Окис етилену дійсно використовується при стерилізації медичних виробів, але після обробки залишки газу видаляються з дотриманням необхідних санітарних норм.
Чергова дезінформація про тестування на COVID-19 поширюється в соцмережах. Цього разу повідомляється, що палички від тестів на COVID-19, якими беруть мазок із носоглотки, «вимазані хімічною речовиною етиленоксид (оксиран), яка викликає рак мозку, рак лімфоми та лейкемію».
«Вони навмисно нас вбивають!», – заявляє чоловік, показуючи на відео тести на COVID-19. Він стверджує, що тест-системи, які використовуються для взяття мазка для тесту ПЛР, стерилізують за допомогою окису етилену – хімічної речовини, що викликає рак.
Окис етилену – безбарвний газ, який здатний пригнічувати розвиток мікроорганізмів, а в достатній концентрації повністю їх знищувати. Дезінфікуюча дія етиленоксиду за своїм ефектом схожа з температурною стерилізацією, але впливає на об’єкти переважно поверхнево. При цьому етиленоксид дійсно має подразливу, сенсибілізуючу і наркотичну дію на людину, а його канцерогенність для людини доведена.
Водночас заявляти, що тести на СOVID-19 «вимазані» окисом етилену, коли вони використовуються, – невірно. Стерилізація медичних виробів за допомогою цього газу проводиться протягом тривалого часу, і за умови дотримання певних правил є цілком безпечною для людини. Основна частина процесу стерилізації передбачає видалення газу з виробу, а допустимі рівні присутності речовини встановлюються національними та міжнародними стандартами. Також будь-які медичні вироби повинні пройти перевірку на безпеку перед тим, як надходити в продаж.
Так, відповідно до санітарних норм в Україні, перед стерилізацією оксидом етилену медичні вироби повинні бути ретельно висушені, стерилізація проводиться в стерилізаторах із дотриманням інструкцій з експлуатації конкретного обладнання. Також після цього медичні вироби, простерилізовані газовим методом, перебувають у вентильованому приміщенні протягом часу, рекомендованого виробником обладнання, до повної дегазації.
Подібна дезінформація поширювалася також серед користувачів у інших країнах і спростовувалася фактчекерами The Associated Press, Full Fact, Reuters та іншими.
