Користувачі соцмереж поширюють неправдиву інформацію про те, нібито в Китаї зберігання, читання і поширення книг Олександра Солженіцина вважається кримінальним злочином. Відповідний закон «Про неприпустимість осквернення світлої народної пам’яті про часи Великого Керманича Мао Цзедуна і його вчителя Йосипа Сталіна» нібито був підписаний головою КНР Сі Цзіньпіном 5 січня 2019 року. Насправді ж ця інформація не є достовірною, і вперше з’явилася на сайті сатиричного видання «Панорама», де публікуються вигадані новини.
Інформація про те, що в КНР набув чинності закон, згідно з яким зберігання, читання і поширення книг Олександра Солженіцина вважається кримінальним злочином, почала поширюватися ще в січні 2019 року. Але вперше ця новина була опублікована на сайті сатиричного видання «Панорама». В кінці кожної новини на сайті «Панорами» можна побачити дисклеймер редакції про те, що «усі тексти на цьому веб-ресурсі є гротескними пародіями на реальність і не є реальними новинами».
Також автор тексту вигадав цитату голови КНР Сі Цзіньпіна, яка в результаті отримала значне поширення в мережі: «Той, хто ллє бруд на Сталіна, той ллє бруд на радянський народ. Хто ллє бруд на його учня Мао, той ллє бруд на китайський народ. Ми не дозволимо ображати ані себе, ані пам’ять зраджених своєю верхівкою радянських людей про світлий сталінський період. Ось чому книгам Солженіцина в Китаї відтепер місце в багаттях, а не на полицях бібліотек».
На сайті Державної ради КНР за період із січня 2019 року немає новини про ухвалення закону «Про неприпустимість осквернення світлої народної пам’яті про часи Великого Керманича Мао Цзедуна і його вчителя Йосипа Сталіна» або про заборону книг Олександра Солженіцина.
Також в мережі можна знайти списки заборонених книг у КНР – серед них немає книг авторства російського дисидента.
Редакція видання «Панорама» заявляє, що всі їхні тексти є гротескною пародією на реальність. Дійсно, правозахисники регулярно заявляють про суттєве обмеження китайською владою свободи слова та друку в країні. У КНР діє жорстка цензура з продажу електронних книг і ввезення забороненої літератури, а влада вдається навіть до незаконних викрадень видавців.
