Статус кандидата в ЄС означає для України те, що європейське майбутнє країни визнано та юридично закріплено на рівні Євросоюзу. Підготовка до членства в ЄС означає наближення рівня життя та правового захисту до рівня країн ЄС, а також доступ до фінансової допомоги, грантів та інвестицій ЄС. Україна стане учасником програм та ініціатив ЄС, відкритих для країн із таким статусом. Український уряд оцінює, що повноправним членом ЄС Україна зможе стати до 2029 року.
Як тільки 23 червня Рада Європейського союзу надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу, в інформаційному просторі почала активно поширюватися дезінформація про непотрібність такого статусу, його «символічність», а також теза про те, що, мовляв, саме членство Україні або взагалі не світить, або буде реалізовано у дуже далекому майбутньому.
«Йдеться про «символічне», хоч і рішення, яке «зміцнює бойовий дух» Києва», — пишуть в «Московском комсомольце».
«На вулицях Брюсселя сьогодні можна було почути такі вигуки: «Україна — це Європа!» Ось тільки в кулуарах самої Євроради все ж так не вважають, називаючи статус кандидата не більше, ніж жестом», — пише РЕН ТВ.
StopFake також зауважив, що з появою новини про ухвалення резолюції на підтримку кандидатства України в ЄС боти у соцмережах масово писали повідомлення з однаковим текстом про те, що Туреччина також отримала цей статус ще далекого 1999 року, але далі так і не просунулась, тому такий статус ще нічого не означає.
Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства у Європейському союзі. Підготовка створюватиме умови для того, щоб Україна гармонізувала своє законодавство з принципами та законами ЄС, спрямованими на захист громадян і бізнесу.
«Це створює умови для наближення рівня життя, добробуту та правового захисту українців, як у інших країнах ЄС. У цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу», – заявила віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина.
Які ще існують переваги того, що Україна стала кандидатом на вступ до ЄС? Серед них не тільки необхідні реформи в країні, а й доступ до фінансування через гранти, інвестиції чи технічну допомогу, а також участь у програмах та ініціативах ЄС, відкритих для країн ЄС і країн зі статусом кандидата на членство.
Зокрема, Україна має привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, а також імплементувати політичні, соціальні, економічні, судові та адміністративні реформи, — зазначають аналітики Центру «Нова Європа».
Про нові можливості для України завдяки отриманому статусу говорить і прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами важливим є те, що покращиться і спроститься доступ до ринку ЄС, а після набуття статусу ця робота може прискоритися, що є необхідним для бізнесу під час війни. Виходячи з усіх перелічених можливостей, не можна стверджувати, що такий статус — лише символічний і нічого не означає.
Щодо часових рамок для набуття Україною статусу повноцінного члена ЄС, тут також не можна орієнтуватися на досвід інших країн, оскільки все залежить від готовності виконувати необхідні вимоги та імплементувати потрібні реформи. Радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк так оцінив в інтерв’ю Радіо НВ можливі терміни для України:
«У нас аналітики проаналізували повністю всі держави, які вступили до ЄС, які отримали статус кандидата. У середньому з моменту кандидатства до приєднання — це вісім років. Це середній час. Але оскільки ви бачите темп, з яким ми зайшли з моменту підписання нашої заявки, і до моменту набуття статусу кандидата, що є абсолютно рекордом, такого ніколи не було. Ми швидко впоралися із опитувальником Європейської комісії, як ви знаєте. І президент Урсула фон дер Ляйєн, і працівники Єврокомісії на середній ланці – всі оцінили рівень відповідей. І тому я думаю, що ми можемо впоратися навіть набагато швидше».
У Центрі стратегічної комунікації та інформаційної безпеки також зазначають, що процес від кандидатства до вступу до ЄС є унікальним для кожної країни. «Наприклад, для країн, які приєдналися відносно нещодавно, Болгарії, Румунії та Хорватії, увесь процес зайняв від 10 до 12 років. Словаччина приєдналася до ЄС вже за 5 років після отримання кандидатства. Найшвидше вели переговори про вступ Австрія, Фінляндія та Швеція — лише 2 роки. Туреччина стала кандидатом у 1999 році, але досі не змогла завершити процес переговорів через проблеми у галузі прав людини», — пояснюють у Центрі.
Представники української влади всіляко демонструють, що готові зробити все, аби цей процес не затягувався.
Так, 28 червня президент та уряд провели спільну нараду з підготовки країни до майбутнього членства в Євросоюзі, і серед напрямків, за якими зараз працює Україна, знаходяться лібералізація автомобільних перевезень (транспортний безвіз, який спрощує визнання водійських документів та скасовує необхідність дозволів на перевезення вже підписано 29 червня), приєднання нашої країни до єдиної зони платежів у євро без комісії, інтеграція енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи, промисловий безвіз, митний безвіз тощо.
Один із прогнозів вступу України до ЄС — 2029 рік. Таку дату називає генеральна директорка урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк.
«Раніше — малоймовірно через величезну кількість законодавства, яке потрібно ухвалити та імплементувати. Ми маємо жити за європейськими законами», — зауважила Форсюк.
