Ця світлина не має нічого спільного з українським національним рухом, зокрема з подіями Волинської трагедії 1943 року. Дітей на фотографії було вбито їхньою матір’ю, Маріанною Долинською, в ніч з 11 на 12 грудня 1923 року в селі Антонювка, що поблизу польського міста Радом.
Користувачі мережі активно розповсюджують фотографію, на якій нібито зображені жертви Волинської трагедії – четверо дітей, повішених на дереві. Цю світлину також часто використовують російські ЗМІ для ілюстрації «злочинних діянь» українських націоналістів. Наприклад, пропагандистський ресурс «Фонд стратегической культуры», що маскується під сучасний центр аналітичних досліджень, у своєму матеріалі про Волинську трагедію також використав це зображення. «У німців не витримувала психіка – поляків знищували виключно покидьки з лав галиційського фашистського руху…», – йдеться у їхніх публікації.
Втім, поширювана в мережі фотографія зі сценою жорстокого вбивства дітей не має жодного стосунку ні до Волинської трагедії, ні до діяльності УПА.
Дітей на світлині було вбито в ніч з 11 на 12 грудня 1923 року в селі під польським містом Радом. Їхня мати, Маріанна Долинська, у стані божевілля вбила своїх дітей віком від 6 місяців до 7 років, повісивши їх на дереві. Наступного дня жінка прийшла до поліцейської дільниці Родома, де й повідомила про те, що сталося. Поліцейські, які прибули на місце злочину, підтвердили факт убивства та зробили кілька знімків дітей.
Після арешту Маріанну Долинську помістили до місцевої лікарні, де у неї діагностували марення, зорові галюцинації, розумову обмеженість, апатію та депресію. 1928 року Долинська померла і була похована на лікарняному кладовищі.
Цю історію було описано у статті Вітольда Луневського «Psychoza szałowa-posępnicza w kazuistyce sądowo-psychjatrycznej», опублікованій 1928 року в щорічному виданні Польського психіатричного товариства. Також до статті Луневського була додана одна з фотографій померлих дітей.
Відомо про ще один знімок мертвих дітей Долинської. Він був опублікований у «Посібнику з судової медицини для студентів та лікарів» Віктора Гжива-Домбровського у 1948 році.
Проте саме перша оприлюднена світлина дітей, але у дзеркальному відображенні, широко поширилася як свідчення «звірств УПА». Достеменно невідомо, коли саме ця фотографія почала ототожнюватись із українським національним рухом. Дослідниця Сара Херчинська датує найранішу публікацію знімка в такій інтерпретації 1993 роком, коли у вроцлавському журналі Na Rubieży («На рубежі») він був опублікований за підписом «Польські діти, замучені та вбиті загоном Української Повстанської Армії. Тарнопіль восени 1943 року».
Польське видавництво Nortom також сприяло тому, щоб ця фотографія асоціювалася з Волинською трагедією, помістивши на обкладинку альбому «Геноцид УПА щодо польського населення» Олександра Кромана зображення жертв Маріанни Долинської.
Світлина настільки міцно почала ототожнюватися з українськими націоналістами, що за її мотивами на початку 2000-х років у Перемишлі до пам’ятника жертвам злочинів УПА було додано гранітний стовп із зображеними на ньому фігурами прив’язаних колючим дротом дітей. На оригінальній світлині дріт відсутній – найімовірніше, автори пам’ятника сприйняли згини на фотографії за колючий дріт. Втім, у 2008 році місцева влада наполягла, щоб згадану частину пам’ятника було демонтовано, оскільки образ повішених на дереві не має нічого спільного з історичною правдою.
Волинська трагедія – один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни на Волині. Досі немає взаєморозуміння між українськими та польськими істориками щодо чисельності жертв як серед поляків, так і українців, тривають дискусії про виконавців злочинів та їхніх організаторів.
Раніше StopFake розвінчав чергову спробу кремлівської пропаганди спотворити історію України – у матеріалі «Фейк: Акт відновлення Української держави «доводить» зв’язок України з нацистською Німеччиною».
