансплантації.
Раніше StopFake спростовував подібну дезінформацію у матеріалах «Фейк: Органи українського біженця в Польщі було «розпродано» та « Фейк: Українців без їхньої згоди «пустять на органи».
